Дух Бєлюх запрошує
Статті

Назва міста Холм має топографічний характер і пов’язана з формуванням території найстарішої частини, бо старопольською мовою слово „хелм” означало пагорб. Власне, Холмська гора є колискою міста, з нею пов’язані прапочатки населеного пункту.

За царських часів використовувалася також назва Соборна гора. Це місце народження і мальовниче увінчання Холма. Головним об’єктом є пізньобарокова Базиліка Народження Найсвятішої Діви Марії, що височить над містом. Початки її сягають XIII ст., коли князь Данило Романович побудував церкву Богородиці. Існуючий нині об’єкт побудовано у 1735-1756 рр. за проектом Павла Фонтанни.

У західній частині Холмської гори розкинувся розлогий парк, розділений алеєю, що веде до центру міста. Йдучи біля дзвіниці, можна дістатися до розташованого серед дерев підвищення – Високої гори, що ховає рештки замку князя Данила Романовича.

На захід від Холмської гори видніється панорама найстарішої частини міста. Найцікавіші об’єкти-пам’ятки знаходяться по вул. Люблінській, що з часів Середньовіччя є головною артерією міста.

На схилі узвозу знаходиться забудова колишньої уніатської духовної семінарії, а також церква св. Миколая.

Центральним місцем Старого міста є колишній Ринок, що з міжвоєнного періоду носить ім’я видатного холмського суспільного діяча, доктора Едварда Лучковського. За останні роки Ринок упорядковано, викладено стильною бруківкою. Проведені під час реновації археологічні дослідження дозволили відкрити рештки колишньої холмської Ратуші з XV ст. Цікавою пам’яткою є дерев’яний кіоск з газетами, що також з’явився на поч. ХХ ст. і був колись власністю єврейського купця Маєра Добковського.

Свідоцтвом багатокультурного минулого міста є Мала синагога, фасади якої прикрашені елементами сецесії. Поблизу синагоги знаходиться будинок равина.

 

Так само як Величка, Холм має свою пам’ятку-копальню. Проте це копальня крейди, а не солі. Вона належить до виняткових об’єктів-пам’яток у масштабах країни і Європи. Лабіринт таємничих доріжок з’явився унаслідок видобування крейди, поклади якої залягають у великих кількостях під поверхнею міста. Підземні коридори з’явилися також на Холмській горі, переважно в оборонних цілях. Крейдові „льохи” становили важливу частину міщанських маєтків. У ХІХ ст., згідно з рішенням влади, видобування сировини припинено, оскільки підземні провалля загрожували безпеці жителів. Коридори пристосовано до туристичних потреб, а підземелля відкрито для відвідувачів. Під час екскурсії туристи долають майже двокілометрову трасу упродовж близько 50 хвилин. В одній із комор з’являється легендарний опікун крейдового лабіринту – дух Бєлюх. Йому можна довірити свої найпотаємніші мрії, які у добрих людей, начебто, здійснюються. Це добрий дух. Зустрілася із ним, коли ще була студенткою з Луцька. Чи здійснює найпотаємніші мрії? Перевірте це, коли будете в Холмі, а потім «смачно» відпочиньте у стильному ресторані „Гусяча шия”, до якого ведуть коридори копальні. Після таких казкових пригод сміливо можна повертатися до щоденних обов’язків.

 

foto Chelm 1

Варто знати:

У Базиліці 15 вересня 1765 р. освячено чудотворну ікону Холмської Божої Матері. Тут знаходиться пізньобароковий ANTEPEDIUM зі срібної бляхи, що представляє честь рицарства іконі Холмської Божої Матері після битви під Берестечком.

Оригінал ікони Холмської Божої Матері, що, правдоподібно, походить з Візантії, був вивезений росіянами у 1915 р. і нині знаходиться у Луцьку.

У 1791 р. на Холмській горі перебував генерал Тадеуш Костюшко. Іншим важливим гостем був майбутній польський примас Стефан Вишинський, котрий, як люблінський біскуп, у 1945 р. повторно освятив ікону Холмської Божої Матері.

Барокова Устилузька брама – найстаріша будівля міста, що походить з 1616 р.

Майже 40-метрова Дзвіниця є також красивим панорамним об’єктом. На першому поверсі будівлі знаходиться мавзолей жертв гітлерівського і сталінського терору. У дзвіниці є три дзвони, що носять імена: „Марія”, „Станіслав” i „Юліан”.

Нині в церкві св. Миколая (1720-1730) знаходиться відділ мистецтв Холмського музею.

Церква св. Яна Теолога до сьогоднішнього дня виконує функцію центру православ’я на холмській землі. Нині нараховується близько 100 православних родин.

Комплекс єврейських магазинчиків, який називають „Округляком”, існував до Другої світової війни.

Емблемою Холма є постать білого духа (Духа Бєлюха).

Копальня-пам’ятка крейди в Холмі отримала нагороду Польської туристичної організації „Туристичний продукт року – 2006”.

 

foto Chelm 3

Варто побачити:

Музей Холмської землі ім. Віктора Амброзевича.

Копальню-пам’ятку крейди.

 

База для проживання:

Готелі „Камена”, „Козак”, „Релакс”, заїзд „Три дуби”, гостьові кімнати, агротуристичні квартири.

 

Ресторани:

„Гусяча шия”, „Тратторія Corleone”, „Козак”, „Три дуби”, „Релакс”, „Камена”, „Під параграфом”.

 

Корисні Інтернет-сайти:

http://www.itchelm.pl/

http://www.podziemiakredowe.pl/

http://www.chelm.pl/

http://www.mosir.chelm.pl/

http://www.mzch.pl/

 

Вікторія ОЖЕЛ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026