Навчитися для себе самого
Інтерв'ю

29 червня в Луцьку гостем редакції «Волинського монітора» був Рафал Пира – поляк, учитель, велосипедист, який 26 червня вирушив у сольну подорож «Світло пам’яті» Україною.

– Ви їдете Україною велосипедом… Який Ваш маршрут і його мета?

– Мій маршрут проходитиме через Луцьк, Янову Долину (зараз Базальтове), Рівне, Дубно, Кременець, Броди, Гуту-Пеняцьку та Львів. Потім повернуся додому.

Це такий собі мій задум – дорога лампадок. Я лише хотів перед наближенням річниці Волинської трагедії запалити світло в цих населених пунктах від свого імені, а також від імені жителів мого регіону.

– Ваша родина має кресові корені?
– Ні, я ніяк не пов’язаний із Кресами.

– Ви молода людина, то ж чому Вас хвилює це важке минуле?
– Є два аспекти. По-перше, я вчитель, тобто людина, яка повинна виховувати дітей, молодь у любові до своєї Батьківщини, традицій, історії. По-друге, я сам хотів би навчитися цієї історії. Відомо, що на теренах Польщі історія дуже часто є медійною темою, особливо якщо йдеться про Україну, бандерівщину, УПА, Катинський злочин. І я вважаю, що немає нічого кращого, як самому перевірити, побачити, відчути, пізнати, а не ґрунтувати свій досвід на пресі, Інтернеті.

– То Ви не вірите засобам масової інформації? А крім цього, Ви в’їжджаєте до країни, яка зараз знаходиться у стані війни…
– Так, я знаю, що Україна зараз у стані війни, але бої тривають на Східній Україні. Скажу щиро: я більше налаштовувався на український націоналізм, що, як говорять, відроджується саме тут, на Західній Україні. Я приїхав сюди як звичайна людина, не веду політичної агітації, не виступаю від імені жодного товариства – їду сам, як поляк, учитель, патріот, щоби відчути Україну на дотик. Я заснував таку групу «Вболівай із класом» – «Молоді патріоти». Це моя авторська, така собі профілактично-освітня програма. Перед самим виїздом багато людей із групи, а також різних патріотичних організацій зверталися до мене, побоюючись про моє життя і здоров’я, казали, щоб я взагалі сюди не їхав і щоб я в Україні не показував своєї польськості.

– Як Ви думаєте, звідки беруться ці побоювання щодо небезпеки?
– Маю підозру, що тут ідеться про різні ситуації, про які можна довідатися з преси, телебачення, Інтернету. Може, тому, що зараз всюди говорять про культ Бандери… Не знаю, важко мені сказати, чи дійсно це так, адже я в Україні тільки кілька годин. Поки що я можу розповісти, що тут я зустрівся з приязним ставленням багатьох людей. Я розмовляв із деякими людьми під час своїх зупинок. Усі ставилися до мене позитивно. Негативно я можу висловитися лише про українських водіїв, адже, здається, вони взагалі не вважають велосипедистів повноправними учасниками дорожнього руху. Інша справа – я думав, що хоча б перші 20 км від кордону буде хороша дорога, але, на жаль, я помилявся…

– Прошу розповісти трохи про свою подорож.
– Я в дорозі четвертий день із десяти запланованих, а в Україні вже десь близько чотирьох годин.

Мрію про те, щоб у 2018 р. організувати Велосипедний Вармінсько-Мазурський рейд пам’яті в Україну – на велику кількість днів, для необмеженої кількості учасників. Цього ж року я хотів просто побачити, чи дійсно можна щось таке організувати. Тому я й виїхав сам, аби перевірити маршрут на власній шкірі.

Їду велосипедом від свого місця проживання. За перший день подолав майже 220 км до міста Седльце, другий відрізок – Люблін і через Холм до Замостя 240 км, пізніше Грубешів – там під’їзду до кордону всього якихось 60 км, сьогодні – перетин кордону, а потім із кордону сюди. Всього трохи більше 600 км за чотири дні. Весь же маршрут становитиме 1600 км.

Офіційно свою подорож я хочу закінчити у Варшаві біля Волинського пам’ятника, покласти квіти, запалити лампади і зустрітися з людьми, які підтримували мене під час цієї поїздки. Йдеться не про фінансову підтримку, а про підтримку в загальному розумінні цього слова.

– Сьогодні (29 червня – ред.) Ви потрапили у справжню бурю під час мандрівки.
– Спочатку було дуже спекотно, а я не переношу спеки. Також не люблю сильного вітру, а довелося їхати дуже відкритою місцевістю, тож думав, коли все це скінчиться. Скінчилося швидко… Грозою, градом, блискавками, громом, зламаними деревами. Я доїхав до автобусної зупинки і там перечікував, але день вже добігав кінця, тож довелося під густим дощем майже дві години їхати до Луцька, але зараз уже все добре. Таке в мене було волинське хрещення. Враження просто несамовиті.

– Чи Ви маєте намір після повернення покласти під хрестом волинську землю, квіти?
– Цього року я був з урядовою делегацією в Катині та привіз землю з тих сторін. Так само збираюся зробити й цього разу. Особливо в тих місцях, де запланував, де ще не був. Мене запитували, чи я буду не тільки в Дубні або Рівному, а й в інших містах. На жаль, я не зможу побувати всюди. Проте я впевнений, що знову приїду в Україну. Хотілося б за рік знову бути тут і, звісно, в інших місцях. Я хочу навчитися історії, навчитися для себе самого, особливо тих моментів, які з різних причин замовчуються.

– Історія кожного покоління інша. Кожне покоління має свою музику, свої фільми, свій простір, свою історію. Ви будете мати власну…
– Я теж вважаю, що історію потрібно знати. Коли ми втрачаємо пам’ять, втрачаємо ідентичність. Ідентичність не тільки національну, але й людську. Мені здається – хоча я, може, й помиляюся – історія одна, однак розуміння історії – це вже справа індивідуальна для кожного з нас.

Ясно, що історія польського та українського народів була різною, проте не можна жити тільки історією. Необхідно дивитися в майбутнє й намагатися будувати це майбутнє.

– Чи можете пообіцяти, що після повернення Ви відзвітуєтеся нам про свою мандрівку?
– Так, я охоче напишу й поділюся знімками. Не буде в тому, що писатиму, зайвих реверансів і надіюся, що цього не сприймуть погано. Як побачу, як відчую, так і напишу.

– Дякуємо. Будемо чекати.

Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024