Напередодні нового футбольного сезону всі три рівненські клуби класу А Волинського автономного підокругу футболу зазнали значних кадрових втрат.
Посаду керівника секції футболу Польського гімнастичного товариства «Сокіл» залишив Ернест Фіала, котрий повернувся до Чехії. Захаріаш Вєрний склав повноваження президента єврейського клубу «Гасмонея» та повністю зосередився на роботі у Волинському союзі футболу, займаючи посади віце-президента та голови відділу ігор і дисципліни (1930–1932, 1935 рр.), а також капітана союзу (1934 р.). Команда Військового спортивного клубу (ВСК) «Галлерчик» залишилася без Тадеуша Рожека, котрий очолив місцевий комітет суддів.
У чемпіонаті класу А Волинського підокругу грали вже шість команд, але географія учасників і далі обмежувалась трьома містами: Рівне, Ковель, Дубно.
«Сокіл» із Рівного розпочав свій турнірний шлях у класі А впевненою перемогою над «Галлерчиком» (6:1), після якої переміг також «Гасмонею» з Ковеля, дебютанта класу А (5:3), «Гасмонею» з Рівного (4:0) та ВСК Ковеля (7:2). І тільки ВСК Дубна вдалося перемогти новоспеченого фаворита волинських змагань (1:0).
Проте в другому колі переможну ходу соколят уже ніхто не зміг спинити. Команда поспіль здобула п’ять упевнених перемог: над «Галлерчиком» (1:0), ВСК Ковеля (4:2), рівненською «Гасмонеєю» (2:1), ковельською «Гасмонеєю» (9:0) і ВСК Дубна (2:1). «Сокіл» уперше отримав звання чемпіона Волині.
Уперта боротьба розгорнулась за другу сходинку між попереднім чемпіоном, клубом «Гасмонея» (Рівне), та військовим клубом із Дубна. В матчах між собою суперники здобули домашні перемоги з ідентичним результатом (4:1). Військові футболісти з Дубна, як зазначалося, змогли виграти в «Сокола», але втратили пункти в матчах проти колег із Рівного (1:1) і Ковеля (2:2). Не вдалося поки відшукати результатів домашніх поєдинків дубенчан проти ковельських команд, але, судячи з коментарів у пресі, що виходила в 1930 р., переміг ВСК Дубна. «Гасмонея» ж виграла всі матчі проти ковельських команд та обидва поєдинки проти «Галлерчика». Тож, найімовірніше, обидві команди мали однакову кількість пунктів у підсумковій таблиці, яка також не була опублікована. Але «Echo Rówieńskie» повідомило про друге місце для «Гасмонеї» та третє для ВСК Дубна.
Не зміг втрутитись у боротьбу за призові місця військовий клуб «Галлерчик», що посів четверту сходинку. Ковельські команди двічі не визначили між собою переможця, однак місцевий ВСК завдяки перемозі над вояками Рівного (3:2) фінішував п’ятим. Ковельська «Гасмонея» стала останньою, але залишилась у класі А на наступний рік.
У чемпіонському складі сокольської команди грали Томаш Барциковський, Кузьмін (воротар), Анатолій Бялоусов, Евгеніуш Хшановський, Антоній Прозоров, Зигмунт Внуковський, Віталій Виноградов, Єжи Шаревич, Юзеф Поліковський, Гордій Філіпович, Болеслав Валєк, Юзеф Шевчик, Мельников.
На фото: Чемпіони з рівненського «Сокола». Фото з архіву Гордія Філіповича надав син футболіста Олександр Філіпович.
Рівненський «Сокіл» став першою волинською командою, що взяла участь у змаганнях чемпіонів округів за вихід до Державної ліги Польського союзу футболу. Дебют волинського чемпіона був невдалим: соколята програли всі матчі клубам «Лехія» (Львів) і «Унія» (Люблін). Не судилось зіграти в цих іграх одному з головних фундаторів волинського футболу Юзефу Шевчику, адже напередодні змагань в одному з товариських матчів він зламав ногу і змушений був завершити виступи на футбольному полі. Але Шевчик і надалі брав активну участь у футбольному житті воєводства, працюючи на різних посадах у Волинському союзі футболу.
Рівненські «Сокіл» і «Гасмонея» вже традиційно зустрічали гостей зі Львова. До Рівного приїжджали «Лехія» («Сокіл» програв із рахунком 1:2, а «Гасмонея» – 2:4) і «Гасмонея» («Сокіл» переміг із рахунком 4:2, а рівненська «Гасмонея» програла «одноклубникам» із результатом 1:2).
