Чому (не) варто навчатися в Польщі?
Події

Постійне збільшення кількості українців у польських вишах останнім часом багатьох змушує призадуматися. Про причини та наслідки такої тенденції розмовляли учасники дебатів, проведених Українсько-польським союзом імені Томаша Падури.

Можливість висловитися в дискусії мали одинадцятикласники, що вивчають польську мову на заняттях, організованих УПС імені Томаша Падури. Основна теза, навколо якої за зразком оксфордських дебатів команди вели суперечки, звучала так: «Навчання в Польщі – це найкращий вибір для молодого українця».

Основним аргументом зі сторони пропозиції було те, що рівень навчання в Польщі вищий, ніж в Україні. Підтвердженням цього є більш практичний підхід до вивчення предметів, краще обладнані аудиторії та бібліотеки. Не оминули учасники дебатів також того факту, що в польських гуртожитках створено кращі умови для життя студентів, що дає можливість із комфортом виконувати домашні завдання та вчитися в позалекційний час. Важливими для абітурієнтів виявилися перспективи у працевлаштуванні. На думку представників пропозиції, як роботу за спеціальністю, так і додатковий підробіток на час навчання в Польщі знайти легше, ніж в Україні. Велике значення має розвинена система знижок для студентів у сусідній державі. Завершальним аргументом було те, що навчання в іншій країні – це завжди новий життєвий досвід і приготування до дорослого життя.

Не розгубилися й представники опозиції. Серед аргументів вони пред’явили фактор патріотизму, котрий, на їхню думку, проявляється якраз у тому, щоб залишатися на Батьківщині й усіма силами її розбудовувати тоді, коли всі шукають кращої долі у країнах, де вже все влаштовано. Було зазначено, що рівень вищої освіти в Україні не такий низький, яким його окреслюють, а престижні українські вищі навчальні заклади дають дуже добру освіту. Прикладом цього є численні українські спеціалісти з програмування, які з легкістю отримують роботу в представництвах відомих європейських фірм в Україні й за кордоном. Важливим аргументом було те, що в Україні можна навчатися безкоштовно й отримувати стипендію, тоді як у Польщі, якщо ти не маєш Карти поляка, можеш навчатися лише на платних засадах.

Як і в будь-яких дебатах, кожна з команд мала можливість висловити свої контраргументи на твердження команди-суперника. Прихильники навчання в Польщі відповіли на тезу про патріотизм тим, що за кордоном вони матимуть змогу здобути знання й досвід, із яким, повернувшись в Україну, зможуть її розвивати та зміцнювати. Також було наведено той факт, що кількість державних місць в українських внз із кожним роком зменшується, а видатки на виплату стипендій скорочуються. Тому багато вступників змушені погоджуватися на платне навчання, яке не завжди дешевше, ніж у Польщі. Звучали й контраргументи, що не мають безпосереднього зв’язку з навчанням. Насамкінець, команда пропозиції зауважила, що в ситуації неоголошеної війни в Україні навчання за кордоном може бути гарантією безпеки для студента і його родини.

Представники опозиції представили свої контраргументи. Вони говорили, зокрема, про те, що в Польщі, поряд із широкими перспективами, присутня й значна конкуренція на ринку праці. Навчання за кордоном не гарантує того, що після здобуття диплома студент отримає омріяну роботу з високою зарплатою. Перспективи в майбутньому залежать від амбітності, старанності та активності студента, а не від країни, в якій він навчається. Що ж стосується повернення додому, то в Україні, наприклад, майже неможливо влаштуватися на державну роботу з польським дипломом без його нострифікації. Основний висновок представників опозиції: якщо ми хочемо у Європу, повинні будувати її тут.

Організатори не обирали переможців, як це відбувається у класичному варіанті оксфордських дебатів. Дискусія відбулася задля того, щоб учні мали можливість навчитися обґрунтовувати свою думку та формулювати тези польською мовою, адже їм неодноразово доведеться робити це в різних життєвих ситуаціях. Основною метою було те, аби кожен з учасників усвідомив для себе всю серйозність вибору, який доведеться здійснити найближчим часом.

Мар’яна ЯКОБЧУК,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026