Люблінська інформація
Події

У Любліні розпочинають діяльність перші ясла при вищому навчальному закладі – «Мудрий малюк» при Медичному університеті.    

Упродовж майже трьох тижнів цього літа на Люблінщині не впало жодної краплини дощу. Посуха, подібної якій не пам’ятають навіть найстарші любліняни, призвела до величезних збитків у сільському господарстві. Додаткових збитків, у перервах між періодами посухи, завдали раптові бурі, смерчі, в результаті яких у багатьох селах зірвало дахи й навіть було зруйновано житлові будинки та господарські споруди. Посухи також супроводжувалися численними пожежами, особливо в лісах. Пожежники, як професійні, так і з добровольчих пожежних дружин, не сиділи без роботи. На жаль, один із літаків «Dromader M-18 B», гасячи пожежу на території заповідника «Піскори» в селі Голомб біля повороту на базу в Дембліні, розбився на аеродромі, впавши на землю лише з кількох метрів. 40-річний пілот, люблінянин Марцін Н., член Люблінського аероклубу з Радавця, загинув на місці.



У деяких гмінах Люблінщини розпочалися щорічні обжинки. Першими обжинки «Anno Domini 2015» організували Бихава та Сташін у гміні Войцехув. Такі заходи зазвичай радісні, проте в цьому році обжинки на Люблінщині не стали причиною для хорошого настрою, оскільки багато фермерів у результаті безпрецедентної посухи мають мізерні врожаї або й узагалі їх не мають. Вони розраховують на допомогу держави для того, щоб пережити зиму.

 

41 сурмач із 27 польських міст грав у Любліні під час XXXII Загальнопольського огляду міських хейналів. Головними слухачами, окрім сотень люблінян, були учасники Ягеллонського ярмарку, котрий саме в ці дні відбувався в Любліні. Традиція виконувати хейнали багаторічна. Саме сурмачі оголошували про початок серйозної пожежі чи про наближення до міста ворога. Цього разу добре виступив люблінський сурмач Онуфрій Кошарний, котрий із Краківської брами сповіщає, що вже маємо 12.00. Деякі хейнали, представлені в Любліні, мають давню історію. Так, краківський хейнал виконувався ще в часи Середньовіччя, інші молодші, сучасні, як, наприклад, хейнал із Любартова. Хейнал із Сувалок виконували троє сурмачів. Серед них був Роберт Панек із Білостока, котрий скомпонував власну мелодію. Зазвичай автори хейналів невідомі. Роберт Панек також скомпонував хейнали для столиць Куби й Еквадору.

 

У Гнішові поблизу кордону між Польщею та Україною впродовж тисячі років росте дуб «Болько». В обхваті він має 880 см, сягає 26 м заввишки, а розмах крони з однієї сторони становить 34 м. Історичні відомості свідчать, що під цим дубом спав ще польський король Болеслав Хоробрий, і було це в 1018 р. Із нагоди «іменин» цього правічного дубу щороку в серпні тут відбуваються різні цікаві заходи, об’єднані спільною назвою «Болькування». Цього року в численних виступах брали участь народні артисти з Польщі та України. У наступному році «Болькування» може бути ще більш урочистим, адже дуб «Болько» можливо виграє конкурс «Європейське дерево 2016 р.»

 

У Файславіцах відбулося І Люблінське свято трав «На трав’яному шляху». На Люблінщині, де концентрується вирощування польських лікарських трав, вони займають 5 тис. га, а річні урожаї становлять 7 тис. т. Аж у 11 гмінах займаються вирощуванням трав. Переважає вирощування чебрецю, ромашки, валеріани, меліси. У Вішніцах вирощують переважно м’яту, у Россоші – кульбабу, у Сосновці – чорницю, у Яблоні – звіробій. Абрамув відомий валеріаною. У Рубчевіцах на трави виділили 85 га орних земель. Там переважає чебрець, але садять також шавлію, чабер, мелісу й собачу кропиву. Трави використовують не тільки в дієтології, а й у косметології. Знову повертаються популярні колись трав’яні курси лікування. Люблінські трави мають особливо велику цінність, оскільки їх вирощують у чистому середовищі, незіпсованому промисловістю. Незабаром, щоб краще представляти трави Люблінщини, прокладуть «зелений шлях» для туристів.

 

У школах та університетах саме зараз формують навчальні групи. А у Вищій офіцерській школі повітряних сил, тобто у відомій «Школі орлят» у Дембліні, новий навчальний рік вже розпочався. До навчання приступили 69 нових курсантів. Більшість із них вивчають пілотаж. Демблінській «Школі орлят» вже 90 років. Вона відома високим рівнем знань. Звідси вилетіло (на літаках) понад 10 тис. випускників, серед яких багато здобули світову славу.

 

У Любліні розпочинають діяльність перші ясла при вищому навчальному закладі – «Мудрий малюк» при Медичному університеті. Дитсадок для наймолодших почне працювати 1 жовтня. Медичний університет у Любліні отримав кошти на створення цього осередка при вищому навчальному закладі в рамках спільної програми Міністерства науки та Міністерства праці «Малюк в університеті». Дитсадок розрахований на дітей студентів, аспірантів та працівників університету.

 

Зростає зацікавлення Любліном та Люблінщиною серед закордонних туристів. Відповідно до статистичних даних у 2014 р. Люблін відвідали 700 тис. іноземців. Їхня кількість протягом останніх п’яти років зросла на 25 %.

 

21 серпня в Любліні пройшов захід «Європейська Дніпропетровщина», в рамках якого кожен міг взяти участь у майстер-класах декоративно-орнаментального народного малярства, занесеного до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, оглянути виставку праць, оздоблених петриківським розписом, придбати сувеніри та ознайомитися з технікою гончарства. Народні пісні та танці представили Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина» та ансамбль «Козацькі забави».

 

Адам ТОМАНЕК

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026