150 років тому розпочалося Січневе повстання
Статті

Ухвалою Сенату Республіки Польща від 3 серпня 2012 р. 2013-ий визначено Роком Січневого повстання.

Січневе повстання 1863-1864 рр. – найбільше польське національне повстання. Воно було спрямоване проти Росії.

Початку повстання (22 січня 1863 р.) передувало багато патріотичних маніфестацій у Варшаві. Січневе повстання розпочалося раніше через призов до російської армії польського населення, що мав на меті зведення нанівець суспільного вибуху. Тимчасовий національний уряд проголосив повстанський маніфест, у якому закликав до боротьби із загарбниками, гарантував, зокрема, ліквідацію станових відмінностей та розкріпачення.

Січневе повстання охопило Польське Королівство, а також Литву, Білорусь та частину України. Місце України в повстанні було визначено ще в 1861 році під час патріотичної урочистості. Присутні порозумілися, спираючись на принцип рівноправності України (як тоді говорили, Русі) по відношенню до Польщі і Литви.

«Якби (...) сепаратистські прагнення були такі сильні, що Русь хотіла би від нас у будь-якому випадку від'єднатися, то в такому разі (...) це може відбутися тільки після спільного визволення, після того, як ми виженемо спільного ворога. У жодному випадку Польща не хотітиме примусом її в союзі затримувати і залишить їй право вирішити питання про свою долю», - читаємо у виданні Центрального національного комітету «Рух» (№1 від 5 липня 1862 р.).

Із початку 60-х рр. важливим місцем для повстанського руху, що перебував на етапі створення, був Київ. Після закриття царськими властями вищих навчальних закладів у Варшаві і Вільнюсі, Київський університет став для польської молоді найважливішим навчальним закладом. Цей університет був також базою для середовища, яке виступало за українське національне відродження. На початку 60-х рр. дві групи взаємно перепліталися. Для багатьох київських студентів програма відродження Речі Посполитої з однієї сторони та програма боротьби за вільну Україну з другої не суперечили одна одній, а навіть взаємодоповнювали одна одну. Перша таємна газета повстанського руху «Odrodzenie» була видана саме в Києві.

В Україні повстання розпочалося 8 травня 1863 р. Воно охопило Волинь і частину Київщини. Повстанські загони проголошували «Золоту Грамоту» - документ, який передбачав надання селянам землі і закликав їх до боротьби. На жаль, селяни найчастіше залишалися байдужими до повстання або навіть вороже налаштованими. Царські власті заохочували їх грабувати майно повстанців. Проте були й такі села, де повстанців приймали хлібом і сіллю, а селяни вступали до повстанських загонів.

На території Галичини, що належала до Австрійської імперії, діяло підпілля, яке підтримувало тих, хто повстав у Російській імперії. Звідси поставляли зброю, тут формували нові загони, сюди втікали повстанці вже після завершення боротьби.

На жаль, Січневе повстання не могло розраховувати на успіх. У Польському Королівстві розташовувалася російська армія, що нараховувала 100 тис. солдатів. Проти неї уночі з 22 на 23 січня виступило близько 6 тис. повстанців. Щоправда польським військам допомагали поляки з різних країн, еміграція, а також представники інших народів. У піковий період повстання в різних загонах воювало разом близько 30 тис. повстанців. Боротьба, зазвичай, мала партизанський характер. Під час повстання створена була безпрецедентна підземна держава із власними чиновниками, печатками, пресою, податками. Легенда Січневого повстання лягла в основу відродженої в 1918 р. Польщі.

Наталя ДЕНИСЮК

Схожі публікації
Вітання для Івана Пейка з нагоди 70-річчя
Події
18 липня виповнюється 70 років Івану Пейку, голові Надзбручанського товариства польської культури та мови, яке діє в Гусятині, Сидорові та Хоросткові на Тернопільщині.
18 липня 2026
Луцьк попрощався з воїнами Павлом Корчуком, Альбертом Свіцею та Вадимом Чвирем
Події
17 липня в кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку відбувся чин похорону воїнів Павла Корчука, Альберта Свіци та Вадима Чвира.
17 липня 2026
80-річний ювілей відзначає Людмила Плотнікова з Луцька
Події
17 липня виповнюється 80 років Людмилі Плотніковій – членкині Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської, парафіянці католицького кафедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку.
17 липня 2026
У п’ятницю відбудеться прощання із загиблим на війні Альбертом Свіцою
Події
17 липня об 11:00 год. у кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку відбудеться прощання із загиблим на війні Альбертом Свіцою, членом Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської.
16 липня 2026
Вийшов 14-й номер «Волинського монітора»
Події
Сьогодні нам 17 років. У день народження «Волинського монітора» (№ 1 вийшов 16.07.2009) світ побачив № 14/406. У ньому ми пишемо про волинські меси в Олиці та Луцьку, спільне прибирання кладовища в Кисилині, 106-ту річницю спільної боротьби з більшовиками, літо з польською мовою в Костюхнівці та Здолбунові.
16 липня 2026
Міжконфесійний молебень за Україну з нагоди Дня Української Державності
Події
15 липня, у День Української Державності, у храмі Йоана Богослова в Луцьку відбувся міжконфесійний молебень за Україну.
15 липня 2026
Конкурс грантів для добровільних пожежних команд на освітні ініціативи та розвиток співпраці
Можливості
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні розпочало прийом заявок на «Конкурс мікрогрантів для діючих добровільних пожежних команд на підтримку поточної діяльності, пов’язаної з освітніми ініціативами та налагодженням партнерських відносин з іншими громадськими ініціативами».
15 липня 2026
В Острівках та Волі Островецькій тривають ексгумаційні роботи
Події
13 липня в Острівках та Волі Островецькій у Волинській області розпочалися ексгумаційні роботи. Вони триватимуть до 7 серпня цього року.
14 липня 2026
«Я тут уперше, але точно не востаннє». Поляки й українці разом працювали в Кисилині
Події
Старий католицький цвинтар у Кисилині – один із позитивних прикладів волинських некрополів, територію яких в останні роки регулярно прибирають. Цьогоріч цю традицію продовжили 12 волонтерів із Польщі та України.
14 липня 2026