Ексгумація в Острівках
Статті

Польські археологи розпочали ексгумацію в Острівках під Любомлем. Роботи ведуться, в основному, на так званому «трупному полі», де, можливо, спочиває навіть 300 тіл поляків, які загинули у 1943 році від рук націоналістів і місцевого населення.

Від Острівків не залишилося навіть сліду. Так само як і від інших сіл на Волині, де проживали поляки. Залишилося лише поросле бур’янами поле. Це неродючі ґрунти, на них навіть нічого не виростиш. У таку мить людина починає роздумувати над тим, чи варто було проливати кров за цю землю.

У 1943-ому українські націоналісти та місцеві жителі вбили понад тисячу поляків, які проживали у цих околицях. «Поле смерті» або «трупне поле» – одне з тих місць, де вбивали і ховали жертв. Археолог Олаф Попкевич стверджує, що жителів села виводили на розстріл саме сюди. Частину розстрілювали по дорозі. «Це був такий шлях смерті», – додає він. Інший археолог, Міхал Семенський стверджує, що достеменно невідомо чи вбитих ховали відразу при дорозі, чи тіла також вкидали до спільної могили на «полі смерті». «Це щоб менше копати, не виконувати якихось додаткових робіт», –  пояснює він.

Олаф Попкевич додає, що вбивці навіть не обшуковували жертв, оскільки і так мали достатньо речей, які винесли з будинків убитих поляків, тому археологи знаходять у жертв, наприклад, медальйони і молитовники.

Археологи вважають, що на «трупному полі» знаходиться близько 300 тіл, здебільшого жінок і дітей. Знайдено теж менші могили, де поховані окремі особи чи сім’ї.

Археологам із Торуня допомагає поляк із Ковеля – Анатолій Сулик. Він щоденно турбується про місця на Волині, де спочивають поляки. Як він наголошує, таких могил у цьому регіоні України дуже багато, майже 750. І це лише ті місця, де спочивають тіла більш як 5 осіб.

Українці, з якими я розмовляв на цих землях, не приховують, що було вчинено злочин. Однак зауважують, що ця тема у їхніх сім’ях не обговорюється. Степан із села Сокіл, який нині готує кладовище до візиту президентів Польщі та України, що відбудеться наприкінці вересня – на початку жовтня, пам’ятає, як у нього вдома згадували про те, що сталося 68 років тому. «Тепер не залишилося більшості старих людей, залишилися одиниці, хто пам’ятає», – додає він. Степан, який допоміг мені знайти кладовище, точно знає, де знаходилися польські села. «Там було село, спалили (поляків, – авт.) у хліві, потім перенесли на кладовище, про це розповідала моя покійна мама», – каже, показуючи поле, нині заросле бур’янами.

Місцева влада допомагає полякам у проведенні ексгумації. Не виникає проблем із доставкою води чи наметів. Представники влади такі відкриті не лише тому, що отримали відповідне розпорядження з Києва, а й через власні переконання. Один із тих, хто допомагає полякам – голова Рівненської районної ради Володимир Стрижук. Як зізнається, не може вчинити по-іншому. «Як на мене, все, що нас розділяє, поляків і українців – це річка Буг. Окрім цього, маємо спільні традиції, історію, культуру», – зазначає, охоче розповідаючи про співпрацю свого району з польськими партнерами. Організовуються спільні виїзди, обмін між молоддю і дітьми.

Роботу в Острівках і околицях планують закінчити до 10 серпня. Наприкінці місяця з’їдуться сім’ї жертв, щоб взяти участь в урочистому похороні. А наприкінці вересня – на початку жовтня до Острівків мають приїхати президенти Броніслав Коморовський і Віктор Янукович.

Пьотр ПОҐОЖЕЛЬСЬКИЙ
Автор є кореспондентом «Польського радіо» у Києві й автором блоґу про Україну (ua2012.blox.ua).

Схожі публікації
АВС польської культури: Бернард Ладиш – співак, актор, свідок історії
Статті
Бернард Ладиш належить до тих митців, яких непросто описати одним реченням або навіть віднести до єдиного жанру. Для когось він насамперед видатний оперний бас, для наступних − впізнаваний голос із фільмів і записів, а ще для інших − свідок історії, який пережив драматичні події ХХ ст. й умів говорити про них без пафосу, виважено та спокійно.
17 червня 2026
Конкурс імені Єжи Ґедройця – 2026
Можливості
Польський інститут у Києві запрошує молодих науковців узяти участь у конкурсі на найкращі бакалаврські, магістерські роботи та докторські дисертації (PhD), захищені у 2025–2026 рр.
17 червня 2026
«Пікнік із рятувальниками» у Луцьку
Події
19 червня з 11:00 до 13:30 в Центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки в Луцьку відбудеться «Пікнік із рятувальниками».
16 червня 2026
Вітання для Генрики-Ришарди Цирон із нагоди 80-річчя
Події
15 червня виповнюється 80 років Генриці-Ришарді Цирон зі Здолбунова – парафіянці здолбунівського костелу Святих Апостолів Петра і Павла і членкині місцевого Товариства польської культури.
15 червня 2026
У парафії Святого Духа в Маневичах відбувся акт присвячення Пресвятому Серцю Ісуса
Події
У Римо-католицькій церкві в Україні триває Рік Пресвятого Серця Ісуса, проголошений Конференцією єпископів України. У багатьох парафіяльних спільнотах відбуваються богослужіння та акти присвячення, під час яких віряни довіряють своє життя, родини та парафії Пресвятому Серцю Ісуса.
15 червня 2026
Фонди Дубенського замку поповнились рідкісними марками-віньєтками
Події
Два унікальні примірники художніх сувенірно-благодійних марок-віньєток, випущених у міжвоєнний період, передав до Державного історико-культурного заповідника в Дубні колекціонер, дослідник місцевої історії та шанувальник старожитностей Віктор Зірук.
12 червня 2026
У Клевані освятили польське військове кладовище
Події
10 червня в Клевані освятили відреставрований польський військовий цвинтар. Фактично освячення було повторним, адже з часів Другої світової війни кладовище перебувало в занедбаному стані.
11 червня 2026
Вийшов 11–12-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» – Дні дитини, допомога з Тухолі, урочистості в католицьких парафіях, 150-річчя інфулата Фелікса Шнарбаховського, 125-річчя заснування Маневичів, присвоєння Яну Маліцькому звання почесного професора ВНУ імені Лесі Українки.
11 червня 2026
Польське товариство з Любомля навело лад на цвинтарях у Любомлі, Римачах та Мельниках
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського навели лад на польських похованнях у Любомлі, Римачах та Мельниках, скосивши траву та винісши її та опале листя й гілки за межі кладовищ.
10 червня 2026