Чому (не) варто навчатися в Польщі?
Події

Постійне збільшення кількості українців у польських вишах останнім часом багатьох змушує призадуматися. Про причини та наслідки такої тенденції розмовляли учасники дебатів, проведених Українсько-польським союзом імені Томаша Падури.

Можливість висловитися в дискусії мали одинадцятикласники, що вивчають польську мову на заняттях, організованих УПС імені Томаша Падури. Основна теза, навколо якої за зразком оксфордських дебатів команди вели суперечки, звучала так: «Навчання в Польщі – це найкращий вибір для молодого українця».

Основним аргументом зі сторони пропозиції було те, що рівень навчання в Польщі вищий, ніж в Україні. Підтвердженням цього є більш практичний підхід до вивчення предметів, краще обладнані аудиторії та бібліотеки. Не оминули учасники дебатів також того факту, що в польських гуртожитках створено кращі умови для життя студентів, що дає можливість із комфортом виконувати домашні завдання та вчитися в позалекційний час. Важливими для абітурієнтів виявилися перспективи у працевлаштуванні. На думку представників пропозиції, як роботу за спеціальністю, так і додатковий підробіток на час навчання в Польщі знайти легше, ніж в Україні. Велике значення має розвинена система знижок для студентів у сусідній державі. Завершальним аргументом було те, що навчання в іншій країні – це завжди новий життєвий досвід і приготування до дорослого життя.

Не розгубилися й представники опозиції. Серед аргументів вони пред’явили фактор патріотизму, котрий, на їхню думку, проявляється якраз у тому, щоб залишатися на Батьківщині й усіма силами її розбудовувати тоді, коли всі шукають кращої долі у країнах, де вже все влаштовано. Було зазначено, що рівень вищої освіти в Україні не такий низький, яким його окреслюють, а престижні українські вищі навчальні заклади дають дуже добру освіту. Прикладом цього є численні українські спеціалісти з програмування, які з легкістю отримують роботу в представництвах відомих європейських фірм в Україні й за кордоном. Важливим аргументом було те, що в Україні можна навчатися безкоштовно й отримувати стипендію, тоді як у Польщі, якщо ти не маєш Карти поляка, можеш навчатися лише на платних засадах.

Як і в будь-яких дебатах, кожна з команд мала можливість висловити свої контраргументи на твердження команди-суперника. Прихильники навчання в Польщі відповіли на тезу про патріотизм тим, що за кордоном вони матимуть змогу здобути знання й досвід, із яким, повернувшись в Україну, зможуть її розвивати та зміцнювати. Також було наведено той факт, що кількість державних місць в українських внз із кожним роком зменшується, а видатки на виплату стипендій скорочуються. Тому багато вступників змушені погоджуватися на платне навчання, яке не завжди дешевше, ніж у Польщі. Звучали й контраргументи, що не мають безпосереднього зв’язку з навчанням. Насамкінець, команда пропозиції зауважила, що в ситуації неоголошеної війни в Україні навчання за кордоном може бути гарантією безпеки для студента і його родини.

Представники опозиції представили свої контраргументи. Вони говорили, зокрема, про те, що в Польщі, поряд із широкими перспективами, присутня й значна конкуренція на ринку праці. Навчання за кордоном не гарантує того, що після здобуття диплома студент отримає омріяну роботу з високою зарплатою. Перспективи в майбутньому залежать від амбітності, старанності та активності студента, а не від країни, в якій він навчається. Що ж стосується повернення додому, то в Україні, наприклад, майже неможливо влаштуватися на державну роботу з польським дипломом без його нострифікації. Основний висновок представників опозиції: якщо ми хочемо у Європу, повинні будувати її тут.

Організатори не обирали переможців, як це відбувається у класичному варіанті оксфордських дебатів. Дискусія відбулася задля того, щоб учні мали можливість навчитися обґрунтовувати свою думку та формулювати тези польською мовою, адже їм неодноразово доведеться робити це в різних життєвих ситуаціях. Основною метою було те, аби кожен з учасників усвідомив для себе всю серйозність вибору, який доведеться здійснити найближчим часом.

Мар’яна ЯКОБЧУК,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури

Схожі публікації
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024
Партнери з польського Мілича передали Кременецькій громаді пожежне авто
Події
Добровільна пожежна команда з Білокриниці на Тернопільщині отримала пожежний автомобіль від Мілича – польського міста-побратима Кременця. Про це йдеться в дописі на Facebook-сторінці гміни Мілич у Мілицькому повіті Нижньосілезького воєводства.
22 березня 2024
Воркшоп із польської мови: про Великдень, святковий стіл та смачні страви
Події
Школа польської мови при Польському інституті в Києві запрошує всіх охочих узяти участь у розмовному онлайн-занятті з польської мови «Великдень у Польщі».
21 березня 2024