Костел та цвинтар у Клевані
Статті

Клевань лежить на пагорбі над річкою Стубла. Замок, збудований тут князем Михайлом Чарторийським, був головною резиденцією князів Чарторийських від кінця XV до XІХ століття.

На вул. Міцкевича знаходиться Благовіщенський костел (раннє бароко) із дзвіницею. Засновник храму Єжи Чарторийський, отримавши освіту у віленських єзуїтів, перший із цього княжого роду перейшов у католицизм. Зміна віросповідання вимагала матеріального свідоцтва, чим і стало будівництво костелу у Клевані. Спочатку, в 1590-1610 рр., тут побудували дерев’яний храм (освятили його лише в 1637 р.). Пізніше на тому ж місці поставили кам’яний костел. Він був усипальницею князівської родини.


Під кінець XIX ст. костел почав занепадати. У 1901 р. під керівництвом інженера М. Гаттовського його відреставрували. У міжвоєнний період місцева парафія нараховувала близько 2200 вірян. Останній передвоєнний парох Клевані, о. Олександр Пєжхала (1890-1964), побоюючись радянських репресій, у вересні 1939 р. виїхав до центральної Польщі. Вікарій о. Станіслав Солтис, попереджений про те, що його планують арештувати, теж покинув Клевань. На прохання вірян парохом місцевої парафії став о. Петро Сонсядек із Сарн. Пізніше парафію обслуговували священики із Рівного. Під час виселення із Клевані поляки забрали із собою більшу частину рухомого майна костелу (в т.ч. ікону Матері Божої Клеванської, реліквії св. Боніфатія, монстранції, чаші, хоругви, Хресну Дорогу, ризи, літургійні книги та ін.). За даними А. М. Климчук, ці речі потрапили до костелу св. Миколая в Сквєжині біля Гожова Великопольського.


Після війни костел замкнули, а його приміщення віддали місцевому технікуму. Потім певний час тут містилися склади. Храм поволі руйнувався. На поч. 90-х рр. його стан був жахливий: зруйнований дах, підмоклі стіни, штукатурка відпадала, вибиті вікна та двері, підлога повністю згнила. Весь інтер’єр був знищений.


Із 2005 року костел перебуває у стані ремонту, внаслідок якого було втрачено ґонтове покриття веж. Його замінили на металеве. Із фронтального фасаду й інтер’єрів частково збили штукатурку, не з’ясовуючи цінності розписів, які були на стінах. На щастя, вдалося зафіксувати фрагменти гербів князівської родини, елементи бічних вівтарів та фрагменти фресок XVIII ст. Тут був один із барокових вівтарів, що походить з костелу в Межиричі Корецького району.


На окрему увагу заслуговує чудотворна ікона Клеванської Матері Божої. О. Алоїз Фрідріх у своїй монографії описав її так: «Коли побожні, молячись біля цього образу, отримували особливі благодаті, й коли тут діялися великі чуда, луцький єпископ Єнджей Ґембіцький у 1639 р. призначив комісію для перевірки цих чудес. Вона складалася з о. Матея Поплавського, луцького каноніка, о. Яна Боросцюша, межиріцького пароха, Матея Пруського, ректора Луцького колегіуму. Єпископські комісари, вислухавши розповіді свідків, визнали чудотворним представлений образ Пресвятої Діви Марії. Протокол цієї духовної комісії, окрім єпископських комісарів, власноручно затвердив Ян-Баптист де Рубіс, Апостольський нотаріус». У 1639 р. луцький єпископ Єнджей Ґембіцький призначив комісію для підтвердження чудес, які відбувалися за посередництвом ікони. Ікона була визнана чудотворною. Однак, де вона нині знаходиться, невідомо.

 

Старе кладовище розташоване неподалік Клевані, на території лісового господарства, у лісосмузі обабіч шляху Рівне-Луцьк та дороги, що веде до села.


Група дослідників у складі львівського архітектора та реставратора К. Присяжного, архітектора О. Байцар-Артеменко, краєзнавця Я. Ковальчука за допомоги студентів О. Петрук, Т. Юхимець, П. Ганіна, що навчаються за спеціальністю «Архітектура», здійснила розвідувальний огляд цвинтаря з метою подальшої інвентаризації. Його територія чітко окреслена, подібна до прямокутника, оточена неглибоким ровом та валом. Незважаючи на густий самонасів, котрий ускладнює огляд у літній період, можна помітити, що цвинтар має регулярне планування.


Умовно ділимо територію кладовища на три частини. Через вандалізм та вплив природних умов усі надгробки лежать на землі або частково під нею. Частина поховальних камер має форму склепів. Метод біолокаційного пошуку дозволяє прочитати та заміряти їхні розміри. Огляд надгробків дає можливість зробити висновок про високу художню цінність роботи каменярів, котрі їх створювали.


На ділянці, що лежить ближче села, розміщена каплиця. За всіма ознаками вона має два рівні: підземний та наземний. За композицією складається з поєднання прямокутника та півциркульної частини, мурована з цегли на вапняно-піщаному розчині, так само, як один із найстаріших будинків на Ринковій площі у Клевані. У нижній рівень веде портал, що орієнтований на схід. Камера має чіткі сліди циркульного склепіння. Із півночі наземної частини примикає півциркульна частина. На жаль, значне руйнування не дає можливості сформувати повне уявлення про конструкцію та загальний вигляд споруди.


Кожного разу цвинтар відкриває дослідникам приховані раніше надгробки, ніби випробовуючи на довіру. Тому дослідження тривають.

 

Оксана БАЙЦАР-АРТЕМЕНКО, Ярослав КОВАЛЬЧУК

 

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026