Східна Варшава-Західна
Статті

Я повертався в Україну із трохи дальшого закордоння з пересадкою у Варшаві.

Оскільки між літаком і автобусом було чимало часу, планував прогулятися містом, проте плани зруйнувала сильна злива, тож довелося сидіти на вокзалі.

Для тих, хто не в курсі: Варшава-Західна – одна із трьох вузлових залізничних станцій польської столиці. Реконструкції, проведені з нагоди футбольного Євро–2012, її обминули, і це, як розумієте, не надто позитивно вплинуло на естетичну привабливість цього залізничного вокзалу. Проте особливого «шарму» йому додає близьке сусідство із єдиним у Варшаві автовокзалом далекого сполучення, на який прибувають автобуси з України.

Обидва вокзали зрослися в одне ціле. Саме із цього конгломерату розпочинається для багатьох українців зустріч із Польщею. Грубо кажучи, я теж почав знайомство з нею із Варшави-Західної, адже всі інші рази я приїздив до Польщі автомобілем.

Не буду одразу узагальнювати, опишу свій досвід. Із Варшави-Західної мені із сім’єю після приїзду треба було дістатися в аеропорт у Модліні. Іду в касу, купую квитки. Отримую проїзні документи, на яких немає жодних атрибутів, звичних для української транспортної системи, тобто ані місця, ані номера вагона, ані номера потяга, ані платформи, звідки той потяг відправляється – зазначено тільки час. Я звернувся за поясненням до касирки. З віконечка, з погано прихованим роздратуванням, прозвучало: «Слухайте оголошення. Наступний!»

От і слухав… Коли оголосили, що потрібний потяг відходить із восьмої платформи, виявилося, що такої платформи немає! Тобто вона є, але за вокзалом. Спочатку треба подолати весь підземний перехід з виходами на шість платформ, вийти надвір і потім доріжкою, яка веде через колії, ще потрібно йти метрів 300. Як самі розумієте, далеко не всі пасажири знали, як туди добратися. Про цей маршрут ми дізналися у вокзального прибиральника. Перед цим запитували ще в кількох людей, але вони лише розводили руками…

Біг із валізою погано пристосованими для цього поверхнями закінчився передбачувано, тобто любуванням на те, як поїзд відходить за горизонт.

На щастя, квиток був дійсний протягом 75 хвилин. Стажерка Юлія в іншій касі, пошукавши інформацію у якихось своїх журналах руху поїздів, сказала, що ми встигаємо на ще один потяг, пояснила, на який нам сідати, коли він відходить і з якої платформи (велике їй дякую!). Оскільки до літака часу в нас було достатньо, ми встигли без проблем.

Зазначу: спілкування польською в мене не викликає жодних труднощів. Можу лише уявляти, з якими проблемами на вокзалі стикаються ті, хто нею не володіє. Та де там, мабуть, і не уявляю.

Другий раунд зустрічі з Варшавою-Західною відбувся через тиждень, на зворотному шляху. Як уже згадувалося, дощ змусив відмовитися нас від планів прогулятися містом. На вокзалі довелося провести кілька добрячих годин.

Тепер впало в око те, чого я, внаслідок надто короткого перебування, не помітив за першим разом. Сидів я недалечко від кас, тому мав змогу поспостерігати за чергою. Буду щирим: хоча й персонал номінально дотримувався коректності в поведінці і навіть деякі оголошення звучали українською, зверхність, а то й презирство до прибулих із-за східного кордону не приховати. І це було для мене принизливо.

Щоправда, українці по-своєму відплачують полякам: відверто кримінальними типами на вокзалі, яких там чимало, сміттям, котре вкидають не в потрібний контейнер або й узагалі поза урну, плювками на підлогу, недопалками, матом. І це теж було для мене принизливо.

Завдяки цьому Варшава-Західна перетворилася на бридкий заповідник у стилі дев’яностих. Зі всюдисущим брудом, паскудними запахами, шалманами, до яких гидко навіть заходити, відразливою атмосферою. Польсько-український варіант «Назад у минуле», здибанка двох цивілізацій.

Те, що прибиральниці на вокзалі працюють, не покладаючи рук, ситуацію не міняє. Мабуть, не в чистоті підлоги справа.

Анатолій ОЛІХ
Фото: Перехід на 8 перон станції Варшава-Західна. Panek/Wikimedia.org

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ІКОНИ, ШАНСОНИ І ГОЛА БАБА

Схожі публікації
10-річчя польської суботньої школи в Гусятині
Події
Польська суботня школа, яка діє при Надзбручанському товаристві польської культури та мови, відзначила 10-річчя. Учні, їхні батьки, вчителі та гості разом відсвяткували цю важливу дату.
07 липня 2026
12 днів у Костюхнівці із польською мовою і не тільки
Події
Понад 30 старшокласників із Рівненської та Волинської областей узяли участь у Літній школі польської мови в Костюхнівці, організованій Українсько-польським союзом імені Томаша Падури з Рівного.
07 липня 2026
Архітектор і його нереалізований проєкт
Статті
Перші статті циклу «Земля Волинська» були присвячені туристично-краєзнавчому руху на Волині в міжвоєнні часи, зокрема діяльності місцевих осередків Польського краєзнавчого товариства. Натомість ця публікація висвітлює один із проєктів подальшого розвитку туристичного потенціалу Волині. На жаль, йому не судилося збутися. Трагічною була й доля його автора.
06 липня 2026
Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
Події
25–26 липня в Луцьку вшосте відбудеться Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». У програмі події – дискусії, публічні інтерв’ю, поетичні читання, запис подкасту, музика, стендап і міждисциплінарні заходи. Про це повідомила Літературна платформа «Фронтера».
06 липня 2026
Родинні історії: «Мої внучки носять імена своїх прапрабабусь»
Статті
«У мене була велика і дружня родина. Ті, хто в силу різних обставин не виїхав у Польщу, не пожалкували, що залишилися. А ті, хто вимушений був покинути рідну землю, ніколи не забували, звідки походять», – зауважує Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька.
03 липня 2026
Вийшов 13-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
02 липня 2026
Завершується набір на програму «Андерс NAWA» на бакалаврські та єдині магістерські програми
Можливості
Стипендійна програма для Полонії імені генерала Владислава Андерса («Anders NAWA») – це шанс для молоді польського походження розпочати навчання в Польщі на бакалаврських та єдиних магістерських програмах, вдосконалити знання польської мови та отримати диплом у польському закладі вищої освіти.
01 липня 2026
У Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Захід відвідали представники Рівного
Події
26 червня у Кракові відкрили Музей роду князів Любомирських. Рівне на урочистостях представляли члени Центру польської мови і культури імені князів Любомирських.
01 липня 2026
Study Tours to Poland для студентів
Можливості
Фонди «Лідери змін» та «Боруссія» запрошують активних студентів із Молдови та України взяти участь у програмі Study Tours to Poland (STP).
01 липня 2026