«Калинові мости» єднають журналістів
Статті

Упродовж тижня журналісти з майже двадцяти областей України й Білорусі перебували у Вармінсько-Мазурському воєводстві. Там уже всьоме проходив Міжнародний телерадіофестиваль «Калинові мости».

 

Це унікальний творчий проект, адже фестиваль мандрує містами й селами Вармії та Мазурів, щороку змінюючи маршрут й учасників. Ініціатори фестивалю, тележурналіст Петро Мідріган з Рівного й радіожурналіст Степан Мігус з Ольштина, задумуючи «Калинові мости», прагнули одного – дати можливість українським журналістам, передусім зі східних та південних областей України, на власні очі побачити й потім розповісти своїм глядачам і слухачам, як живуть поляки після вступу до Європейського Союзу і що чекає на українців, якщо Україна приєднається до європейської спільноти.


Позаду – організаційний період, непростий процес відкриття віз, і фестиваль знову в дорозі. Незважаючи на те, що кожного року його програма змінюється, неодмінний пункт у ній – урочисте відкриття у Комплексі шкіл з українською мовою навчання у Гурові-Ілавецькому. Там учасників привітали керівники місцевих органів самоврядування, голова комісії з питань національних меншин при сеймику воєводства Віктор-Марек Лейк, а віце-маршалек Мирон Сич вручив організаторам фестивалю з української сторони – Андрію Велесику та Петрові Мідрігану – почесні відзнаки «За заслуги перед Вармінсько-Мазурським воєводством». Журналістів вразили дві речі: як тутешня українська громада береже мову, віру та традиції своїх предків і як держава дбає про національні меншини. Лише одна деталь: щорічно на учня в українській школі, а таких у воєводстві дві, у Гурові-Ілавецькому та Бартошицях, виділяють у два з половиною рази більше коштів, ніж у звичайній польській школі.


Ще один неодмінний пункт у роботі кожного телерадіофестивалю – відвідини колег із ольштинського радіо та телебачення. Цього року, з огляду на те, що більшість учасників фестивалю працюють у колишніх державних телерадіокомпаніях, які з 1 червня 2016 р. набули статусу суспільного мовника, таке спілкування було дуже корисним, адже польські колеги вже мають неабиякий досвід роботи у цій царині й охоче ним діляться.


Кожного року, формуючи програму фестивалю, організатори намагаються враховувати побажання учасників і зміни, які відбулися у громадському житті жителів Вармії та Мазурів. Про це йшла мова під час зустрічей у сеймику воєводства і в міській управі Ольштина, у ході яких віце-маршалек Мирон Сич і перший заступник президента Ольштина Ярослав Слома розповіли про шляхи вирішення найзлободенніших проблем регіону. Серед них – зниження рівня безробіття, реконструкція транспортних магістралей, зокрема відновлення трамвайного руху в Ольштині, облаштування велодоріжок, відкриття екомарини на березі найбільшого озера в місті. Значну частину коштів на це вдалося отримати з різноманітних фондів Європейського Союзу.


Традиційно ось уже кілька років поспіль учасниками фестивалю опікується воєводський фонд охорони навколишнього середовища і водних ресурсів в Ольштині, організовуючи відвідини закладів із переробки відходів та використання відновних джерел енергії, піші та водні екскурсії краєм тисячі озер – саме так ще називають Вармію та Мазури.


Цього разу журналісти взяли участь у Дні відкритих дверей фонду, у рамках якого було проведено різноманітні екологічні акції, а також презентацію найцікавіших проектів подібних екологічних структур з усієї Польщі. Головна мета, яку переслідують ольштинські екологи, – впровадження енергоощадних технологій, використання нетрадиційних джерел енергії і розвиток туристичного потенціалу регіону. В цьому напрямку зроблено ще один відчутний крок – два роки тому учасникам фестивалю показували поле занедбаного військового аеродрому поблизу Щитного і розказували про плани спорудити там сучасний аеропорт, а цього року калиняни із захопленням оглядали термінал і злітну смугу сучасного летовища «Шимани», яке вже приймає й відправляє повітряні пасажирські судна і планує налагодити зв’язки з Україною, зокрема зі Львовом та Рівним.


Окрім цікавої і пізнавальної програми перебування на гостинній ольштинській землі, фестиваль передбачає конкурс телевізійних і радіопрограм у шести номінаціях. Цього разу на розгляд міжнародного журі, до складу якого входять медіафахівці, журналісти і громадські активісти Польщі та України, було подано 45 телевізійних і 25 радіопрограм.


Гран-прі фестивалю серед телевізійників здобула робота «Світязь – дорога болю і слави» творчого колективу філії НТКУ «Волинська регіональна дирекція» (автор – Оксана Євпак, режисер – Анжела Шабала, оператор – Валерій Фетисов), а серед радіопрограм перемогли працівники радіо «Ольштин» – найвищу нагороду фестивалю здобула програма Ганни Василевської «Сильні вміють прощати». Спеціальними призами Генерального консульства РП у Луцьку, яке вже кілька років поспіль надає підтримку фестивалеві, відзначено творчі групи телерадіопрограм із Кривого Рогу, Черкас та Миколаєва.


Наталія Козак,
член радіожурі Міжнародного телерадіофестивалю «Калинові мости»

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026