Кілька днів Волинню: Корець
Статті

Коли затягує звична круговерть справ і хочеться трохи релаксу, сягаю за фото, зробленими під час відпустки. А оскільки за відпустку зазвичай багато де буваю, знімків виходить чимало, тож впорядковувати їх треба поетапно і досить довго.

Оце вирішив зайнятися своїм літнім архівом.

Частину відпустки 2019 провів із братом Леонідом у мандрах Україною, зокрема й Волинню. Відкрив для себе досить багато нового. Може й Вам, шановні Читачі, теж буде цікаво? Запрошую до мандрівки.

Першим пунктом нашої подорожі Волинню був Корець. Із Луцька до Корця автошляхом Е40 – 140 км, приблизно дві години автомобілем. Щоправда, час залежить від завантаженості дороги в Рівному. Дорога від Рівного до повороту на Корець чудова, від вказівника на трасі до самого Корця теж непогана.

korec 01

Почали ми, звісно, від однієї з візитівок міста – Корецького замку, розташованого неподалік від центру. Першу, ще дерев’яну, фортецю тут звели наприкінці XIV ст., а в другій половині XVI ст. збудували вже кам’яні фортифікації. В 1780 р. Юзеф-Клеменс Чарторийський, тодішній власник Корця, перетворив замок у свою резиденцію.

korec 02

korec 03

korec 04

korec 05

Руїни замку князів Корецьких

Барокові будівлі простояли недовго – у 1832 р. їх знищила велика пожежа. Палацу вже не відбудовували. Його руїни живописні, дуже гарні теж види на протилежний берег річки Корчик. Мінуси – все заросло бур’янами, у підземеллях, яких тут трохи є, дуже багато сміття: пластику, обгорток від цукерок, пляшок з-під алкоголю. Плюси – відвідування безкоштовне.

korec 06

korec 07

korec 08

 У палацових підземеллях

korec 09

korec 10

Вид із замкового подвір’я на церкву Святих Кузьми і Дем’яна на протилежному березі річки Корчик

Звідти ми з братом направилися до Свято-Воскресенського Троїцького ставропігійного жіночого монастиря. Виявилося, що о 13.30 монахині обідають, тому храм зачинений. Вирішили не гаяти часу й пішли оглянути кіркут, який від монастиря зовсім недалеко, всього 5–7 хвилин пішки вулицею Січових Стрільців.

korec 11

Дорогою на кіркут побачили отаке

На величезному за територією кладовищі було колись багато надгробних пам’ятників – мацев. Більшість із них поглинула земля, але декілька десятків уціліли. Навколо кладовища – нещодавно встановлена огорожа, на вході – брама. На ній прикріплена традиційна скринька для подаянь на утримання цвинтаря. Щоправда, поламана – хтось шукав там, чим поживитися. Та звідки тим грошам взятися? Євреї виїхали, нікому тепер вкидати туди пожертву.

korec 11 1

korec 12

korec 13

Кіркут

Корецький кіркут – один із найвідоміших в українських єврейських колах, адже тут похований рабі Пінхас, палкий послідовник і учень засновника хасидизму Баал Шем-Това.

korec 14

Огель рабі Пінхаса

З кіркута відкриваються особливо гарні краєвиди на замок і долину Корчика. Мені довелося бувати не на одному єврейському кладовищі, та й виріс я в Шаргороді, єврейському місті, і можу впевнено сказати: євреї вміли вибирати місця для своїх цвинтарів. Заначимо, що, хоч у Корці до Другої світової війни євреї становили більшість, зараз, якщо не рахувати кладовища, слідів їхнього проживання більше не залишилося. А загалом в місті було шість синагог… Біля цвинтаря, говорили місцеві, є джерело «Єврейська сльоза», але ми його не знайшли.

korec 15

 Вид із кіркута на Корець і Новий Корець

korec 16

korec 17

korec 18

Старовинні мацеви

Повернулися до монастиря, храм уже був відчинений. Увійшли всередину, поклонилися іконам, оглянули територію. За свою майже 450-літню історію ця чернеча обитель була і православною, і римо-католицькою, і уніатською. Зараз корецький монастир належить Російській православній церкві, титул «ставропігійний» означає, що він підпорядковується безпосередньо московському патріарху.

Головною святинею корецького монастиря є чудотворна ікона Матері Божої «Споручниці грішників», яку, за переказами, князь Корецький привіз із Рима.

Ледь не забув! Важливий лайфхак для католиків: якщо хочете без проблем зайти на територію православних монастирів і храмів Московського патріархату на території України, взагалі не хрестіться або хрестіться справа наліво, бо можуть не впустити.

korec 19

Свято-Воскресенський Троїцький ставропігійний жіночий монастир

korec 20

korec 21

На подвір’ї монастиря

Найдревнішою частиною монастирського комплексу є його центральний храм – церква Святої Трійці. Це колишній францисканський костел, зведений у 1620–1622 рр. князями Корецькими. На жаль, перебудови в російському дусі, здійснені у XVIII та ХІХ ст., спотворили загальний вигляд храму, це впадає в очі навіть не спеціалісту. Зараз тільки завдяки порталу можна здогадатися, що цей костел був одним із перших на сучасних українських землях зразків європейського бароко. Тепер портал оточують зелені колони дивного ордеру, який годі класифікувати. 

korec 23

Фасад церкви Святої Трійці, колишнього францисканського костелу

"korec

Жахливі капітелі добудованих колон

До храму літерою L примикає монументальний кляштор. У монастирі мешкають близько 80 насельниць, включно з черницями.

