У підземеллях луцького костелу вперше за 75 років звершили богослужіння
Події

«Меса в підземеллях нашого храму не правилася щонайменше 75 років. Сьогодні ми будемо молитися за наших померлих і всіх, хто був тут похований», – сказав отець-канонік Павло Хом’як, настоятель кафедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку.

12 грудня він звершив богослужіння в нижньому храмі костелу. В месі співслужив вікарій парафії, отець Роман Власюк.

«Особлива наша молитва – за всіх добродіїв, хто будував цей храм, і за тих, хто дбає про нього зараз», – звернувся до присутніх отець Павло Хом’як.

MW IMG 8267

MW IMG 8276

MW IMG 8274

Збудований у 1616–1646 рр. за проєктом італійського архітектора Джакомо Бріано єзуїтський костел Святих Апостолів Петра і Павла має величезні підземелля. За свою 400-літню історію храм пережив чимало лихих часів, проте найгіршими для нього були роки радянської влади. У січні 1945 р. були ув’язнені останній передвоєнний луцький єпископ Адольф-Петро Шельонжек та настоятель кафедрального собору, ксьондз Владислав Буковинський, а в 1946 р. атеїстичний режим повністю відібрав храм у католиків. Із тих пір костельні приміщення використовували не за призначенням. Тут були різні установи, контори, а в 1980 р. у костелі влаштували обласний музей атеїзму. У підземеллях були склади, де зберігали, зокрема, овочі, проте про стан самих приміщень ніхто не дбав.

MW IMG 8295

MW IMG 8309

MW IMG 8318

MW IMG 8325

MW IMG 8328

У 1991 р. костел повернули католикам. На жаль, стан і храму, і підземель бажав кращого. Нечисленна луцька католицька громада потрохи привела до ладу сам собор, натомість на підземелля сил уже не вистачило.

Хранителем кафедрального підземелля і почасти їхнім рятівником став Олег Виноградов. Ще в 1987 р. любитель історії, аматор дослідження луцьких підземель організував клуб «Ентузіаст». Під його керівництвом діти, вихованці клубу, розчищали кімнату за кімнатою, коридор за коридором засипані підземелля собору. Всього він віддав улюбленій справі понад 40 років, і багато в чому саме завдяки його праці ми маємо можливість тепер відвідувати кафедральні підземелля. Олег Виноградов помер 30 червня 2018 р., його теж пом’янули в цій месі.

MW IMG 8331

MW IMG 8332

MW IMG 8365

MW IMG 8376

MW IMG 8383

Останні роки складним питанням було відкачування води, яка потрапляла в підвали храму. Його вирішили тільки недавно. Після усунення цієї проблеми працівники Державного історико-культурного заповідника в Луцьку допомогли очистити підвали собору від непотребу, прибрати зали й коридори, навести лад з експозицією. Саме працівники заповідника на чолі з Віктором Баюком, заступником директора з наукової частини адміністрації Державного історико-культурного заповідника в Луцьку, стали учасниками першої за багато років меси в підземеллях кафедрального собору.

MW IMG 8354

MW IMG 8397

MW IMG 8400

MW IMG 8403

У короткому зверненні після меси отець Павло подякував їм за допомогу: «Цю подію будуть оцінювати наступні покоління. Нам здається, що в цьому немає нічого надзвичайного, адже ми не робимо якихось великих речей. Проте насправді – це велика подія, і те, що ви робите, – це вагомий внесок у розвиток нашого міста, популяризацію його історії. Нехай Господь вам віддячить і благословить».

Настоятель пообіцяв також, що це не остання меса в підземеллях католицького кафедрального собору.

MW IMG 8283

MW IMG 8284

MW IMG 8291

NW IMG 8410

Текст і фото: Анатолій ОЛІХ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026