У Луцьку встановили пам’ятні дошки католицьким священикам та жертвам розстрілу в тюрмі
Події

29 червня за григоріанським календарем відзначають урочистість первоверховних Святих Апостолів Петра і Павла. Цього дня римо-католицька парафія в Луцьку святкувала свій храмовий празник.

29 червня – визначна для луцьких католиків дата. Це не лише день тезоіменитства кафедрального собору, а й день перемоги – саме 29 червня 1991 р. відправили першу після багатьох років запустіння месу в поверненому парафіяльній громаді храмі.

У п’ятницю храм укотре наповнили віряни. Месу правили священики Луцької дієцезії на чолі з парохом луцької кафедральної парафії, каноніком Павлом Хом’яком та прелатом Анджеєм Пузоном, парохом парафії Матері Божої Неустанної Допомоги з Грубешова. Парафіяльна спільнота дякувала Господу Богу за дар свободи й отримані благодаті, а також поминала в молитві всіх тих, завдяки кому стало можливим відродження Церкви на луцькій землі. Це, насамперед, єпископ Адольф-Петро Шельонжек – незламний пастир дієцезії, беатифікаційний процес якого зараз триває, єпископи Маркіян Трофим’як і Станіслав Широкорадюк, теперішній ординарій, єпископ Віталій Скомаровський, численні священики та віряни, імена яких знає тільки Бог. Закінчилося богослужіння виконанням церковного гімну «Te Deum» – «Тебе, Бога, хвалимо».

Після меси і традиційного червневого молебня парафіяни привітали свого настоятеля з іменинами, а отця Василя Плахотку – із п’ятирічним ювілеєм пресвітерських свячень.

На завершення богослужіння відбулося освячення двох пам’ятних дошок, встановлених у луцькому костелі. На першій із них представлено імена та прізвища 55 священиків Луцької дієцезії, які впродовж воєнного лихоліття, тобто з 1939 р. до 1945 р., постраждали або загинули під час радянських та німецьких репресій, а також від рук українських націоналістів. Дошку виготовили з ініціативи Леона Попека, історика, голови Товариства друзів Кременця і Волинсько-Подільської землі в Любліні. Запроектував її Кшиштоф Кшивінський, архітектор і реставратор луцького кафедрального костелу, голова товариства «Креси – пам’ять і майбутнє».

Ще одну меморіальну дошку, присвячену жертвам розстрілу в Луцькій тюрмі, встановили з ініціативи парафіян костелу Святих Петра і Павла в Луцьку та за фінансової підтримки Генерального консульства РП у Луцьку. Серед кількох тисяч ув’язнених було чимало поляків, багато з них загинули під час кривавої бійні, влаштованої енкаведистами 23–24 червня 1941 р. На дошці – промовистий напис двома мовами, польською та українською: «Нашим сестрам і братам, котрим відібрали життя у Луцькій в’язниці, – з пам’яттю потомки». На жаль, пам’ятну дошку не вдалося розмістити там, де вона повинна бути, – на місці загибелі наших земляків, волинян різних національностей, синів і дочок цієї землі. Протягом року римо-католицька парафія кафедрального собору Святих Петра і Павла в Луцьку не отримала відповіді від обласної влади щодо дозволу на встановлення такої дошки на місці розстрілу вʼязнів Луцької тюрми.

Також нагадуємо нашим Читачам, що наближається 75-та річниця Волинської різні. З цієї нагоди відбудеться низка поминальних заходів. Зокрема, у суботу, 7 липня, об 11:00 в Кисилині буде відправлена жалобна меса, а о 19:00, після вечірньої меси, в кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку відбудеться пам’ятний концерт у виконанні хору та камерного оркестру «Iubilaeum» з Любліна. Центральна поминальна меса буде звершена в неділю, 8 липня, о 10:00 в кафедральному костелі в Луцьку.

Анатолій ОЛІХ
Фото автора

1

2

3

4

5

6

7

9

10

11

12

13

14

15

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026