Як декламують поезію польською жестовою мовою або показують слова «Україна» та «Польща», «мама» і «тато», як нею представитися чи сказати «котик п’є молоко» – про це можна було довідатися 17 травня в Польському клубі в Луцьку.
Зустріч членів клубу, яка традиційно відбулася в коворкінгу «Innerspace», цього разу провів Адам Мисліцький – сертифікований викладач та перекладач польської жестової мови (ПЖМ). До речі, в його «багажі» – викладацька робота в медичних навчальних закладах і перекладацька діяльність, зокрема, в Гірничо-металургійній академії, де за кошти навчального закладу був реалізований проект, що передбачав навчання студентів із вадами слуху разом із іншими студентами.
Студенти-полоністи зі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки могли ознайомитися з важливими фразами ПЖМ. Вони, наприклад, довідалися, як показати цією мовою слова «Польща», «Україна», «мама», «тато», «брат» і «сестра», як сказати «я тебе кохаю» чи «дякую». Спробували вивчити деякі слова ввічливості, найважливіші дієслова, кольори, дні тижня, пори року та питальні слова.
Присутні відкрили для себе дуже багато нового. Вони зазначили, що їх вразила краса польської жестової мови. «Неймовірно гарні жести: «мама», «кохати», «приятель», «прошу», «дякую». Виражені жестами, ці слова наче набувають нового змісту. Вони стають набагато потужнішими», – сказала студентка-полоністка Анастасія Клушина. На думку Ольги Степанюк, деякі жести несуть у собі навіть більше тепла та змісту, ніж слова.
«ПЖМ – це не копія польської мови», – зазначив Адам Мисліцький. Це зовсім інша мова. Вона має власну граматику, наприклад дієслова не відміняються і не мають форми минулого чи майбутнього часу. ПЖМ має напрямкові дієслова, власні ідіоми та інший порядок слів у реченні (так, питальні слова ставлять у кінці речення). Адам Мисліцький підкреслив, що ця мова дуже контекстна: «Її не можна порівнювати з усною мовою».
Вікторія Шепелюк завдяки цій зустрічі відкрила для себе, що в кожній країні жестова мова різна. Те, що кожна жестова мова – це мова національна, стало новим і для Анастасії Клушиної.
Адам Мисліцький зауважив, що ПЖМ більше подібна до французької чи американської жестової мови. Вона з’явилася завдяки ксьондзу Якубу Фальковському, який у XIX ст. після повернення із Франції показав полякам із вадами слуху, що вони можуть використовувати жестову мову. Французька система жестової мови стала зразком для польської та американської. Натомість зовсім інше коріння має британська жестова мова, яка розвивалася самостійно.
«ПЖМ – це мова некласифікована. Цей процес лише триває. Товариство перекладачів польської жестової мови намагається її систематизувати й поширювати. Нині розпочалася робота над словником ПЖМ», – повідомив Адам Мисліцький. Він додав, що в Польщі особи з вадами слуху не вважають себе неповносправними, а зазначають, що вони просто репрезентують іншу мову та культуру.
Наталя ДЕНИСЮК
