Щецин вперше став господарем міжнародних військових навчань «BALTOPS», які щорічно проводить НАТО у водах Балтійського моря.

Навчання «BALTOPS – 2017». Понад 40 кораблів НАТО у Щецині

Понад 40 військових кораблів із 14 держав пришвартувалися біля щецинських берегів. Вони беруть участь у міжнародних військових навчаннях «BALTOPS – 2017». Частина кораблів відкриє свої двері перед відвідувачами.

Щецин вперше став господарем міжнародних військових навчань «BALTOPS», які щорічно проводить НАТО у водах Балтійського моря.

Кораблі з Бельгії, Естонії, Норвегії, Німеччини, Швеції, Франції, Литви, Великобританії та Данії братимуть участь у портовій фазі морських навчань. Потім вони вийдуть у Балтику, де моряки вдосконалюватимуть навички пошуку і знешкодження підводних човнів, мінної війни та протиповітряної оборони. Навчання триватимуть до 18 червня і завершаться у німецькому місті Кіль.

TVP Info

Командувач Військ територіальної оборони: «Ми навчимо легку піхоту вести бій із танками»
«Наш найбільший ворог – це не спеціальні, а тяжкі сили, танкові підрозділи, з якими нам доведеться зіткнутися», – сказав у розмові з Магдаленою Рігамонті генерал Вєслав Кукула. В інтерв’ю для «Dziennik Gazeta Prawna» командувач Військ територіальної оборони розповідає також про навчання та озброєння формування, яким керує.

Генерал Кукула підкреслює, що його завдання – правильно визначити, з яким саме ворогом можуть боротися Війська територіальної оборони, і навчити рекрутів відповідної тактики, а також збудувати такі структури і підібрати таке оснащення, щоби звести до мінімуму потенційні диспропорції. «Озброєння необхідно підбирати під потенційного противника. Наш найбільший ворог – це не спеціальні, а тяжкі сили», – пояснює військовик.

В інтерв’ю з’явилися також подробиці щодо озброєння солдатів Військ територіальної оборони. Генерал Кукула зізнається, що хоче, аби кожен солдат мав автомат калібру 12,7 мм, а в кожному 12-особовому відділенні має бути один кулемет.

Wprost

Польські військові вирушили на допомогу Латвії
«Польща вдячна союзницьким військам, які направили до нас свої контингенти, і відплачує за це солідарністю», – сказав міністр оборони Антоній Мацеревич, проводжаючи в Браневі польський військовий контингент, який у рамках союзницької операції відбуває до Латвії.

«Ми вдячні американським, британським і румунським військам. Цю вдячність ми виявляємо солідарністю з іншими народами, яким може щось загрожувати. Адже ми знаємо, що таке війна та окупація, що таке загроза ззовні», – сказав глава Міністерства національної оборони.

Польський військовий контингент у Латвії, створений на базі 9-ї браневської танкової бригади та 1-ї поморської логістичної бригади з Бидгоща, нараховує 170 військовиків. Структура увійде до складу Багатонаціональної батальйонної бойової групи під канадським командуванням, створеної в рамках програми висунутої присутності (eFP). Група нараховуватиме близько 1000 солдатів. Окрім канадців та поляків, до її складу делегують своїх представників Італія, Албанія, Словенія та Іспанія.

Niezalezna

Рада Росія–НАТО «фактично не діє»
Президент Росії Володимир Путін під час Міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі сказав, що відсутність інструментів співпраці Росії з НАТО позбавляє обидві сторони можливості боротися з тероризмом.

Путін зазначив, що Рада Росія–НАТО «фактично не діє», і запевнив, що в цьому немає вини Росії. У результаті, на його думку, ускладнюється співпраця у боротьбі з тероризмом.

Президент Росії звинуватив НАТО, яке виникло як інструмент холодної війни, а зараз «продовжує існувати як інструмент закордонної політики США».

Говорячи про вимоги щодо збільшення країнами-членами Альянсу витрат на оборонні завдання, Путін заявив: «Якщо не маєте наміру ні на кого нападати, то навіщо збільшувати військові витрати? Це, звичайно, викликає у нас додаткові запитання».

Його запитали про те, як Росія ставиться до суперечок всередині НАТО, на що він відповів: «Із того погляду, що НАТО може розпастися, тоді ці суперечки нам допоможуть, однак поки що ми цього не бачимо».

Rzeczpospolita

Уряд Молдови висилає російських дипломатів. Триває боротьба за збереження західного курсу країни
Висилання п’яти росіян із Кишиніва засудив проросійський президент Молдови Ігор Додон, практично суголосно зі словами російського МЗС.

Черговий раз відносини з Росією призвели до публічного конфлікту між проєвропейським урядом прем’єр-міністра Павла Філіпа і новим проросійським президентом Молдови Ігорем Додоном.

Уже в березні відносини з Росією довели до публічного конфлікту між урядом і президентом Молдови.

Голова парламенту Адріан Канду і прем’єр-міністр Павел Філіп у спільній ноті виступали проти діяльності російських спеціальних служб, які мали затримувати, допитувати і принижувати молдовських урядовців, представників уряду і парламенту, а також депутатів коаліційних партій під час перебування на території Росії. Вони вважають, що «проблема виникла за ініціативи однієї із силових структур Російської Федерації». У Кишиневі також вирішили, що росіяни переслідують молдовських урядовців, щоб помститися за те, що вони унеможливили відмивання російських грошей.

Колишній заступник голови молдовського антикорупційного бюро Міхай Гофман оцінив, що молдовські банки «відмили» 23 млрд доларів із Росії, а також, що за банкрутством молдовських банків стояли спеціальні служби Росії, які таким чином хотіли дестабілізувати ситуацію в країні, котра три роки тому підписала договір про асоціацію з ЄС і почала тісніше співпрацювати з НАТО.

Gazeta Wyborcza

Фінляндія: «Армія зможе брати участь у місіях поза кордонами країни»
96 голосів «за» при 59 голосах «проти» – фінський парламент вирішив, що професійні солдати Фінських сил оборони зможуть брати участь у закордонних операціях, які проводяться під контролем Європейського Союзу чи іншої організації, що діє під егідою ЄС.

Положення, за які проголосував фінський парламент, дозволять Фінляндії також приймати у себе солдатів інших держав, які діють у рамках системи безпеки ЄС.

Перед прийняттям нових положень у парламенті розгорнулися дебати щодо того, чи вони мають бути обов’язковими для всіх солдатів фінської армії, чи тільки для тих, які вступають до її лав після прийняття нового закону (зрештою, переміг перший варіант).

Від обов’язкової участі в закордонних місіях звільнять призовників і резервістів.

Фінляндія – це єдина країна ЄС, що не входить до НАТО і межує з Росією. В останні роки ця країна висловлювала занепокоєння стосовно агресивної політики, яку проводить Москва в Україні.

Rzeczpospolita