«Мої дочки – корови»: у Луцьку показали фільм про вмирання, прощання та примирення у сім’ї
Події

30 вересня в луцькому кінокомплексі «Multiplex» відбувся показ фільму «Мої дочки – корови» («Moje córki krowy»).

Трагікомедія Кінги Дембської – це зворушлива історія про прощання з батьками та складні стосунки між сестрами, розказана просто, життєво і навіть дотепно.

Любителів польського кіно знову зібрав Дискусійний кіноклуб «Плеограф», який був заснований у Луцьку в березні. Перед початком показу глядачів привітала консул Республіки Польща Тереза Хрущ, яка зауважила, що на першу зустріч після літніх канікул організатори обрали комедію, яка, незважаючи на те, що торкається складних тем, залишає на обличчі усмішку.

Зустріч традиційно провів Пьотр Стельмащук, співзасновник Дискусійного кіноклубу «Реверс», що діє в польському Холмі. Представляючи фільм режисери Кінги Дембської, він процитував колишню директорку Польського кіноінституту Магдалену Сроку, яка сказала, що «польське кіно – це жінка». Пьотр Стельмащук зауважив, що останніми роками представниці польської кіноіндустрії були дуже успішними. Він згадав, зокрема, останні нагороди Агнєшки Голланд та Катажини Адамек, а також заохотив до перегляду оригінальної британсько-польської стрічки «З любов’ю, Вінсент» («Twój Vincent», «Loving Vincent»), автором ідеї якої є польська режисерка Дорота Кобєля.

Пьотр Стельмащук зазначив, що робота над фільмом «Мої дочки – корови» «дозволила Кінзі Дембській справитися з емоціями, пов’язаними з прощанням зі своїми батьками». Хоча стрічка не зображає історію режисерки, вона містить кілька запозичень із її життя. Одне з них – це назва. Так, татові Дембської, як і батьку в її картині, траплялося часом напівжартом назвати своїх доньок коровами. Описуючи історію, Пьотр Стельмащук зауважив: «Фільм показує звичайну сім’ю, яка зазвичай є джерелом конфліктів, непорозумінь, давніх образ, але тоді, коли нам потрібна допомога, саме сім’я дає нам сил. Без зайвої сентиментальності, слізних сцен, дріб’язковості чи жалісливості Кінга демонструє справжній образ подій у родині, в якій помирають або хворіють батьки».

Дійсно, вже після перших кадрів фільм повністю поглинув глядачів. Зал нерідко вибухав сміхом, але частіше перегляд супроводжували сентиментальні усмішки – в цій універсальній історії, персонажах та діалогах дуже легко впізнати себе, своїх рідних чи друзів.

Після останніх субтитрів, які були оздоблені відеозаписами з дитинства режисерки, Пьотр Стельмащук звернув увагу глядачів на щирість представленої історії та позитивне послання, яке несе фільм. Він також зауважив, що Кінга Дембська часто у своїй творчості повертається до долі жінок. Зокрема, кінознавець згадав біографічну стрічку «Актриса» («Aktorka») про польську художницю Ельжбєту Чижевську, комедію «План Б» («Plan B») про трьох мешканок Варшави, історії яких нагадують, що завжди варто дбати про запасний вихід, а також останню роботу «Гуляєм, гуляєм» («Zabawa, zabawa»), яка, в свою чергу, розповідає про різні форми алкоголізму серед жінок та спроби позбутися залежності.

Дискусійний кіноклуб «Плеограф» було створено з ініціативи Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку. Організаторами показів є студенти полоністики факультету філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Мистецьке об’єднання «Стендаль».

Раніше в рамках Дискусійного кіноклубу в Луцьку відбулися покази фільмів «Хочеться жити» Мацея Пепшиці, «Боги» та «Найкращий» Лукаша Пальковського й «Птахи співають в Кіґалі» Йоаани Кос-Краузе та Кшиштофа Краузе.

Олена СЕМЕНЮК

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026