Кременецькі замальовки
Статті

У пошуках мальовничих закутків одного суботнього вечора плануємо поїздку. Куди? До Кременця. Чому? Бо це волинські Афіни, королівське місто. І недалеко від Луцька.

У чудовий червневий ранок ми вийшли з маршрутки біля синагоги в Кременці – нині тут автостанція. Чарівні краєвиди і незвичайна атмосфера – немов зупинився час.

Після того, як ми зорієнтувалися на місцевості, пішки йдемо до центру. Дорогою швидка кава і… Може скластися враження, що за мить радянський солдат кине гранату в автомобілі, що проїжджають низом. Здається, що сюди не дійшла декомунізація. Все ж територію перед колишнім костелом Святих Ігнатія Лойоли та Станіслава Костки (нині тут знаходиться Собор Преображення Господнього) потрібно було би вже давно очистити від недолуго розпланованого радянського меморіалу. Помальовані синьо-жовтими фарбами радянські зірки на огорожі цього комплексу не тішать, не смішать і навіть не розчулюють.

Куди йдемо? Звичайно, на Бону. Дорогою нам в очі впадає вид спустошення. Пречудова архітектура в стані занепаду, хоча щось ще можна врятувати. За колишнім костелом, де зараз міститься Собор Святого Миколая, від ока мандрівника сховалися залишки Стацій Хресної Дороги. Вони нині служать курником, смітником і туалетом.

У всьому, що нас оточує, можна помітити прагнення вижити в сучасних економічних умовах. Кожен радить собі як може – якийсь невеличкий бар, магазинчик, вивіски, написи, навіть польською мовою: «Zapraszamy…»

Настрій покращують милі безпритульні собаки, котрі радісно вітають нас у місті та супроводжують аж до Бони. Серпантин, викладений передвоєнною бруківкою, веде нас до руїн замку. Піднімаючись, оглядаємо приміські, а, може, навіть підгірські пейзажі. Підзамче зачаровує. Проходимо повз спорожнілий будиночок, який виглядає так, ніби виринув із якоїсь романтичної передвоєнної розповіді. Фотографуємо. «Завтра його вже не буде. Викупили й будуть зносити», – констатує жінка, що живе напроти.

Перед входом на гору – лотки з якимось універсально-туристичним крамом. За вхід на територію пам’ятки потрібно заплатити, недорого – 7 гривень. Кажуть, що гроші підуть на рахунок Міністерства культури України.

Нарешті ми на місці. Руїни й захопливі краєвиди. Виймаємо «Ілюстрований путівник по Волині» Мечислава Орловича. Все правильно: з одного боку видно куполи Почаєва, а з другого – макові поля. Ходимо навколо без якоїсь спеціальної програми. Намагаємося «витягнути» скупі відомості з Орловича. Правдоподібно, що тут нічого не змінилося з 20-х років, коли було написано цю книжку.

Сходимо додолу коротшою дорогою, стежкою, що веде безпосередньо до центру міста. Зустрічаємо котенятко розміром із долоню, котре викинула на смітник якась «добра людина». Забираємо його і зносимо донизу, ближче до людей. Може, хтось подарує йому шанс вижити.

Йдемо до Музею Словацького. Поринаємо в часи великого поета. У цьому нам допомагає інтер’єр, стилізований під першу половину XIX ст., а також проведений на початку ХХІ ст. ремонт.

Кременець має дуже людський вимір. Тут усе знаходиться близько, все домашнє: троянди, цибуля й садочки. Прекрасна й водночас занедбана туристична перлина. Багато споруд пам’ятають ще часи Конституції 3 Травня: будиночок Ірени Сандецької, відомий Кременецький ліцей, де зараз знаходиться університет, колишній костел, у якому охрестили Юліуша Словацького. І здається, що всюди панує стан очікування на прихід когось, хто щось з усім цим зробить.

