23 серпня в Костюхнівці вкотре згадали про події з польської історії. Тут відзначали два важливі сторіччя: створення Польських легіонів та початку Першої світової війни.

Атмосфера урочистого заходу була поважною, піднесеною, але радісною. Запрошені гості зібралися в Польському ліску, де знаходиться воєнне кладовище. Польську сторону представляли Генеральний консул РП у Луцьку Беата Бживчи, воєвода Лодзького воєводства Йоланта Хелмінська, Військовий аташе Посольства Республіки Польща в Києві підполковник Аркадіуш Кобєляк, почесний екскорт Польського Війська, наданий Гарнізоном Варшава, та представники інших державних установ, громадських організацій, польських національних товариств із Ковеля, Маневичів і Луцька, науковці та журналісти. Українську сторону на урочистостях представляв директор Костюхнівської загальноосвітньої школи Василь Давидюк разом із сім’єю. Господарями заходу були харцери Лодзького загону Спілки польського харцерства на чолі з директором Центру Діалогу «Костюхнівка» харцмістром Ярославом Гурецьким.

Після привітання гостей Ярослав Гурецький розповів про шістнадцятирічну традицію проведення харцерських таборів у Костюхнівці, під час яких молодь опікується могилами легіонерів. Потім відбулася перекличка у присутності почесного екскорту Польського Війська, зміна почесної варти та виконання гімнів Польщі й України. Після внесення прапора Польського Війська відбулося богослужіння, у ході якого присутні молилися за всіх солдатів та жертв Першої та Другої світових воєн, полеглих легіонерів, а також українців, котрі нині воюють і гинуть на сході країни.

Після закінчення спільної молитви відбулися традиційні виступи гостей. Йоланта Хелмінська прочитала лист від Мацєя Клімчака з Канцелярії Президента Республіки Польща, який подякував харцерам за їхню волинську службу. Потім воєвода сказала: «Найціннішим даром, який ми можемо зробити людям, що живуть, є час, а тим, хто відійшов від нас, ми можемо подарувати пам’ять. Пам’ять про їхні вчинки, про те, що їм вдалося реалізувати, про те, яке значення вони мали в нашому житті та що залишили після себе. Сьогодні ми тут саме для того, щоб віддати свій час та увіковічнити гідні вчинки наших легіонерів». Потім Йоланта Хелмінська зазначила, що занепокоєна політичною ситуацією в Україні та бажає українцям швидкого закінчення воєнних дій. На завершення своєї промови воєвода додала: «Хай живе вільна Польща, хай живе вільна Україна»!.

Генеральний консул РП у Луцьку у своєму виступі звернулася до історії Костюхнівки, початку Першої світової війни та сторіччя від заснування Польських легіонів. Розповідаючи про ці події, Беата Бживчи нагадала про зміни, котрі відбулися в Європі і світі після 1914 року, про політичне значення битви під Костюхнівкою. Консул похвалила також роботу, яку виконують на Волині польська й українська сторона, а особливо харцери.

Директор місцевої школи Василь Давидюк звернув увагу на особливості річниць, котрі відзначалися в цей день. Перша з них трагічна, вона увіковічує пам’ять про початок Першої світової війни, яка поділила світ на два ворожі табори. Друга – радісна, оскільки минає 100 років від створення Польських легіонів, діяльність яких призвела до об’єднання та незалежності Польщі. Директор висловив також слова вдячності Польщі – сусідові, котрий не підводить України у скрутні для неї часи. На завершення він вигукнув: «Хай живе Польща і Слава Україні!».

На закінчення урочистої частини делегації поклали вінки та квіти на могилах легіонерів, після чого всі мали час на те, щоб особисто віддати честь полеглим та подивитися пам’ятники, що увіковічують битву. Потім учасники урочистостей поїхали до збудованого харцерами Центру діалогу «Костюхнівка», який стоїть на місці колишньої польської школи. Нині тут знаходиться осередок Лодзького загону Спілки польського харцерства та центр польсько-української співпраці. Саме звідси щороку стартує листопадова велосипедна естафета по Вогонь Незалежності, який 11 листопада запалюють на Могилі невідомого солдата у Варшаві. У Центрі діалогу гості могли відвідати зал традиції, де знаходяться предмети, знайдені під час робіт у Польському ліску, та виставку, присвячену битві під Костюхнівкою. Потім господарі запросили всіх присутніх на смачний почастунок.

Ті, хто залишився на довше, побували на харцерському вогнищі, котре носило назву «Пантеон незалежності». Біля вогнища згадували полеглих легіонерів. Наступного дня, 24 серпня, тобто у День Незалежності України, відбулися урочистості на оновленому воєнному кладовищі в Ковелі. Це ще одне місце, яким зайнялися харцери, виконуючи роботу зі збереження польської історії на Волині.

Битва під Костюхнівкою відбулася 4-6 липня 1916 року. Її називають однією з найбільших польських битв часів Першої світової війни. Саме тут усі три бригади Польських легіонів на чолі з Юзефом Пілсудським провели кровопролитну битву з російськими військами, які наступали під час Брусиловського прориву. Незважаючи на перевагу сил Російської Імперії, полякам вдалося перемогти. У ході битви загинуло біля двох тисяч легіонерів.

Кладовище в Польському ліску заснували в 1915 році, але через рік, під час Брусиловського прориву, воно було знищене в результаті артилерійського обстрілу. Тіла убитих солдатів лежали тоді на цілому терені поблизу Костюхнівки. У міжвоєнний період кладовище було доглянуте, проте це змінилося після Другої світової війни. Лише в 90-их роках XX століття його відбудували харцери з Лодзького воєводства. Вони й до сьогодні дбають про це місце. У Польському ліску спочиває біля ста осіб, в тому числі солдати інших армій.

Агнєшка БОНДЕР