Таємниці городища «Вали»
Статті

Археологів зацікавили фундаменти замку польського короля Казимира Великого (середини XIV століття), але під стінами потужних мурів виявилися невідомі поховання періоду Другої світової війни…

Третій рік археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» Інституту археології НАН України досліджує територію пам’ятки археології національного значення – городища «Вали» у центрі літописного Володимира.

Нещодавно в обласному краєзнавчому музеї за підсумками археологічних досліджень 2010-2012 років у Володимирі відкрилася експозиція «Прихована історія». Про співпрацю українських та польських археологів, котрі заповзялися розгадати жахливу таємницю городища, ми розмовляємо з директором ДП «Волинські старожитності» Олексієм Златогорським.

2q

- Коли у 2009 році в облдержадміністрації ми готували пропозиції до Угоди щодо регіонального розвитку Волинської області на 2010-2014 роки, дослідження і облаштування унікальної пам’ятки віднесли до числа пріоритетних. Передбачивши необхідність дослідження невідомих поховань, проведення ексгумації жертв війни і політичних репресій, ми не передбачали масштабів цього злодіяння….

- Масштаби дійсно вражаючі. Лише станом на 2012 рік ми ексгумували 748 останків жертв у двох поховальних ямах. І це ще не кінець. У 2012 році ми також відкрили дві частини однієї поховальної ями у східній частині городища з типовими знахідками (як і у попередніх ямах) польських ґудзиків, монет не пізніше 1940 р. тощо. У північній частині у розвідковому шурфі виявили ще одне поховання, яке також може бути частиною великої поховальної ями. Таким чином, виявилося, що володимирське городище – суцільне кладовище жертв злочинів середини ХХ ст. Поки що не важливо, хто є катом: НКВС чи СС. Вони обидва один одного варті.

3q

- Ви розпочинали ці непрості дослідження власними силами, але у 2011 році на підмогу прийшли професор Анджей Коля та його колеги з Університету ім. Миколая Коперніка у Торуні…

- Професор Анджей Коля відомий своїми дослідженнями у Биковні та Харкові. Тому цілком логічно, що польська Рада охорони пам’яті боротьби та мучеництва направила від польської сторони у Володимир-Волинський саме його «команду». У 2012 році польську експедицію очолила його учениця – доктор Домініка Сємінська.

4q

- У 2012 році ви отримали сприяння не лише від польських спеціалістів, але й кошти від Державної міжвідомчої комісії з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій. Що далі?

- Далі, звичайно, роботи будуть продовжуватися. На 2013 рік ДМК обіцяє фінансову підтримку, є також підтримка певних українських інвесторів (імена яких поки не можу розголошувати), котрих турбує проблема археологічно-ексгумаційних досліджень у Володимирі-Волинському.

5q

- У газеті «Rzeczpospolita» від 21 лютого йдеться про ефекти від реалізації великої програми ідентифікації жертв комуністичного терору. Як зазначає секретар Ради охорони пам’яті боїв та мучеництва Анджей Кунерт, упродовж 1944-1956 років у Польщі замордовано близько 50 тисяч осіб. За сприяння науковців Поморського медичного університету, що послугуються найновішими технологіями, встановлюються імена загиблих. Інститут національної пам’яті приймає звернення від родин загиблих, котрі надають генетичний матеріал для досліджень. Як виглядає проблема ідентифікації жертв, похованих на городищі «Вали»?

- Дослідження Поморського медичного університету стосуються лише жертв репресій вже «радянізованої» Польщі. Хоча вони досить цікаві і можуть слугувати (коли буде створена «генетична база») і для ідентифікації жертв попередніх періодів. Ми ж, завдяки краніоскопічним дослідженням українських антропологів Олександри Козак та Юрія Долженка, ідентифікували національну приналежність жертв з Володимира-Волинського. Це – поляки. Стосовно конкретних імен – пошуки тривають. Один із перших кроків – ідентифікація дівчини (приблизно 25 років) з протезом ока, котру виявили під час ексгумації у 2012 році. Звичайно, ідентифікація передбачає і архівні пошуки, але ми відібрали з так званого «Списку Цвєтухіна» («Українського «катинського» списку») перелік осіб жіночої статі, котрі б могли бути цією дівчиною, закатованою у Володимирі-Волинському. До того ж за «Списком» вони розстріляні «десь» в Україні.

6q

Користуючись нагодою, звертаюся до читачів «Волинського Монітора». Можливо, комусь щось відомо про наступних людей із цього списку:

Гоффнунг (Hoffnung/Goffnung) Клара Юзефівна 1912 р.н.,

Ілкова (Ilkowa) Хелєна Яновна 1918 р.н.,

Клімкова (Klimkowa) Клементина Стефанівна 1913 р.н.,

Кнакер (Knaker) Естер Пінкусівна 1919 р.н.,

Коган (Kogan) Емілія Лі(...) 1921 р.н.,

Кротохвілювна (Krotochwilówna) Анелія Тадеушівна 1922 р.н.,

Мартиняк (Martyniak) Ольга Павлівна 1916 р.н.,

Міщук (Miszczuk) Марія Андріївна 1920 р.н.,

Ольшанєцька (Olszaniecka) Марія Полікарпівна 1917 р.н.,

Остольська (Ostolska) Хєлєна Володимирівна 1912 р.н.,

Шелега (Szelega) Любов Якубівна 1913 р.н.,

Валента (Walenta) Александра Вацлавівна 1913 р.н.,

Заржицька (Zarzycka) Леокадія Зигмунтівна 1917 р.н.

Інформація про цих осіб може допомогти в ідентифікації жертв масових розстрілів.

Розмовляв Василь ВОРОН,

фото Т.ВЕРБИ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026