23 червня підбили підсумки Літніх наукових студій Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», що протягом двох днів проходили в Луцьку.

У прес-конференції, присвяченій цій події, взяли участь кандидати історичних наук: директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» (місто Дніпро) Ігор Щупак, представник Українського інституту національної пам’яті у Волинській області Леся Бондарук та Єгор Врадій із Дніпропетровської медичної академії МОЗ України. Вони зазначили, що Літні наукові студії – це неформальний діалог науковців із педагогами, людьми, які безпосередньо працюють з учнями та сприяють їхній діяльності, зокрема й науковій. До Луцька заради такого спілкування прибули 17 вчителів та 11 науковців з усієї України. Вчені презентували доповіді про різні аспекти Другої світової війни та Голокосту, зокрема порушили питання моделей поведінки жертви-жінки під час Голокосту, розповіли про розстріли в тюрмах, також і в луцькій, у червні 1941 р., зачепили проблему історичної пам’яті про Другу світову війну та спробували розвіяти квазірелігію – Велику вітчизняну війну. Учасники встигли також обмінялися думками, досвідом та методичними порадами.

Директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Ігор Щупак окреслив важливість проведення подібних заходів, які дозволяють не розмежовувати академічну науку та викладання. «Очевидно, що єдина історична книжка, яку більшість читає у дитинстві, – це підручник історії. Історичні знання закладаються в пам’ять саме в дитинстві, і дуже важливо, щоб історичні студії були доступними для педагогів, тим більше, що зараз певна кількість вчителів не зорієнтувалася в тому, як ліквідовувати тоталітарну радянську спадщину історичної пам’яті», – сказав Ігор Щупак. Він також підкреслив: «Війна, яку розпочала Росія проти України, розпочалася в головах людей, розпочалася через те, що досі існують тяжіння радянської партії. І в центрі цієї історичної пам’яті – концепція Великої вітчизняної війни, яка в Росії набула рис квазірелігії». Особливе значення це має для сучасного покоління, адже, за переконаннями науковця, для того, щоб українці об’єдналися в прагненні руху до Європи та людських цінностей, потрібно «щось робити з історичною пам’яттю».

«Якщо історики досі не порозумілися щодо історичного минулого, то, очевидно, і зараз не можуть зрозуміти, що відбувається й куди ми йдемо. Наше завдання полягає в тому, щоб історичну пам’ять не викривлювала радянська тоталітарна система. Те, що існує тепер у російській історичній тенденції – це звичайна пострадянська методологія», – відзначив директор «Ткума».

Ігор Щупак брав участь у роботі польсько-німецької комісії, яка спільними силами підготувала підручник з історії. Він розповів про особливості розробки підручника, спільного для країн-сусідів, зауважив, що така робота сприяє більшому взаєморозумінню, зокрема щодо важких уроків історії. Проте додав, що на сьогодні не може уявити спільного українсько-польського підручника, адже «маємо дуже багато відмінного в ставленні до подій минулого».

На прес-конференції також анонсували проведення ХІІІ Міжнародного конкурсу творчих робіт «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності», приуроченого до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру, та повідомили, що журі конкурсу високо оцінює роботи, підготовлені на основі спогадів, адже такі праці допомагають налагоджувати зв’язок між різними поколіннями.

Ольга ШЕРШЕНЬ
Фото: memory.gov.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ДИСКУСІЇ ПРО МІЖЕТНІЧНІ КОНФЛІКТИ