Оплаток «у стилі джазу»
Інтерв'ю

19 грудня в ляльковому театрі в Луцьку відбулася різдвяна зустріч, на якій представники Генерального консульства РП у Луцьку та польських організацій, духовенства, харцерства, місцевої влади за святковим столом поділилися оплатком і взаємними різдвяними побажаннями.

На запрошення Генерального консульства РП до Луцька прибули гості з усього Луцького консульського округу. У залі панувала тепла, майже родинна атмосфера. Святковому настрою сприяв уже традиційний концерт джазових колядок. Його виконали відомі музиканти: Кароліна Беймцік і Міхал Ярос із Польщі, Анастасія Литвинюк та Ігор Гнидин з України.

Після концерту нам вдалося порозмовляти з Кароліною Беймцік.

– Кароліно, Ти походиш із Познані, багато років проживала у Варшаві та вже три роки мешкаєш у Сполучених Штатах. Чому саме Нью-Йорк?
– Одного разу я вирішила, що необхідно розвивати свої музичні зацікавлення. Я закінчила культурологію в Познані й факультет джазу у Варшаві. Оскільки вирішила й далі навчатися на музичній спеціальності, подумала, чому б не зробити цього там, де знаходиться колиска джазу, тобто в Нью-Йорку? У цьому місті я можу бути вірною традиціям та, водночас, відкритою до іншої культури.

– Ким Ти мріяла стати?
– Здається, я завжди мріяла займатися музикою…

– Яку музику слухали вдома?
– У нас вдома звучав джаз, зокрема, у виконанні Джімі Хендрікса та інших музикантів. Це не був той джаз, яким я зараз займаюся і вивчаю в Нью-Йорку. Це була музична суміш. У мого тата були такі вподобання.

– Чим для Тебе є джаз?
– Для мене, перш за все, це відкритість на все: на мить, імпровізацію, спів, це імпульс та інтуїція. Якісь складні теорії про джаз виникають пізніше. Момент імпровізації, спів від щирого серця є в кожній культурі.

– Ти займаєшся тим, про що мріяла. Можна сказати, що Ти щаслива?
– Так. Побачимо, що буде в майбутньому. Музика прекрасна, але в наш час потрібно її дуже любити, щоб залишатися їй вірним. Адже на ринку не бракує музичних пропозицій.

– Де Ти виступаєш і хто приходить на Твої концерти?
– До цього часу я виступала в галереї «El Taller». Мене підтримує Польський інститут у Нью-Йорку. Виступала також у Консульстві РП на фестивалі «Шопен і друзі», у Фундації Костюшка у Вашингтоні, виступатиму в клубі «Shapeshifter Lab» на Брукліні. На мої концерти приходять американці, а також поляки, які виїхали з Польщі 20–30 років тому.

– Чи часто буваєш в Україні?
– В Україні я бувала багато разів через попередній проект «Babooshki», який реалізовувала з українкою Даною Винницькою. Я завжди цікавилася Сходом через особливі риси його культури, і не лише музичної. Між Польщею й Україною існує той лемківський зв’язок, та польсько-українська мова, та здатність людей будувати спільноту, іншу спільну матерію. Навіть фізичний кордон для них не перешкода.

У рамках проекту «Babooshki» ми їздили з концертами Польщею та Україною. Коли реалізовували цей проект, то траплялося, що я називала польську мелодію, яку будемо виконувати, а Дана стверджувала, що ця мелодія українська. Мене навчили цієї мелодії в Польщі, а її – в Україні.

Останній концерт перед виїздом до Штатів я мала тут, у Луцьку. Це було моє прощання з усім слов’янським світом, який я люблю.

– Як так сталося, що Ти знову завітала до Луцька?
– На запрошення консула Кшиштофа Савицького. Написала йому, що хочу виступити з новим проектом. Проект, який я сьогодні представила в Луцьку, більше спонукає до роздумів. Ці твори розповідають певні історії, здебільшого це різні інтерпретації жінки в житті. Як жінка в Нью-Йорку я теж пережила багато таких історій, пов’язаних, наприклад, із ментальністю.

– Сьогоднішнім виступом Ти справді зарядила нас часткою якогось спокою і впевненості в завтрашньому дні. Є родина, дім, усі ми повертаємось до свого гнізда, чуємо приємні звуки…
– Але цьому також сприяє те, що ми виступаємо у складі, який представляє дві культури: Анастасія Литвинюк й Ігор Гнидин походять з України, а Міхал Ярос і я – з Польщі.
Можна показати, як багато ми маємо.

– Які маєш плани на свята?
– Після Луцька – концерт у Варшаві, на свята – до Великопольщі.

– Що хочеш побажати Волині?
– Незважаючи на те, як виглядають справи з політичної перспективи, не переставати вірити, що ми, люди, разом можемо багато чого зробити.

Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ДЖАЗ БЕЗ КОРДОНІВ

ГАЛИНА КОНАХ: «У ПОЛЬЩІ СМАКУЮТЬ МУЗИЧНИМ МІНІМАЛІЗМОМ»

ЦЕ БУЛО МІСЦЕ, ЦЕ БУЛИ ЛЮДИ, ЦЕ БУВ СТИЛЬ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026