На велосипеді пізнає світ
Інтерв'ю

Анджей Лесьняк із Великопольщі пізнає світ не дуже типовим способом. Свою першу веломандрівку він здійснив два роки тому Литвою. У листопаді Анджей подорожував Україною. Перед тим, як вирушити далі, він завітав до редакції «Волинського монітора».

– Чому Ти подорожуєш саме о цій порі?
– Мандрівку планував на літо. За фахом я геодезист, 28 років керую власним невеликим підприємством. Останнім часом у нас було багатенько роботи, тому дати кілька разів довелося переносити. Оскільки з огляду на сторіччя відновлення Польщею незалежності запланував цю подорож саме на 2018 р., почувався зобов’язаним реалізувати свої плани. Тому вирушив лише в листопаді. Поки я проїхав близько 850 км і маю намір їхати далі, до Тернополя. А якщо погода буде сприятливою, то завершу свій велопробіг у Кам’янці-Подільському.

– Чи історія Твоєї родини якимось чином пов’язана з Україною?
– Коли я досліджував своє генеалогічне дерево, то виявилося, що ніякого родинного зв’язку із цими землями не маю.

– Якою Тобі бачилася Україна перед мандрівкою?
– Мене лякали тим, що дороги тут не найкращі, що може бути небезпечно. Проте одночасно більшість говорила, що немає тут аж такого ризику. Врешті я вирішив поїхати. Ось я в Україні уже п’ятий день і до цієї пори натрапляю тут тільки і виключно на повне розуміння та допомогу. Люди дуже приязні. Думаю, що не лише до мене, а й, мабуть, до кожного туриста, за умови, що він уміє шанувати українські звичаї.

– Я чув таку думку від наших кресов’ян: якщо вивести нашу історію з політичної площини і передати її в руки істориків і церков, то непорозуміння закінчаться.
– Думаю, вони праві. Відносини між звичайними людьми майже завжди нормальні – аж до моменту, коли не почнуть діяти політичні мотиви. Тоді люди стають якимись іншими у своєму ставленні.

– Твій перший погляд на Луцьк?
– Коли я повертався із замку Любарта, то побачив, що на площі біля кафедрального костелу щось відбувається. Це були заходи з нагоди річниці Голодомору. З того, що мені відомо, від голоду загинули близько 10–12 млн осіб, зокрема й приблизно 60 тис. поляків, які населяли тоді ці землі. Важко повірити в те, що я почув про Голодомор від старших людей. Мене вразило те, що людина може заподіяти іншій людині. Ми в школі вивчали певні події, говорили і про Голодомор, але тільки тут, коли сам взяв участь у заходах, я зрозумів усе глибше.

– Зараз у нас триває російсько-українська війна. Чи Ти бачив пам’ятну стелу на Театральній площі?
– Уперше я зіткнувся із цим кілька днів тому у Володимирі-Волинському. Поговоривши з людьми, я довідався, що це знімки мешканців міста і найближчих околиць, які загинули під час війни. Я розмовляв теж із молоддю й виявилося, що на цих фото є її знайомі. Це мене приголомшило. Схожа ситуація трапилася зі мною і в Луцьку. Містяни пояснили, що частина фотографій стосується подій на Майдані, а частина присвячена жертвам війни, яка зараз триває на сході України.

– Чи не здається Тобі дивним, що світ, у якому є стільки проявів гуманізму, допустив, що в центрі цивілізованої Європи повторюється 1939 р.?
– Думаю, що так бути не повинно. Неважливо, чи війна триває у країні більш чи менш цивілізованій, адже всюди живуть люди. Кожен має право на життя.

– Ти геодезист, тобто повинен мати вправне око. Які логічні й нелогічні речі в Україні помітив?
– Я тут занадто мало часу, тож можу сказати лише дуже узагальнено. Наприклад, магазини, ресторани, кав’ярні обладнані досить по-сучасному, персонал – переважно молодь. Це вже нова, краща якість життя. Не все так погано й із дорогами. Бачу те, що тут зовсім не так важко, як часом про це розповідають у Польщі. Ще багато чого треба зробити, але, коли я дивлюся на деякі галузі, мені здається, що перші кроки вже зроблено і розвиток іде у властивому напрямку, просто на все потрібен час.

– Як вважаєш: Європейський Союз потрібен Польщі? І чи Україна має такі самі шанси, що й Польща?
– На мою думку, те, що Польща вступила в Євросоюз, в загальному підсумку було добрим кроком. Виділені на розбудову інфраструктури, на допомогу в економічному розвитку європейські кошти спрацювали, і це зростання дійсно відбувається. Якщо говорити про Україну, то можу сказати, що люди тут ані не ліниві, ані не дурні. Доказом цього може бути хоча б те, що кілька мільйонів українців шукають свого місця за межами країни, наприклад у Польщі або Німеччині. Проте я вважаю, що українці повинні доводити до ладу власну державу тут, на місці. Ніхто за них цього не зробить. Якби тут були створені певні механізми, як у Польщі, якби було розуміння з боку суспільства, то зміни би прийшли. Їх не уникнути.

– На Твою думку, звідки в Польщі беруться антиукраїнські стереотипи?
– Мені важко сказати. Може, це якісь історії з минулого, інколи досить тяжкого. Я вважаю, що про ці непрості моменти з нашого спільного минулого варто, звісно, пам’ятати, але ця пам’ять повинна слугувати покращенню відносин між нашими народами. Те погане, що було, не має нас ділити. Ми повинні уникати подібних подій у майбутньому й будувати все спочатку.

– Що Ти хотів би сказати на завершення?
– Я дуже задоволений своєю мандрівкою. Я познайомився з дуже привітними людьми, можу тут безпечно перебувати, оглядати пам’ятки, відвідувати нові місця. І хоч моя подорож ще не закінчилася, я вже починаю задумуватися над наступною. Хочу приїхати сюди влітку, коли Україна така, як про неї розповідають, – гарна і зелена.

Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

НАВЧИТИСЯ ДЛЯ СЕБЕ САМОГО

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024