«Фронтера» в Луцьку: Розмова про Балкани
Події

Під час презентації нової книги Андрія Любки «У пошуках варварів», яка, як і всі заходи «Фронтери», відбувалася при повній залі слухачів, йшлося про Балкани, кордони та стереотипи. 

«І варвар – це один зі стереотипів, який відображає те, як ми дивимося на іншого», – пояснив письменник.

Книга розповідає про подорож до Балканських країн, яка тривала сім років. «У ній я розказую про буденні речі: як я сідаю в машину, їду через усі ці країни, зустрічаю людей, описую свої зустрічі й розмови з ними. І ці всі міфи, стереотипи й жарти постають як їхні історії», – підкреслив Андрій Любка.

Письменник Олександр Бойченко, редактор книги та водночас модератор зустрічі в Луцьку, зазначив, що ключовими словами твору Андрія Любки є кордон, варвари і стереотипи.

Розмірковуючи про стереотипи, автор зазначив, що хотів здолати їх за допомогою книги: «Те, як ми сприймаємо Балкани, значною мірою пов’язане з тим, що ми уявляємо про Схід».

Письменник розповів, що для нього було важливо відкрити цей Схід, тому що інші вважають Сходом Україну. Східний чар та екзотичність Балкан, на його думку, полягають у тому, що ми уявляємо їх так, як їх показує у своїх фільмах Кустуріца.

«Ця книга передусім про те, як нам бреше наша голова, коли ми говоримо про якісь народи, культури, країни, і наша ментальна мапа, яку ми маємо в голові, не накладається на географічну. Якщо запитати вас, яка столиця знаходиться західніше, Прага чи Відень, то більшість, не задумуючись, відповість, що Відень, тому що Австрія це багата західна країна. Насправді ж Прага розташована західніше, але через те, що це слов’янська країна колишнього комуністичного блоку, вона видається східною столицею», – пояснив Андрій Любка. Так само з Балканами: попри те, що ми накладаємо на них присмак орієнту, східності, вони розташовані на південний захід від нас. «Тому шкала північ-південь-схід-захід надзвичайно важлива для цієї книжки. З неї я розпочинаю розмову про те, хто такі варвари», – зазначив письменник. Додав, що насправді не всі Балканські країни вважають себе балканськими, як теж не всі добре ставляться до цього означення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: КОНТРАБАНДА – ЦЕ СУТНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Андрій Любка під час зустрічі нагадав присутнім, що кожен народ має свої стереотипи про сусідів, переважно як про гірших від них. «Мені здається, що цей варваризм – це базова потреба, це один із архетипів соціуму», – сказав Любка, пояснюючи, що народам потрібні варвари, хтось, хто в їхній уяві примітивніший від них, щоб на їхньому фоні здаватися кращими, культурнішими та розвиненішими.

На думку письменника, народи Східної Європи свою ментальність та ідентичність будують на тому, щоб розказати, кого більше вбили, хто більше був поневолений, чию мову більше забороняли. «Можна договоритися до того, що це стає підставою для сучасного погляду на світ», – зазначив письменник, навівши приклад Сербії, яка після програної битви на Косовому полі (1389 р.) століттями вибудовувала образ народу-мученика.

Lubka 01

Lubka 02

Текст і фото: Наталя ДЕНИСЮК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: ПОГОВОРИМО ПРО ТВОРЧІСТЬ

«ФРОНТЕРА» В ЛУЦЬКУ: «БО МОЇ ВІРШІ – ЦЕ ПРОЗА»

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026