ВМ

img_0455

img_0456

img_0461

img_0470

img_0474

img_0476

img_0482

img_0491

img_0492

img_0495

img_0496

img_0497

img_0504

img_0507

img_0510

img_0511

img_0514

img_0522

img_0606

img_0614

img_0616

img_0622

img_0633

img_0651

img_0652

img_0654

Схожі публікації
Не тільки Марія Склодовська-Кюрі. Нобелівські лауреати з польським корінням
Статті
Лауреати Нобелівської премії, які асоціюються з Польщею, – це не тільки Марія Склодовська-Кюрі, Генрик Сенкевич, Владислав Реймонт, Чеслав Мілош, Лех Валенса, Віслава Шимборська та Ольга Токарчук. Це й багато вчених, особливо фізиків та хіміків, які народилися і зростали на території Польщі (в її колишніх і теперішніх кордонах), та й перебуваючи за кордоном, зберігали Польщу в серці.
06 жовтня 2022
Повернуті із забуття: Владислав Михальський
Статті
Кримінальна справа, заведена в 1939 р. на Владислава Михальського, поліціянта зі Здовбиці на Рівненщині, нараховує лише кілька сторінок. Так виглядала більшість справ на функціонерів польської поліції, яких радянська влада арештовувала за наперед складеними списками одразу після вторгнення на територію Польщі.
06 жовтня 2022
ABC польської культури: «Яблуневий цвіт» – музика, що обіймає
Статті
Їхня пісня «Сьогодні пізно піду спати» станом на вересень 2022 р. на YouTube має понад 40 млн переглядів. Вони випустили альбоми «Неможливе», «Могло бути ніщо», «Live Pol’and’Rock Festival» і «Вільні серця». Пишуть і співають про те, що їх турбує, про світ довкола людини та про її переживання. Гурт «Яблуневий цвіт» (пол. «Kwiat Jabłoni») дуже швидко став популярним.
05 жовтня 2022
У Луцьку розмовляли про Корнеля Філіповича – класика польської літератури родом із Тернополя
Події
Команда Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» в Луцьку провела зустріч з читачами і презентацію мікросерії книг Корнеля Філіповича, які випустило у світ тернопільське видавництво «Крок».
04 жовтня 2022
Родинні історії: Ядвіга Гуславська та її Кременець
Статті
Ядвіга Гуславська з Кременця – співзасновниця й перша очільниця Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького. Вона була головною редакторкою газети «Wspólne Dziedzictwo», яка виходила в Кременці 2001–2004 рр. Належала до групи осіб, завдяки яким вдалося відновити Музей Юліуша Словацького. Пані Ядвіга – активна представниця польської меншини в Україні та дописувачка «Волинського монітора». Сьогодні ми пізнаємо її родинну історію.
04 жовтня 2022
Польські фразеологізми: Вода з мозку
Статті
Робити комусь воду з мозку – явище досить поширене. Для того, щоб воно виникло, достатньо наявності представників людського роду, податливих на будь-які, навіть найбезглуздіші, фанаберії. А оскільки їх на світі як мурашок, то ті, хто любить маніпулювати думкою сірих мас, не мають із цим жодних проблем.
03 жовтня 2022
На транскордонному пікніку в Луцьку говорили про збереження природної спадщини
Події
У Луцьку пройшов транскордонний пікнік. Його програма передбачала екологічний квест, відкриті дискусії та пішохідні екскурсії містом. Про це повідомляє управління інформаційної роботи Луцької міської ради.
03 жовтня 2022
В Україні відбудуться XVII Дні польського кіно
Події
6–16 жовтня в Україні триватимуть Дні польського кіно. Їх уже сімнадцять років поспіль організовує Польський інститут у Києві, традиційно включаючи в програму найцікавіший доробок польського кінематографу останніх років.
02 жовтня 2022
Розмова про Корнеля Філіповича. «Фронтера» запрошує на зустріч
Події
Команда літературного фестивалю «Фронтера» запрошує на захід «Малі міста: розмова про Корнеля Філіповича».
30 вересня 2022