Улеслава Любек: «До Кисилина мене привела історія моєї родини»
Статті

Улеслава Любек приїхала на Волинь із Любліна з хором «Iubilaeum», у супроводі якого 8 липня відбувалася меса в луцькому костелі. Вона походить із сім’ї Дембських, котрі родом із Кисилина: пані Улеслава – племінниця польського композитора Кшесимира Дембського. Ми розмовляли з нею після богослужіння в Кисилині.

– До Кисилина мене привела історія моєї родини, – розповіла Улеслава Любек. – Мої дідусь та бабуся, батьки мого тата, народилися в Кисилині. Події 11 липня змінили їхнє життя. Тоді все змінилося. Світ на довгий час припинив бути прекрасним і почав бути страшним. Ця історія жила в моїй сім'ї.

Мій дідусь був одним із тих, хто захищався в костелі. Він вижив, але втратив ногу від осколка гранати, яку нападники кинули у храм, а оборонці не встигли викинути. Бабуся пережила цю подію без особливих поранень. І, може, я й переходжу від нещастя до щастя, але саме тоді мої дідусь та бабуся вирішили одружитися. Із того моменту розпочалося їхнє спільне життя. Вони прожили разом багато років.

– Дивовижна історія. Так само, як розповідь про те, що діячка польського підпілля Яніна Динаковська була свідком на шлюбі Владислава Семашка, який відбувся в Луцькій тюрмі.
– Владислав Семашко пізніше був командувачем мого дідуся. Мої бабуся й дідусь мали дуже непросту долю. Все це описано в книзі «Було собі містечко. Волинська розповідь», яку написав мій дідусь, Влодзімеж Дембський.

– Як дідусеві вдавалося воювати, після того, як він утратив ногу?
– Дідусь не воював на полі бою, а займався організаційними питаннями. Він пройшов бойовий шлях 27-ї дивізії Армії Крайової. Після війни вони з бабусею зустрілися в Любліні. Жили спочатку на Замойщині, згодом поблизу Єленьої Гури, а потім Зеленої Гури. Далі були Валбжих, Кельце та Люблін. Те, що відбувалося на Волині, назавжди залишилося в їхніх серцях. І добре, й погане. Вони зберегли ці спогади з дитинства та молодості й передали нам. Мій дідусь, як дехто говорив, був людиною Ренесансу: він і писав, і малював, і займався музикою. І те, що я тут, на Волині, бачу, мені здається знайомим, бо я це вже бачила на картинах чи чула про це в розповідях.

– Як Вам вдавалося давати раду з тією правдою, яку розповідали в родині?
– Мої дідусь та бабуся, мабуть, оберігаючи своїх дітей і внуків, не розповідали направо й наліво того, що їм довелося пережити. Коли я була дитиною, то про багато речей мені було відомо, оскільки в моєму домі всі знають історію Польщі, але про це завжди розказували так, щоби це не виходило за межі дому. І я не мала із цим проблем, особливо коли згадати про те, що був простір комуністичний та родинний; а вдома все було по-іншому. Коли я почала дізнаватися про волинські події, то дідусь і бабуся ніколи не розповідали про це із претензією, що потрібно помститися. Мій дідусь багато зробив, щоби збереглася пам’ять про те, що сталося. Він намагався зберегти спогади, і свої, і багатьох інших осіб. Тому і з’явилася книжка «Було собі містечко».

Із того, що відбулося, потрібно зробити висновки. Гірше те, що цього ніхто не робить. Постійно у світі відбуваються такі речі.

– Моя бабуся, яка похоронила у спільній могилі своїх сестер та батька, порубаних сокирами, розповідала мені про події на Волині в 1943 р. Коли я питав її, чому українці нам це зробили, вона відповідала: «Боже борони, не кажи, що це зробили українці. Це робили бандити, а українці нас урятували». Що Ваш дідусь розповідав про тих, хто організував напад на костел у Кисилині?
– Він казав, що це зробили упівці. А батьків моєї бабусі теж урятували українці. Вони попередили, що потрібно втікати, бо тут добре вже не буде. Тому родина бабусі пережила ціле те лихоліття без особливих втрат. А ось у родині дідуся все закінчилося набагато гірше: його батьки загинули, й ми не знаємо ані того, де вони поховані, ані того, хто їх убив.

У домі моїх дідуся та бабусі завжди гостював хтось з України, наприклад, як приїжджали торгувати. Вони завжди приймали у себе сусідів із Кисилина, з якими підтримували приязні стосунки. Це були люди. Адже були й погані, й добрі сусіди. З поганими можна не розмовляти й не тиснути їм руку.

Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК
Фото: Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У КИСИЛИНІ ВШАНУВАЛИ ПАМʼЯТЬ ПОЛЯКІВ, ЗАГИБЛИХ У 1943 РОЦІ

Схожі публікації
Канікули в Нижній Сілезії
Події
На запрошення фундації «Свобода і демократія» 20 учнів суботньо-недільної школи при Товаристві польської культури Здолбунівщини взяли участь у літньому таборі «Експедиція «Польща» – літні подорожі».
17 серпня 2022
«MedMobility Poland» – підтримка медиків з України
Події
Ти медик з України, перебуваєш у Польщі й хочеш працювати в польській службі охорони здоров’я?
16 серпня 2022
Маневичі вшанували своїх душпастирів
Події
У костелі Зіслання Святого Духа в Маневичах 13 серпня вшанували пам’ять священників, які тут служили. Про це повідомив адміністратор парафії отець Роман Власюк.
15 серпня 2022
Пізнаю Батьківщину предків
Події
Розповім вам про прекрасну екскурсію «Пізнаю Батьківщину предків», яка відбулася 26 липня – 3 серпня.
12 серпня 2022
Спеціальна стипендійна програма для студентів та науковців з України
Конкурси
Національний центр науки (Польща) оголошує спеціальну стипендійну програми для студентів і науковців з України, які через російську агресію знайшли або знайдуть притулок у Польщі.
12 серпня 2022
Польська операція в історії моєї родини. Частина 1
Статті
В історичній пам’яті поляків Волині назавжди закарбувалася трагічна дата 11 липня 1943 р. Натомість для поляків, які за умовами Ризького мирного договору залишилися проживати на території підсовєтської України, зокрема для моєї родини, такою чорною датою стало 11 серпня 1937 р. – день підписання наказу № 00485.
11 серпня 2022
Харцери і пластуни разом на могилах солдатів Армії УНР
Події
Харцери Лодзької хоругви Союзу польського харцерства разом із харцерами загону «Волинь» та пластунами з Рівного й Вінниці під час липневого табору впорядковували могили солдатів Армії Української Народної Республіки в Каліші, Щипьорні та Варшаві.
10 серпня 2022
«Gaude Polonia»: розпочався набір заявок на 2023 рік
Конкурси
Триває набір на Стипендійну програму міністра культури і національної спадщини РП «Gaude Polonia» на 2023 р.
09 серпня 2022
Запрошення на екоказку для маленьких лучан
Події
Із 9 до 23 серпня у сквері Героїв Майдану і Небесного легіону в Луцьку (біля РАЦСу) триватимуть анімаційні заняття для дітей у рамках польсько-українського проєкту.
08 серпня 2022