Луцьк майбутнього
Статті

Закриймо на хвилинку очі і даймо волю фантазії. Забудьмо про все погане та дозвольмо мріям заполонити нас. Луцьк, місто з величезним потенціалом, через п’ять, десять чи п’ятнадцять років може змінити свій вигляд.

Не варто задумуватися, з яких причин із містом відбудуться зміни. Ми можемо здогадуватися, що це пов’язано з раптовим отриманням коштів невідомого походження – великих фінансових потоків. Тепер нам лишається зробити з Луцька сучасне місто, зберігаючи затишні куточки, цінні пам’ятки та чудових привітних жителів. Отож, до роботи!

Почнімо з відновлення будинків та вулиць. Умить зникають усі дірки та нерівності на дорогах, а польові стежки в центрі міста покриває асфальт. На зміну округлій бруківці на площах та в паркових сквериках приходить більш практична, але також симпатична тротуарна плитка. Недоторканими залишаться лише гектари парків, які стануть чудовими місцями відпочинку для туристів, пішоходів та бігунів. Крім цього, над річкою, серед мальовничих краєвидів з’являться велосипедні та пішохідні доріжки. Луцькі архітектурні пам’ятки та кам’яниці після реставрації отримають новий вигляд. Їх прикрасять нові орнаменти, штукатурка та фарба.

Транспорт також не уникне відбору. Своє життя закінчать застарілі тролейбуси-зомбі, що ефективно відбивають бажання проїхатися містом. Взамін з’являться сучасні транспортні засоби, безпечні та естетичні візитки міста. Маршрутки будуть їздити без змін – часто і надійно, але буде введено кілька нових моделей цього транспорту та сполучень. Ціна квитків, звичайно, не зміниться.

Наступний етап змін стосуватиметься міських краєвидів. У першу чергу влада Луцька подбає про оновлення зелених насаджень. Як і раніше, можна буде відвідати повні рослин парки, але у них будуть впорядковані клумби, дерева, пляж та рекреаційні споруди (лавки, дитячі майданчики тощо). Буде прокладено стежки вздовж Стиру та інших водойм, щоб охочі могли спокійно прогулюватися в оточенні природи та користуватися її благами. З’явиться більше урн, завдяки чому сміття не з’являтиметься у придорожніх ярах. На кожній міській вулиці буде встановлено нові ліхтарі, які допоможуть знайти дорогу вночі, а злочинцям стануть на заваді у їхньому професійному зростанні. І, що найважливіше, з території міста зникнуть бездомні тварини, особливо собаки. Замість того, щоб лякати жителів і туристів, вони знайдуть затишну домівку у притулках для тварин.

Що ще? Наш омріяний Луцьк стане землею, що тече молоком і медом. Жителі знайдуть робочі місця, багато хто з них створить їх собі сам, з’являться нові інвестори. Приїдуть туристи з інших частин України та з-за кордону, поповнюючи скарбнички музеїв, готелів та ресторанів. Завдяки фінансовим потокам невідомого походження міські музеї та культурні об’єкти стануть мультимедійними скарбницями знань, натхнення і місцем для наукової та мистецької діяльності. Історичні будівлі та святині пригадають часи своєї слави. Соціалістичні багатоповерхівки поступляться місцем новим охайним будинкам. Закінчаться проблеми з високими квартплатами, рахунками за газ і воду. Розвинеться також просування міста, щоб якомога більше осіб про нього дізналися.

Кілька речей не зміниться, адже вони надто цінні та надто пов’язані з духом міста. Луцьк не змінить свого географічного положення, завдяки якому він приваблює мандрівників із різних закутків світу. Не позбудеться також своєї небанальної історії, котра заохочує побачити місто та пам’ятки на власні очі. Не відречеться від багатокультурності, яка, хоч і в менших масштабах, але збереглася тут ще з довоєнного періоду. Столиця Волині не позбудеться суміші міського і сільського характеру, де образ метрополії плавно змінюється на сільську атмосферу, а сучасна багатоповерхівка стоїть біля сільськогосподарських угідь та грядок. І, що найважливіше, не зміняться жителі Луцька – привітні, сердечні та відкриті, готові до розмови та раді допомогти у кожній ситуації.

Багато хто запитає, навіщо ці метаморфози? Мабуть, кожен хотів би жити в гарному місті, в якому існує багато можливостей для розвитку, можна здобути освіту, знайти роботу та вести спокійне життя. Розумію, що левову частку емігрантів до виїзду змушує безробіття. Я спостерігаю за Луцьком вже більше року, почуваюся тут, як удома, і з радістю помічаю малі зміни, які відбуваються у місті. Прийде час і на великі зміни, адже розташування, історія, активність громади та погляди жителів формують величезний потенціал міста. Здійснення мрій, лучани!

Аґнєшка БОНДЕР
Фото Максима Поліщука взяте з групи «Типовий Луцьк»

 

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026