Підтримка Польщі Україною в польсько-більшовицькій війні
Події

Юзеф Пілсудський та Симон Петлюра уклали союз проти більшовиків, завдяки якому 20 тис. українських солдатів воювали разом із Польщею.

У спільних боях польських та українських солдатів із Червоною армією особливо вирізнявся полковник Марко Безручко, який у серпні 1920 р. очолював оборону Замостя.

У квітні 1920 р. представники урядів Польщі та Української Народної Республіки підписали у Варшаві політично-військовий союз проти більшовицької Росії, відомий як «Союз Пілсудський-Петлюра». Глави держав, Юзеф Пілсудський і Семен Петлюра, визнали, що боротьба проти совєтів важлива як для Польщі, так і для України. Пілсудський прагнув створити сильну та доброзичливу для Польщі українську державу на Дніпрі, що становила би буфер між Польщею та радянською Росією.

26 квітня 1920 р. Юзеф Пілсудський, головнокомандувач Війська Польського, і Семен Петлюра, головний отаман Армії УНР, офіційно звернулися до мешканців України. Вони оголосили про спільну боротьбу проти більшовиків та їхнє видворення з України.

Здійснення планів щодо створення масової української армії виявилося неможливим в умовах війни 1920 р. Армія генерала Михайла Омеляновича-Павленка, підпорядкована Петлюрі, станом на 10 серпня 1920 р., нараховувала понад 20 тис. солдатів.

У спільних боях польських та українських солдатів з Червоною армією особливо відзначився полковник Марко Безручко, який у серпні 1920 р. захищав Замость та брав участь у переможній битві проти 1-ї кінної армії Семена Будьонного поблизу Комарова.

Мирні перемовини польської та радянської делегацій, що велися восени 1920 р. в Ризі, викликали занепокоєння влади Української Народної Республіки стосовно того, що Радянська Росія та західні держави змусять Польщу відмовитися від підтримки УНР. 12 жовтня 1920 р. Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка та Українська Соціалістична Радянська Республіка підписали з Польщею прелімінарні умови миру, які мали згодом привести до перемир’я. Польща визнала незалежність радянської України й радянської Білорусі.

З попередніми положеннями польсько-радянського мирного договору жовтня 1920 р. Петлюра не погодився. Після припинення військових дій армія УНР нараховувала близько 35 тис. солдатів, які не склали зброї. У листопаді 1920 р. підрозділи, вірні Петлюрі, були розбиті Червоною армією. Частина з них перейшла через Збруч на територію Польщі та була інтернована (загалом було інтерновано близько 19 тис. українських солдатів). Частина офіцерів залишилася у Польщі та вступила до лав Війська Польського. Дехто з них взяв участь у війні проти Німеччини і совєтів у вересні 1939 р., як наприклад, майор Павло Шандрук.

Джерело: gov.pl/web/ukraina
Фото: Юзеф Пілсудський та Симон Петлюра, Вінниця, квітень 1920 р. Джерело: Адам Шелонґовскі, «ХХ століття», Варшава 1938, Wikimedia Commons [25.07.2020]

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

1920 РІК – ПОЛЬСЬКИЙ ANNUS MIRABILIS

ОДНА З НАЙВАЖЛИВІШИХ РІЧНИЦЬ СУЧАСНОЇ ВІЛЬНОЇ ЄВРОПИ

ВАРШАВСЬКА БИТВА – ПЕРЕМОГА ПОЛЬЩІ ЗАДЛЯ СВОБОДИ ЄВРОПИ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026