Герої «не тієї» війни
Статті

Коли редакція «Волинського монітора» вирішила розмістити на своїх шпальтах оголошення про початок акції «Пам’ятаймо вересень 1939», то навіть гадки не мала, що зустріч із минулим може бути такою зворушливою.

 

Здавалося б, за давністю часу тема війни 1939 року вже вичерпала своє емоційне наповнення і перейшла у спокійне русло історичних досліджень, а титанічна робота, виконана Йосипом Ващуком, охопила всі волинські «людські» джерела. Протягом багатьох років ця прекрасна і чесна Людина, виконуючи роль дослідника-аматора, рятувала від забуття пам'ять про наших земляків – волинян, що були воїнами Війська Польського.

 

Робота, яку він виконував, була особливо небезпечною, з огляду на політичну складову цієї тематики. Радянська влада намагалася витерти з новітньої історії «польський період» Волині. Жовніри Війська Польського, ще тоді живі, були для кремлівських ідеологів невигідними свідками реалізації пакту Молотова-Ріббентропа. Пам’ять про учасників оборонної війни 1939 року не тільки проти німців, але й проти росіян, так званих перших совєтів, була своєрідним табу в багатьох волинських родинах.

 

І тому, коли в редакцію почали надходити дзвінки та «мейли», ми зрозуміли, що майже нічого не знаємо про людський «механізм» пам’яті. «Моя бабуся розповідала…», «Маємо «знимки» діда у військовій формі…», «Улани, піхота, сапери…», «Мій дідусь, мій прадід». Пропонують фотографії, пожовклі документи, довідки, виписки.

 

Але нічого не буває ціннішого, ніж безпосередня розмова. Недавно до нашої редакції завітала Марія Прус, яка прочитала оголошення і прийшла поділитися споминами про свого дідуся, Міхея Єфремовича Дем’янчука. Про нього вона знає з розповідей своєї мами та бабусі Анастасії Дем’янчук.

 


IMG 20130001

– Це було 10 серпня 1939 року. Дідусь саме працював у полі, косив жито, коли приїхали по нього, щоб мобілізувати в польську армію, – розповіла пані Марія. – Моїй мамі було тоді вісім років і вона пам’ятає, як батько, прощаючись, підняв її на руки, поцілував і зі сльозами на очах сказав, що більше її не побачить. Мама ще витирала йому сльози. Перед війною в нашому селі Седмярки (нині – с. Сьомаки Луцького району) працювала початкова школа. Вчителькою була полька Яніна Славінська, яка жила у моєї бабусі Анастасії на квартирі. В неї було радіо, яке вона слухала вечорами. Від неї бабуся і дізналася, що почалася війна.

 

Із 1939 року про Міхея Дем᾽янчука не було жодної звістки. Але в жовтні 1946 року до бабусі пані Марії приїхав однополчанин дідуся Міхея і розповів у подробицях про його загибель у перші дні війни.

 

IMG 2013082 0002

Бій відбувався на Балтійському узбережжі в районі Гданська. Польських воїнів, які залягли на полі з картоплею, обстрілювала німецька артилерія. Поряд із дідусем розірвався снаряд і йому уламком відірвало ноги. Його, стікаючого кров’ю, занесли в хату поляка Стаса. Там він і помер.

 

Однополчанин також передав родині від Міхея гроші та його фотокартку у військовій формі. Це все, що залишилося від дідуся пані Марії. Ніяких листів чи документів з адресою військової частини. Також невідомо, де його поховали.

 

Пані Марія пам’ятає, що дружині загиблого Міхея, Анастасії Дем’янчук, завжди докоряли, що її чоловік загинув за Польщу. Колись 9 травня, на День Перемоги, у клуб запросили солдатських вдів, щоб вручити якісь дешеві хусточки. Так ось, виявилося, що бабусі Анастасії така хусточка «нє полагаєтся». «Не та вона вдова», – заявив місцевий можновладець.

 

– Бабусі довго це боліло, – пригадувала пані Марія, внучка полеглого воїна Війська Польського, волинянина Міхея Єфремовича Дем᾽янчука.

 

Валентин ВАКОЛЮК

Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024