Пам’ятаймо про Агнєшку Осецьку
Події

«...А мене із вдячністю згадуй, що так мало снилася, і все ж я була, ну, все ж я була...» Чи, пишучи цей текст, Агнєшка Осецька уявляла собі, як то буде в її «зеленому небі»?

У цьому році, 7 березня, минуло 20 років із дня смерті Агнєшки Осецької – поетеси, журналістки, авторки телевізійних і театральних спектаклів, а також близько двох тисяч текстів пісень.

Її пісні співали і нині співають найвідоміші польські артисти, такі, як Мариля Родович, Едита Гепперт, Луція Прус, Магда Умер, Северин Краєвський. Покладені на музику тексти Осецької лишаються глибоко в серці. Важко уявити польську музичну культуру без таких культових творів, як «Na zakręcie», «Niech żyje bal» або «Nie żałuję». Для кожної людини слова її пісень означають щось своє, залежно від почуттів, які вирують у серці і в голові.

Постійно в мандрах, у прямому й переносному сенсі, вона зупинилася на мить, щоб зникнути «...на околицях реальності. Під час життєвих завірюх Осецькій щастило на людей. Вона любила й розлучалася, хоча її саму теж часто полишали. Сповнена нерозділеного кохання, вона роздавала чуттєвість у творах, які є співаною хронікою нашої сучасної історії» (Уля Рицяк).

Агнєшка Осецька була унікальним явищем у ті складні й сірі комуністичні часи ПНР. Вона належала до покоління Гласка, Цибульського та Кобелі – людей, які були її друзями чи колегами. Коли помирали, а відходили вони дуже молодими, Осецька писала: «Почуваюся дуже самотньо без них». Про неї говорили, що така людина, як комета, трапляється рідко. «Безсумнівно, вона була квінтесенцією поезії, митцем від голови до ніг», – розповідала про свою подругу Анна Шалапак із «Польського радіо». Її незвична чуттєвість стала основою поетичного таланту. Як мало хто, вона вміла черпати натхнення з життя, від людей. Ніколи не вважала себе великим митцем. Вона говорила про себе з легкою іронією: «Поетеса». Але саме її тексти всі знають, співають і цитують. «Ти бачиш стілець, лавку, стіл, а я – понівечене дерево», – ці слова, написані нею до іншої людини, показують, що в неї самої була понівечена душа.

Життя і творчість Агнєшки Осецької нікого не залишають байдужим. Як на той час, вона справді була неоднозначною особистістю і, як виявилося, й сьогодні залишається непідвладною часу. У своїх піснях Осецька показувала, що любов багатогранна. Вона може підняти нас до висот або накласти таке клеймо страждання, що життя перетворюється на пастку.

Вона була «тут і зараз» у своєму реальному житті й досі перебуває «тут і зараз» завдяки своїм пісням, вільна, в «зеленому небі». Іноді, коли комусь погано на душі, варто послухати Осецьку у виконанні Марилі Родович («Хай буде бал! Бо життя таки бал над балами. Хай буде бал! Другий раз не запросять нас з вами» (переклад Михайла Гончара)) й усвідомити собі, що життя, яке нам дано тут прожити, тільки одне: «І на біс не заграють, на жаль».

Ядвіга ДЕМЧУК,
учителька, скерована в Луцьк організацією ORPEG

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026