Луцьк майбутнього
Статті

Закриймо на хвилинку очі і даймо волю фантазії. Забудьмо про все погане та дозвольмо мріям заполонити нас. Луцьк, місто з величезним потенціалом, через п’ять, десять чи п’ятнадцять років може змінити свій вигляд.

Не варто задумуватися, з яких причин із містом відбудуться зміни. Ми можемо здогадуватися, що це пов’язано з раптовим отриманням коштів невідомого походження – великих фінансових потоків. Тепер нам лишається зробити з Луцька сучасне місто, зберігаючи затишні куточки, цінні пам’ятки та чудових привітних жителів. Отож, до роботи!

Почнімо з відновлення будинків та вулиць. Умить зникають усі дірки та нерівності на дорогах, а польові стежки в центрі міста покриває асфальт. На зміну округлій бруківці на площах та в паркових сквериках приходить більш практична, але також симпатична тротуарна плитка. Недоторканими залишаться лише гектари парків, які стануть чудовими місцями відпочинку для туристів, пішоходів та бігунів. Крім цього, над річкою, серед мальовничих краєвидів з’являться велосипедні та пішохідні доріжки. Луцькі архітектурні пам’ятки та кам’яниці після реставрації отримають новий вигляд. Їх прикрасять нові орнаменти, штукатурка та фарба.

Транспорт також не уникне відбору. Своє життя закінчать застарілі тролейбуси-зомбі, що ефективно відбивають бажання проїхатися містом. Взамін з’являться сучасні транспортні засоби, безпечні та естетичні візитки міста. Маршрутки будуть їздити без змін – часто і надійно, але буде введено кілька нових моделей цього транспорту та сполучень. Ціна квитків, звичайно, не зміниться.

Наступний етап змін стосуватиметься міських краєвидів. У першу чергу влада Луцька подбає про оновлення зелених насаджень. Як і раніше, можна буде відвідати повні рослин парки, але у них будуть впорядковані клумби, дерева, пляж та рекреаційні споруди (лавки, дитячі майданчики тощо). Буде прокладено стежки вздовж Стиру та інших водойм, щоб охочі могли спокійно прогулюватися в оточенні природи та користуватися її благами. З’явиться більше урн, завдяки чому сміття не з’являтиметься у придорожніх ярах. На кожній міській вулиці буде встановлено нові ліхтарі, які допоможуть знайти дорогу вночі, а злочинцям стануть на заваді у їхньому професійному зростанні. І, що найважливіше, з території міста зникнуть бездомні тварини, особливо собаки. Замість того, щоб лякати жителів і туристів, вони знайдуть затишну домівку у притулках для тварин.

Що ще? Наш омріяний Луцьк стане землею, що тече молоком і медом. Жителі знайдуть робочі місця, багато хто з них створить їх собі сам, з’являться нові інвестори. Приїдуть туристи з інших частин України та з-за кордону, поповнюючи скарбнички музеїв, готелів та ресторанів. Завдяки фінансовим потокам невідомого походження міські музеї та культурні об’єкти стануть мультимедійними скарбницями знань, натхнення і місцем для наукової та мистецької діяльності. Історичні будівлі та святині пригадають часи своєї слави. Соціалістичні багатоповерхівки поступляться місцем новим охайним будинкам. Закінчаться проблеми з високими квартплатами, рахунками за газ і воду. Розвинеться також просування міста, щоб якомога більше осіб про нього дізналися.

Кілька речей не зміниться, адже вони надто цінні та надто пов’язані з духом міста. Луцьк не змінить свого географічного положення, завдяки якому він приваблює мандрівників із різних закутків світу. Не позбудеться також своєї небанальної історії, котра заохочує побачити місто та пам’ятки на власні очі. Не відречеться від багатокультурності, яка, хоч і в менших масштабах, але збереглася тут ще з довоєнного періоду. Столиця Волині не позбудеться суміші міського і сільського характеру, де образ метрополії плавно змінюється на сільську атмосферу, а сучасна багатоповерхівка стоїть біля сільськогосподарських угідь та грядок. І, що найважливіше, не зміняться жителі Луцька – привітні, сердечні та відкриті, готові до розмови та раді допомогти у кожній ситуації.

Багато хто запитає, навіщо ці метаморфози? Мабуть, кожен хотів би жити в гарному місті, в якому існує багато можливостей для розвитку, можна здобути освіту, знайти роботу та вести спокійне життя. Розумію, що левову частку емігрантів до виїзду змушує безробіття. Я спостерігаю за Луцьком вже більше року, почуваюся тут, як удома, і з радістю помічаю малі зміни, які відбуваються у місті. Прийде час і на великі зміни, адже розташування, історія, активність громади та погляди жителів формують величезний потенціал міста. Здійснення мрій, лучани!

Аґнєшка БОНДЕР
Фото Максима Поліщука взяте з групи «Типовий Луцьк»

 

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026