Про «Праведних зрадників»
Статті

Цього року у краківському видавництві «Знак» вийшла книга «Праведні зрадники. Сусіди з Волині». Її автор – Вітольд Шабловський, відомий польський журналіст, лауреат численних відзнак і нагород. Як помітно з назви, книга напряму стосується наших земель. Про що вона і чи варто її прочитати?

«Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його». Ці слова з біблейської книги Еклезіяста або ж Проповідника (Проп. 11, 1) Вітольд Шабловський обрав епіграфом до своєї книги недарма. Адже по багатьох днях йому довелося збирати пущений давно хліб – збирати в Польщі, на Волині та Поліссі. Збирати по крихтах, адже часу спливло чимало. І це, фактично, вже останні свідки…

Про волинський геноцид/трагедію/конфлікт/війну/злочин/різанину (непотрібне викреслити) останнім часом не писав тільки лінивий. І так само тільки лінивий не використовував написане задля своєї вигоди. А от Шабловський із цих струнких і однотонних шеренг – так, саме однотонних, бо, попри різницю політичних, історичних, ідеологічних etc. поглядів, всі вони хочуть одного: визнати саме СВОЮ правоту! – вирізняється. Він не проповідує власної правди, не робить висновків і нікому не накидає своєї думки. Автор просто розмовляє з людьми, їздить, шукає, розпитує…

Так склалося, що про українців, які рятували поляків у ті страшні й трагічні сорокові роки, як у історично-науковій літературі, так і в белетристиці, згадували надзвичайно мало. І от Шабловський задався питанням: а хто вони, ці українці, які, ризикуючи своїм життям і життям своїх близьких, кинулися рятувати своїх сусідів-поляків? Як склалися їхні долі тоді й потім, коли закінчилася війна? І взагалі, вони герої чи зрадники?

Жанр книги можна окреслити як художньо-документальний репортаж. Простіше (а чи простіше?) кажучи, вона – як життя. І історії людей – не вигадані, а дійсно прожиті – набагато складніші й багатогранніші, ніж може вигадати найбагатша фантазія. Історія Ганни Бойміструк зі зниклого вже села Гай, сім’я якої загинула і яку малою дівчинкою вдочерили українці. Зустріч батька і сина Красовських, які після 11 липня 1943 р. вперше побачилися аж через 60 років. Трагедія сім’ї Парфенюків із Киселина, які рятували поляків. Історія родини першого польського космонавта Мирослава Гермашевського. Історії українців, поляків, євреїв, чехів – усіх, хто жив на Волині, історії, які стали часткою нашого спільного минулого і наклали свій відбиток на наше сьогодення.

Надзвичайно цінною й об’ємною є також бібліографія книги, яка може стати для багатьох дослідників і просто читачів хорошим путівником із волинської проблематики.

Дуже часто, коли переглядаєш, наприклад, фільм про наші реалії, але який знімали за кордоном, в очі одразу впадає все те, в чому творці стрічки не розібралися, де в них вийшла недолуга імітація. Прочитавши книгу Шабловського, усвідомлюєш – у ній немає фальшу і наставництва. Автор не уникав гострих кутів і не обгортав слова у евфемізми, а був абсолютно чесним, насамперед із собою. І це неможливо не помітити.

Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПРАВЕДНИК ПЕТРО БАЗЕЛЮК

ВОЛИНЬ ЯК ХЛІБ НАСУЩНИЙ. ФОТО

«СЛОВА ЗДАЮТЬСЯ ЗАЙВИМИ…»

ВОЛИНСЬКІ МАНІВЦІ

ЗРОЗУМІТИ «ВОЛИНЬ»

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026