«Правда нас визволить». І в це потрібно вірити
Статті

В гостях у «Волинського монітора» – Ян Сенк, головний директор Філармонії ім. Генрика Венявського в Любліні. 13 липня люблінські музиканти виступили у костелі в Луцьку. 

Ми приїхали до Луцька із задоволенням, – говорить Ян Сенк. – Гостювали тут минулого року, презентуючи Симфонію № 13 «Бабин Яр» Дмитра Шостаковича. Свого часу вона переломила мислення, насамперед, мислення інтелігенції комуністичного блоку про такі речі, як західний тоталітаризм, східний тоталітаризм, приниження інтелігенції, приниження жінок, приниження простої людини, людини праці. Це було кроком до того, що разом із представниками Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку ми міркували, як гідно вшанувати 70-річчя тієї великої трагедії, котра відбулася на волинській землі. Це була трагедія поляків, трагедія польсько-українських родин, бо лінія поділу часто небезпечно пролягала всередині родини. Це була також трагедія тих, хто рятував. Вона залишила великий сум, без огляду на те, чи хтось утік, чи когось було вбито, чи, можливо, довелося йому жити з гріхом п’ятої заповіді «не вбивай». Пам’ятаймо, де було найбільше тих трагедій: тоді, коли були богослужіння, коли була неділя, а по іншому боці теж були віруючі люди. Вони часто дивилися, що про це говорив греко-католицький чи православний священик. Пам’ятаючи про Волинську трагедію, мусимо жити далі і бачити ті спільні слов’янські акценти, котрі нас сьогодні повинні єднати. Думаю, що справжнє поєднання прийде з часом. Це те, що всі мусять пережити своїм розумом. Цього не зроблять церковні ієрархи, не зроблять політики. Думаю, що 70-а річниця цієї великої трагедії – це час на мовчання.

Filarmonia

На зосередження.

– Так, на зосередження теж.

Які твори Ви сьогодні привезли до Луцька?

– Музику, можливо, важку і специфічну. Ми привезли дарунок у вигляді першого виконання твору «Волинська епітафія – 1943», написаного композитором Люблінської філармонії Марціном Міровським. Твір уже був добре сприйнятий слухачами та знавцями класичної музики. Також ми виконали твір «ІІІ Симфонія. Симфонія жалібних пісень» Міколая Ґурецького. Це велика річ, яка відображає клімат Кресів. Закінчили сьогоднішній концерт твором, відомим як «Арія на струні «Соль» Йоганна Себастьяна Баха. Це три твори, що повинні розбудити надію в людях, які пережили біль. Надія може прийти, коли, як казав Ян Павло ІІ, «Правда нас визволить». І в це потрібно вірити, вислухавши три різні твори, які віддзеркалюють три відтінки суму в різні епохи.

Пане директоре, сьогодні досягнуто, здається, великої речі. Ми, поляки та українці, спільно переживали ці твори. І саме музика єднала нас, була тією безсторонньою і аполітичною матерією.

– Я сидів біля особи українського походження, котра щиро це переживала і шукала слів, що могли би будувати майбутнє. Спроба побудувати майбутнє не може бути здійсненою без розгляду того, що діялося в минулому. Це не народи були винні. Хотів би на цьому дуже сильно наголосити, може, не як директор філармонії, а як науковець, що займається політичною антропологією. Тоді не було українського уряду, не було польського. За те, що відбувалося, відповідали представники тоталітаризму, і східного, і західного. Це вони довели суспільство до виродження. І треба бачити, як тут говорив один із церковних ієрархів, індивідуальну відповідальність, бачити також відповідальність груп, політичних партій, котрі брали в цьому участь, може, і духовенства, навіть, якщо воно безпосередньо не брало участі в тому злі. Треба чітко називати винних, бо не всі вбивали. Були ж українці, котрі допомагали, котрі віддали за це життя.

Власне, не можна весь народ обтяжувати гріхом якоїсь групи або політичної сили.

– Треба просто говорити правду. У той час Україна не була незалежною державою, не мала власної влади, яка б відповідала за дії тих, хто вбивав, і перешкодила би тому всьому, що відбувалося. Приходить час, коли народи Сходу і Заходу можуть, нарешті, самостійно вирішувати свою долю. Думаю, що як брати-слов’яни ми йдемо в доброму напрямку.

Зрештою, маємо дві незалежні держави.

– Так, якщо ми знаходимося так близько від мети, то не можемо шукати собі ворогів по сусідству, а друзів – далеко.

Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026