Східна Варшава-Західна
Статті

Я повертався в Україну із трохи дальшого закордоння з пересадкою у Варшаві.

Оскільки між літаком і автобусом було чимало часу, планував прогулятися містом, проте плани зруйнувала сильна злива, тож довелося сидіти на вокзалі.

Для тих, хто не в курсі: Варшава-Західна – одна із трьох вузлових залізничних станцій польської столиці. Реконструкції, проведені з нагоди футбольного Євро–2012, її обминули, і це, як розумієте, не надто позитивно вплинуло на естетичну привабливість цього залізничного вокзалу. Проте особливого «шарму» йому додає близьке сусідство із єдиним у Варшаві автовокзалом далекого сполучення, на який прибувають автобуси з України.

Обидва вокзали зрослися в одне ціле. Саме із цього конгломерату розпочинається для багатьох українців зустріч із Польщею. Грубо кажучи, я теж почав знайомство з нею із Варшави-Західної, адже всі інші рази я приїздив до Польщі автомобілем.

Не буду одразу узагальнювати, опишу свій досвід. Із Варшави-Західної мені із сім’єю після приїзду треба було дістатися в аеропорт у Модліні. Іду в касу, купую квитки. Отримую проїзні документи, на яких немає жодних атрибутів, звичних для української транспортної системи, тобто ані місця, ані номера вагона, ані номера потяга, ані платформи, звідки той потяг відправляється – зазначено тільки час. Я звернувся за поясненням до касирки. З віконечка, з погано прихованим роздратуванням, прозвучало: «Слухайте оголошення. Наступний!»

От і слухав… Коли оголосили, що потрібний потяг відходить із восьмої платформи, виявилося, що такої платформи немає! Тобто вона є, але за вокзалом. Спочатку треба подолати весь підземний перехід з виходами на шість платформ, вийти надвір і потім доріжкою, яка веде через колії, ще потрібно йти метрів 300. Як самі розумієте, далеко не всі пасажири знали, як туди добратися. Про цей маршрут ми дізналися у вокзального прибиральника. Перед цим запитували ще в кількох людей, але вони лише розводили руками…

Біг із валізою погано пристосованими для цього поверхнями закінчився передбачувано, тобто любуванням на те, як поїзд відходить за горизонт.

На щастя, квиток був дійсний протягом 75 хвилин. Стажерка Юлія в іншій касі, пошукавши інформацію у якихось своїх журналах руху поїздів, сказала, що ми встигаємо на ще один потяг, пояснила, на який нам сідати, коли він відходить і з якої платформи (велике їй дякую!). Оскільки до літака часу в нас було достатньо, ми встигли без проблем.

Зазначу: спілкування польською в мене не викликає жодних труднощів. Можу лише уявляти, з якими проблемами на вокзалі стикаються ті, хто нею не володіє. Та де там, мабуть, і не уявляю.

Другий раунд зустрічі з Варшавою-Західною відбувся через тиждень, на зворотному шляху. Як уже згадувалося, дощ змусив відмовитися нас від планів прогулятися містом. На вокзалі довелося провести кілька добрячих годин.

Тепер впало в око те, чого я, внаслідок надто короткого перебування, не помітив за першим разом. Сидів я недалечко від кас, тому мав змогу поспостерігати за чергою. Буду щирим: хоча й персонал номінально дотримувався коректності в поведінці і навіть деякі оголошення звучали українською, зверхність, а то й презирство до прибулих із-за східного кордону не приховати. І це було для мене принизливо.

Щоправда, українці по-своєму відплачують полякам: відверто кримінальними типами на вокзалі, яких там чимало, сміттям, котре вкидають не в потрібний контейнер або й узагалі поза урну, плювками на підлогу, недопалками, матом. І це теж було для мене принизливо.

Завдяки цьому Варшава-Західна перетворилася на бридкий заповідник у стилі дев’яностих. Зі всюдисущим брудом, паскудними запахами, шалманами, до яких гидко навіть заходити, відразливою атмосферою. Польсько-український варіант «Назад у минуле», здибанка двох цивілізацій.

Те, що прибиральниці на вокзалі працюють, не покладаючи рук, ситуацію не міняє. Мабуть, не в чистоті підлоги справа.

Анатолій ОЛІХ
Фото: Перехід на 8 перон станції Варшава-Західна. Panek/Wikimedia.org

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ІКОНИ, ШАНСОНИ І ГОЛА БАБА

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026