Польські археологи розпочали ексгумацію в Острівках під Любомлем. Роботи ведуться, в основному, на так званому «трупному полі», де, можливо, спочиває навіть 300 тіл поляків, які загинули у 1943 році від рук націоналістів і місцевого населення.

Від Острівків не залишилося навіть сліду. Так само як і від інших сіл на Волині, де проживали поляки. Залишилося лише поросле бур’янами поле. Це неродючі ґрунти, на них навіть нічого не виростиш. У таку мить людина починає роздумувати над тим, чи варто було проливати кров за цю землю.

У 1943-ому українські націоналісти та місцеві жителі вбили понад тисячу поляків, які проживали у цих околицях. «Поле смерті» або «трупне поле» – одне з тих місць, де вбивали і ховали жертв. Археолог Олаф Попкевич стверджує, що жителів села виводили на розстріл саме сюди. Частину розстрілювали по дорозі. «Це був такий шлях смерті», – додає він. Інший археолог, Міхал Семенський стверджує, що достеменно невідомо чи вбитих ховали відразу при дорозі, чи тіла також вкидали до спільної могили на «полі смерті». «Це щоб менше копати, не виконувати якихось додаткових робіт», –  пояснює він.

Олаф Попкевич додає, що вбивці навіть не обшуковували жертв, оскільки і так мали достатньо речей, які винесли з будинків убитих поляків, тому археологи знаходять у жертв, наприклад, медальйони і молитовники.

Археологи вважають, що на «трупному полі» знаходиться близько 300 тіл, здебільшого жінок і дітей. Знайдено теж менші могили, де поховані окремі особи чи сім’ї.

Археологам із Торуня допомагає поляк із Ковеля – Анатолій Сулик. Він щоденно турбується про місця на Волині, де спочивають поляки. Як він наголошує, таких могил у цьому регіоні України дуже багато, майже 750. І це лише ті місця, де спочивають тіла більш як 5 осіб.

Українці, з якими я розмовляв на цих землях, не приховують, що було вчинено злочин. Однак зауважують, що ця тема у їхніх сім’ях не обговорюється. Степан із села Сокіл, який нині готує кладовище до візиту президентів Польщі та України, що відбудеться наприкінці вересня – на початку жовтня, пам’ятає, як у нього вдома згадували про те, що сталося 68 років тому. «Тепер не залишилося більшості старих людей, залишилися одиниці, хто пам’ятає», – додає він. Степан, який допоміг мені знайти кладовище, точно знає, де знаходилися польські села. «Там було село, спалили (поляків, – авт.) у хліві, потім перенесли на кладовище, про це розповідала моя покійна мама», – каже, показуючи поле, нині заросле бур’янами.

Місцева влада допомагає полякам у проведенні ексгумації. Не виникає проблем із доставкою води чи наметів. Представники влади такі відкриті не лише тому, що отримали відповідне розпорядження з Києва, а й через власні переконання. Один із тих, хто допомагає полякам – голова Рівненської районної ради Володимир Стрижук. Як зізнається, не може вчинити по-іншому. «Як на мене, все, що нас розділяє, поляків і українців – це річка Буг. Окрім цього, маємо спільні традиції, історію, культуру», – зазначає, охоче розповідаючи про співпрацю свого району з польськими партнерами. Організовуються спільні виїзди, обмін між молоддю і дітьми.

Роботу в Острівках і околицях планують закінчити до 10 серпня. Наприкінці місяця з’їдуться сім’ї жертв, щоб взяти участь в урочистому похороні. А наприкінці вересня – на початку жовтня до Острівків мають приїхати президенти Броніслав Коморовський і Віктор Янукович.

Пьотр ПОҐОЖЕЛЬСЬКИЙ
Автор є кореспондентом «Польського радіо» у Києві й автором блоґу про Україну (ua2012.blox.ua).