Личаківське кладовище онлайн
Події

Фонд культурної спадщини у співпраці з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради та дирекцією Личаківського цвинтаря представили сайт, який містить базу даних надгробків на Личаківському кладовищі у Львові.

Личаківське кладовище важливе для багатьох народів, котрі колись формували багатокультурну мозаїку Львова. Поховані там люди відіграли величезну роль в історії світової науки, культури та суспільного життя. Тому останні кілька років польське Міністерство культури та національної спадщини фінансує інвентаризацію кладовища, яку проводить Товариство академічної традиції. Зокрема, було проведено інвентаризацію надгробків до 1945 р.

Незважаючи на те, що інвентаризаційні роботи ще тривають, зібрана база даних вже містить понад 8000 записів. Вона буде постійно доповнюватися результатами наступних етапів інвентаризації. Поки що в базі даних немає інформації про найстарішу частину кладовища, що пов’язано з необхідністю отримання авторських прав на матеріали інвентаризації, зробленої раніше. Ці дані будуть послідовно доповнюватися. У зв’язку з масштабними роботами з упорядкування цвинтаря, які проводили як дирекція кладовища, так і польські громадські організації, було знайдено кілька десятків раніше невідомих надгробків, і їх також послідовно додаватимуть до бази.

«Незважаючи на те, що база даних не повна, ми вирішили, що настав час поділитися тим, що нам вдалося інвентаризувати. Через ситуацію з пандемією можливості відвідати кладовище дуже обмежені, саме тому ми представляємо результати наших досліджень, що охоплюють понад 80 % площі кладовища», – каже Міхал Ляшчковський, голова Фонду культурної спадщини.

Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради додає: «Проєкт «Спільна спадщина», який ми реалізуємо з польським Міністерством культури та національної спадщини, Фондом культурної спадщини та Інститутом «Полоніка», успішно працює вже понад 12 років. Було проведено багато вартісних робіт з реставрації, інвентаризації та дослідження пам’яток Львова. До проєкту залучено багатьох польських та українських спеціалістів: студентів, істориків мистецтва, реставраторів пам’яток, викладачів університетів. Я хотіла б подякувати всім за співпрацю».

На сайті можна знайти інформацію про десятки найважливіших авторів скульптур Личакова – польських, українських та німецьких. Окремі статті присвячені, зокрема, Антонію та Яну Шимзерам, Парису Філіппі, Юліану Марковському, Зигмунту Курчинському чи Теодозії Бриж.

На сайті також представлені результати реставраційних робіт, які відбуваються із 2008 р. за фінансової підтримки Міністерства культури та національної спадщини РП. У 2008–2012 рр. роботи виконувало Товариство охорони пам’яток, а з 2013 р. – Фонд культурної спадщини.

Реставраційні роботи проводяться трьома польсько-українськими командами в рамках польсько-українського проєкту «Спільна спадщина». Понад 150 надгробків, що мають високу художню чи історичну цінність, уже відреставровані.

Сайт, який має польську та українську мовні версії, розробила компанія KOHE на замовлення Фонду культурної спадщини.

Сторінка доступна за адресами: www.cmentarzlyczakowski.pl та www.lychakivcemetery.org

Сайт створили за кошти Міністерства закордонних справ РП, надані в рамках програми «Громадська дипломатія 2020 – Новий вимір».

Джерело: gov.pl/web/ukraina

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026