«Уся польська земля – пам’ятник йому»
Статті

270-та річниця з дня народження Тадеуша Костюшка – це нагода пригадати виняткову постать польського й американського генерала, учасника Війни за незалежність Сполучених Штатів, керівника антиросійського повстання, нагородженого двома найвищими відзнаками – орденом «Цинциннаті» та військовою медаллю «Virtuti Militari», девізом яких є поняття Честь, Вітчизна, Гордість.    

Його велике минуле стало взірцем мужності та патріотизму, завдяки чому він заслуговує на особливе місце в польській історії та літературі. Ось кілька фрагментів, у яких згадано ім’я людини, для якої Вітчизна і свобода були найважливішими.

У «Зверненні до поляків», надрукованому у виданні «Gazeta Wolnej Warszawy» 27 травня 1794 р., невідомий автор так писав про Тадеуша Костюшка: «Діяч, що ним став завдяки своїм чеснотам (...). Він, як вранішня зоря, яка прокидається зі сну, / Відроджує надію й надає сил. Як божество, зіслане з небес (...)».

Своєю чергою Юліан Урсин Нємцевич, поет і друг Тадеуша Костюшка, поранений, як і він, під Мацеєвицями 10 жовтня 1794 р., описував трагічні події великої поразки у творі «Smutki»: «Коли мене ведуть через поля, вже встелені трупами (...). Який жахливий відголос донісся до моїх вух (...): «Костюшко уже мертвий, Костюшко схоплений!» Я онімів і, не звертаючи уваги на власні рани мої, / Зі скорботою оплакую долю вождя та приятеля (...)». Після бою під Мацеєвицями Нємцевича разом із Костюшком вивезли до Санкт-Петербурга та ув’язнили у фортеці. Через два роки померла Катерина II. Їх обох звільнив Павло I – новий цар Росії. Цій події присвячено вірш Нємцевича «До Павла». У ньому можемо прочитати про великого учня Вашингтона, з яким прагне потоваришувати новий правитель: «(...) Отож, нарешті, Павло засідає на троні. / Він віднайшов новий шлях до слави, / Коли, нарешті, Костюшка відвідав... Увійшовши, сказав: «Свободу тобі приношу». / І переможеного цар просить про дружбу...»

Ім’я Костюшка увіковічено також у 1797 р. в оригінальному тексті пісні польських легіонів авторства Юзефа Вибіцького, котра стала гімном Польщі. Це фрагмент останньої строфи із рукопису Вибіцького: «(...) На це всі одноголосно: / «Досить цього рабства! / Маємо рацлавицькі коси, / Костюшка, з Божої волі». / Марш, марш Домбровський...»

Приклад впливу культу Тадеуша Костюшка на шляхту можна знайти в народному епосі «Пан Тадеуш» Адама Міцкевича. У першій книзі поеми є такий уривок: «Гаразд, Тадеуш, (бо звався як Костюшко приїжджий молодик / В пам’ять про те, що народився під час війни) (...)». Потім Войський звертається до молодого Сопліци, який придивляється, що змінилося в його родинному домі: «(...) І ті ж портрети на стінах висіли: / Ось Костюшко в накидці краківській, з очима / Звернутими до неба, тримає меч обіруч; / Таким був, коли присягав на вівтарі, / Що тим мечем вижене з Польщі трьох загарбників, / Або сам від нього загине (...)». Варто пригадати, що батько Адама Міцкевича брав участь у повстанні Костюшка.

Юліуш Словацький писав про Костюшка у своїй поемі «Вацлав»: «(...) Такий був той дух – напівлюдський і напівбожественний, / Перший ангел нації – Костюшко».

Про Костюшка згадували не тільки великі поети, але й менш відомі, наприклад поет-самоучка Францішек Магрись до сторіччя з дня повстання написав поему на честь Костюшка під назвою «В сумну річницю поділу дорогої Батьківщини». У цій поемі автор вказує, що народ під Краковом «(...) насипав пагорб, / Щоб протягом віків показував народам, / Як Польща вшановувала своїх вождів-героїв (...)».

У 1905 р. Марія Конопницька видала у Львові «Śpiewnik historyczny». Друга частина цього твору присвячена повстанню 1794 р. і його провідникові. 1794-й  поетеса назвала «Роком Костюшка».

Про Костюшка також писав Влодзімеж Пшерва-Тетмайер. У вірші під назвою «Racławice» він так представив провідника: «Серце вождя радіє, коли він бачить косиньєрів, / А селяни провідника вітають радісно: / «Нехай живе наш вождь! Нехай живе!» (...) / Провідник постійно до шапки рукою салютує. / «Вітаю, діти, – каже він. – Польща вам дякує».

Марія Домбровська, видатна письменниця ХХ ст., в одному зі своїх творів таким чином вшанувала Костюшка: «(...) Є видатні люди, які мають пам’ятники зроблені із заліза, / Інші мають із каменю, бронзи, мармуру. / Для Костюшка було замало тільки металу або каменю. / Уся польська земля – пам’ятник йому».

Хоча твори про Тадеуша Костюшка різноманітні за змістом і формою, для творців польської літератури він завжди був зразком патріота, а його моральна чистота викликала у всіх авторів повагу й визнання: «(...) Провідник був оточений ореолом поваги і слави. (...) До високих ідей (...) зверталися повстанці в 1831 і 1863 р., з його гаслами йшли в бій за Польщу і солдати Першої світової війни, і останньої війни, куди б їх не загнали військові потрясіння».

Сьогодні Тадеуш Костюшко існує лише в історичному просторі, лірична пам’ять про нього зникає, і, здається, ми забуваємо про цінності, які він сповідував і які актуальні завжди, на будь-якому історичному етапі: Свобода, Вітчизна і Честь.
Підготувала Ядвіга ДЕМЧУК
Фото: http://texastothethames.blogspot.com/2012_06_01_archive.html
 
Для написання використано матеріали книг: «Tadeusz Kościuszko w literaturze narodów Europy i Stanów Zjednoczonych Ameryki Północnej» Єжи Слізіньського (Видавництво MON, Варшава, 1981 р.) та «Tadeusz Kościuszko w literaturze polskiej. Antologia 1746–1946» Стефана Папі.
Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026