Кав’ярня в Бахчисараї
Статті

Кримські татари, що після загарбання Криму Росією переселилися до Луцька, провели 15 березня акцію, під час якої висловили протест проти окупації півострова. З нагоди сумної річниці пропонуємо Вашій увазі спогади особи, котра змушена була стати переселенкою.  

Тролейбус неквапливо їде вечірнім Луцьком, за вікном миготять дерева, будинки. Пройшов рік, відколи я в цьому місті. Воно вже відкривається мені, а я досі не можу сприйняти його стримані кольори. На півдні Криму, де я народилася, весну в лютому розпочинає світлий біло-рожевий мигдаль, у березні влаштовують безжальний конкурс краси магнолія, гліцинія. А тут весна тільки розводить зелену фарбу.

На зупинці серед жінок, одягнених по-європейськи, раптом помічаю яскраво-рожеву мусульманську хустину, довгу спідницю. Гюльнара?! Тролейбус рушає, а я різко підіймаюся, здивувавши сусідку, і поспішаю до виходу. Хочу повернутися, хочу торкнутися плеча молодої жінки й запитати: «Ти з Криму?» І побачити її усмішку.

Несподівано голосний, сипкий голос водія в мікрофоні: «Зупинка «Готель Україна». Я знаю, що це була не Гюльнара. Нікуди не біжу, повільно йду додому, нині мій дім у Луцьку, а перед очима – світанок у старому Бахчисараї, весна 2012 року. Сиджу в татарському ресторанчику біля пам’ятника Пушкіну, насолоджуючись міцною кавою в маленькій філіжанці та щебетом канарок. Ханський палац за декілька сотень метрів, там фонтан із двома трояндами – символами кохання і смутку. Відчуваю, що історія десь поряд, вона може вийти через невеличкі двері в кутку. На ній буде така сама темно-синя спідниця, вишита золотом, як та, що висить на стіні біля мене.

Кав’ярня пахне кардамоном. Якісь шалені думки змушують мене швидко лівою рукою «від себе» перевернути на блюдце останній ковток густого напою. Відкидаюся на спинку крісла і бачу здивовані очі господині за стійкою. «Вмієш гадати?», – сідає поряд зі мною і з усмішкою дивиться на мене.

Вологий травневий ранок у бахчисарайській долині, запахи трав та квітів, очікування дива в цей день, який так добре почався… «Сьогодні – так!», – відповідаю я, й ми обидві сміємося.

«А я більше не гадаю, не хочу тривожити долі», – говорить моя нова знайома. «У мене є все, що я бажала». На мої підняті від здивування брови спокійно пояснює: «Мама мріяла повернутися додому, а я – вдома, у Криму, в Бахчисараї. У чоловіка робота під Сімферополем, він задоволений. Діти здорові, вчаться добре. Тільки, шкода, англійську вивчають, а кримсько-татарську лінуються. Танцюють добре!»

Навесні 2014 року, 9-го березня, ми виїжджали з Криму в Україну. Потяги вже не ходили. Вздовж дороги до Сімферополя – дивні споруди з порожніх ящиків – «блок-пости». Поблизу них нашого водія щоразу зупиняють дивно одягнені чоловіки різного віку. Представляються «самообороною Криму» або й узагалі не представляються. Назустріч нашій маленькій «Ниві» майже безперервно рухаються величезні російські військові машини болотистого кольору. У районі Бахчисараю на декілька сотень метрів розтягнувся «живий» ланцюг із татарських жінок та дітей. У їхніх руках українські прапори, від руки розписані плакати: «Крым – это Украина!», «Крим – це Україна!», це ж саме кримсько-татарською. Махаємо їм відчайдушно, як ніби прощаємося надовго.

На виїзді з Криму нас довго перевіряє тепер уже «кримський» «Беркут», ще триста метрів – і довготелесий український лейтенант, побачивши наші номера, схиляється до водія: «Дядьку! Що там у Криму? Розкажіть». І водій спочатку голосно йому говорить: «Слава Україні!»

Через декілька годин нас ранньою весною зустріла Україна, ми роз’їхалися по різних містах. Нам зараз нелегко, проте ми все одно вдома. А я все згадую тих кримсько-татарських жінок і дітей. Чи вони виїхали, чи почувають себе тут, на материку, як у рідній сім’ї?

… Гюльнара! Де ти? Чи співають зараз твої канарки?

На прохання авторки ми не вказуємо її прізвища
Фото: A.Savin / uk.wikipedia.org

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026