Подвір’я монастиря доглянуте, багато квітів. На подвір’ї, біля муру, невелике кладовище, де поховані ігумені монастиря. Окремо від них, під стіною храму, стоїть пам’ятник на могилі Анни Андро (Оленіної). Для тих, хто цікавиться російською поезією, це їй Олександр Пушкін присвятив рядки: «Я вас любил, любовь еще, быть может…» Поет навіть просив її руки, але батьки не дали згоди. Анна Оленіна вийшла заміж за чиновника Андрія Андро і жила в маєтку Середня Деражня неподалік Корця. Останні роки свого життя вона провела в монастирі, багато жертвувала на його утримання і на знак вдячності була похована біля храму.

korec 22

На подвір’ї монастиря

korec 25

Кладовище біля монастиря

korec 26

Могила Анни Андро

Навпроти монастиря, в будівлі колишнього палацу графів Горчинських, міститься Корецький районний історичний музей. Дуже непогана як на райцентр, але традиційна експозиція. Проте є й справжня родзинка, яку більше ніде не знайти: надзвичайна колекція порцеляни, виготовленої в місцевих мануфактурах, якими Корець колись славився чи не на всю Європу.

Ще в центрі ми оглянули малий палац Чарторийських, де зараз міститься ліцей, і вирушили до наступної візитівки Корця – костелу Святого Антонія. (Продовження тут).

korec 27

Малий палац князів Чарторийських

Текст і фото: Анатолій ОЛІХ

Схожі публікації
У Луцьку розмовляли про Корнеля Філіповича – класика польської літератури родом із Тернополя
Події
Команда Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» в Луцьку провела зустріч з читачами і презентацію мікросерії книг Корнеля Філіповича, які випустило у світ тернопільське видавництво «Крок».
04 жовтня 2022
Родинні історії: Ядвіга Гуславська та її Кременець
Статті
Ядвіга Гуславська з Кременця – співзасновниця й перша очільниця Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького. Вона була головною редакторкою газети «Wspólne Dziedzictwo», яка виходила в Кременці 2001–2004 рр. Належала до групи осіб, завдяки яким вдалося відновити Музей Юліуша Словацького. Пані Ядвіга – активна представниця польської меншини в Україні та дописувачка «Волинського монітора». Сьогодні ми пізнаємо її родинну історію.
04 жовтня 2022
Польські фразеологізми: Вода з мозку
Статті
Робити комусь воду з мозку – явище досить поширене. Для того, щоб воно виникло, достатньо наявності представників людського роду, податливих на будь-які, навіть найбезглуздіші, фанаберії. А оскільки їх на світі як мурашок, то ті, хто любить маніпулювати думкою сірих мас, не мають із цим жодних проблем.
03 жовтня 2022
На транскордонному пікніку в Луцьку говорили про збереження природної спадщини
Події
У Луцьку пройшов транскордонний пікнік. Його програма передбачала екологічний квест, відкриті дискусії та пішохідні екскурсії містом. Про це повідомляє управління інформаційної роботи Луцької міської ради.
03 жовтня 2022
В Україні відбудуться XVII Дні польського кіно
Події
6–16 жовтня в Україні триватимуть Дні польського кіно. Їх уже сімнадцять років поспіль організовує Польський інститут у Києві, традиційно включаючи в програму найцікавіший доробок польського кінематографу останніх років.
02 жовтня 2022
Розмова про Корнеля Філіповича. «Фронтера» запрошує на зустріч
Події
Команда літературного фестивалю «Фронтера» запрошує на захід «Малі міста: розмова про Корнеля Філіповича».
30 вересня 2022
Виставка порцеляни в Луцьку. Експонати представили музеї з Луцька та Стальової Волі
Події
29 вересня у Волинському краєзнавчому музеї відбулася презентація інклюзивної виставки «Мистецтво для всіх. Порцеляна». Захід організували в рамках проєкту «Музеї прикордоння – простір для інтеркультурного діалогу».
30 вересня 2022
«Безпека та солідарність» – головна тема Конгресу транскордонної співпраці
Події
Конгрес транскордонної співпраці в Любліні – це місце зустрічі практиків транскордонного співробітництва з Європейського Союзу та країн Східного партнерства, а також платформа діалогу для представників місцевого самоврядування, громадських організацій, сфери науки, культури та бізнесу.
30 вересня 2022
«Біг миру» у Мельниках. 83 роки тому тут загинули солдати Корпусу охорони прикордоння
Події
Поляки та українці разом вшанували пам’ять офіцерів і солдатів Корпусу охорони прикордоння, убитих совєтами у вересні 1939 р.
29 вересня 2022