Грала в Рівному також «Легія» з Варшави, яка перемогла «Сокіл» із рахунком 5:3, але не змогла перемогти «Гасмонею» (2:2), в якої голами відзначились Пейсах Фельдман і Станіслав Савицький. Ще один варшавський клуб, «Полонія», двічі переміг у Рівному місцеву «Гасмонею» (3:2 і 4:2).
На жаль, після здобуття чемпіонської вершини на «Сокіл» очікувало різке падіння. Вже наступного року гравців команди викликали до своїх лав військовий і поліційний клуби Рівного, а сам «Сокіл» припинив виступи в 1933 р., передавши повноваження клубу «Погонь».
Збірна Ковеля побувала в Холмі, де спочатку програла місцевій команді з рахунком 3:6, але наступного дня гра закінчилася нічиєю (1:1). У ковельчан відзначилися воротар Хмелявський, захисник Захарук, лівий нападник Мар’ян і центральний нападник Мариновський.
Нарешті путівку до числа найкращих команд воєводства отримав представник Луцька – команда Військового спортивного клубу стала переможцем класу Б. Головним суперником луцьких військових був дубенський «Сокіл», у складі якого вирізнявся Леонід Молчановський – майбутня зірка волинського міжвоєнного й післявоєнного футболу.
У 1930 р. в Луцьку розпочав футбольну діяльність Поліційний спортивний клуб (ПСК), ініціаторами створення якого були інспектор поліції Ян Плотніцький та комісар Ян Беренд. Уже перші результати товариських ігор засвідчили про амбітні плани нового клубу – ПСК Луцька переміг А-класові команди Рівного й Ковеля. Зокрема, рівненську «Гасмонею» він переміг із рахунком 3:2, а «Галлерчик» і ковельська «Гасмонея» поступилися поліціянтам із результатом 3:0. Поліційні клуби також були створені в Рівному й Ковелі, але саме луцький ПСК став одним із лідерів волинського футболу. Рівненська й ковельська команди залишили футбол уже через кілька років.
Титулом «морального чемпіона» Луцька краківське видання «Przegląd Sportowy» нагородило місцеву «Гасмонею» – чемпіона класу Ц Волині. Єврейські футболісти воєводського міста восени перемогли військовий клуб, що вже мав статус А-класового (4:2), і новостворений поліційний (2:0). У складі команди відзначилися воротар Лейбл, захисник Рапапцит, помічник Шейнбаум, нападники Пінус, Фрідбойм і Айзенберг.
У наступні два роки луцькі ПСК і «Гасмонея» слідом за військовою командою міста також вийшли до класу А Волині.
Сергій ГРУДНЯК
P. S. від автора: Матеріал підготовлено на основі публікацій у пресі за 1930 р. у виданнях «Echo Rówieńskie» (Рівне), «Przegląd Sportowy» (Краків), «Przegląd Wołyński» (Луцьк), «Ziemia Wołyńsка» (Луцьк), «Stadjon» (Варшава). Висловлюю також вдячність за допомогу в підготовці матеріалу Юрію Мельнику, Володимиру Морозову (Здолбунів), Денису Мандзюку та Богдану Люпі (Львів).
Буду щиро вдячний усім, хто поділиться зі мною будь-якими відомостями про діячів і гравців волинського міжвоєнного футболу, їхніми фотографіями чи іншими матеріалами. Ви можете знайти мене у «Facebook» (Serhiy Grudnyak) чи відправити лист на електронну пошту: sgrudnyak@gmail.com.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
1921 РІК: ПОЧАТОК ФУТБОЛУ У ВОЛИНСЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ
1922 РІК: ПЕРШИЙ ЧЕМПІОНАТ ДЛЯ ВОЛИНСЬКИХ КОМАНД
1923 РІК: КОВЕЛЬСЬКА КОМАНДА ПЕРЕХОДИТЬ ДО КЛАСУ А
1924 РІК: ВСК КОВЕЛЬ СЕРЕД ЛІДЕРІВ КЛАСУ А
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1925–1926 РОКАХ: ПЕРШІ ДОСЯГНЕННЯ «СОКОЛА»
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1926 РОЦІ: ПОВЕРНЕННЯ «ГАЛЛЕРЧИКА»
ВОЛИНСЬКИЙ ФУТБОЛ У 1927 РОЦІ: СЕЗОН ПЕРЕД «РОЗЛУЧЕННЯМ»