Кінга Кулік: «Мене здивувало, що в Луцьку так мало іноземців»
Інтерв'ю

У липні 2013 року розпочалася реалізація проекту «Транскордонний обмін досвідом між Любліном і Луцьком у сфері інтеграції іноземців та іноземок».

Мета проекту – обмін досвідом між згаданими вище містами у сфері інтеграції іноземців. Ініціативу з 1 липня по 31 грудня 2013 року реалізує Товариство «Homo Faber» із Любліна та Волинська обласна громадська організація «Фонд місцевого розвитку». Про початок проекту «Волинський монітор» інформував своїх читачів у номері 12 від 8 серпня 2013 року. Сьогодні пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з Кінгою Кулік, координатором проекту.

 

– Розкажіть, будь ласка, чому Ви обрали Луцьк?

– Тому що «Фонд місцевого розвитку» сам звернувся до нас із пропозицією співпраці. Раніше Товариство «Homo Faber» реалізовувало проект «Вітаємо в Любліні», метою якого було надання порад і допомоги іноземцям та іноземкам, що приїжджають до нашого міста. Виявилося, що вони стикаються з багатьма проблемами, наприклад, зі складними процедурами (потрібно відвідати аж 13 разів різні установи!), відсутністю перекладів на іноземні мови, великою кількістю документів, недоступними описами процедур, відсутністю особи, яка, відповідно до своїх обов’язків, повинна була би подбати про організацію обслуговування цих осіб на рівні установи. Ми почали моніторинг різних установ, що працюють у Любліні в цій сфері, який базувався на співпраці з державними установами для зміни тогочасної ситуації. Ми здобули досвід у сфері інтеграції іноземців/іноземок і мали нагоду поділитися нашими знаннями.

– Чи на основі співпраці з «Фондом місцевого розвитку» Ви можете сказати, як функціонують українські неурядові організації?

– На сьогодні я не бачу різниці в роботі українських і польських неурядових організацій. Не маю зауважень до діяльності «Фонду місцевого розвитку», ми працюємо подібним чином. Навіть мова не є перешкодою у взаємному зрозумінні, тому що кілька людей у команді Фонду досконало володіють польською мовою.

– Чи після кількох навчальних візитів Ви можете розповісти, як інтегруються українці?

– Кілька місяців – це занадто короткий термін, щоб висловлювати такі спостереження, але я помітила, що українці охочіше інтегруються на фоні інших груп у нашому місті, легко засвоюють польську мову і охоче починають співпрацю. Це велика група, помітна в Любліні. Українці демонструють все більше бажання інтеграції, адже ми маємо спільне культурне походження.

– Ви говорили про проблеми іноземців у Любліні. А з якими проблемами можуть зіткнутися іноземці в Луцьку?

– По-перше, потрібно пам’ятати, що в Луцьку менше іноземців (кілька десятків), ніж у Любліні (кілька тисяч), тому проблеми мають дещо інший характер. Перешкодою є відсутність перекладів іноземними мовами і відсутність рішення, якими мовами ці переклади мають існувати в кожній установі на території міста. Ми не беремо на себе права підказувати, які з них варто ввести. Це може бути англійська як мова міжнародного спілкування, польська чи російська як мови найбільшої кількості приїжджих. Луцькі установи самі мусять прийняти рішення, тому що мають найбільш актуальні дані стосовно кількості іноземок та іноземців, яким надають послуги. Місто має також дещо інші амбіції, ніж Люблін. Луцьк сьогодні ставить акцент на туризм і прагне розвиватися в цій сфері, в тому числі у сфері інтеграції іноземців.

– Що Вас найбільше здивувало від початку реалізації проекту?

– Злива, яка нас застала в Луцьку протягом нашого першого візиту. Через неї ми змушені були продовжити своє перебування на Волині, тому що автобус не виїхав із міста. А стосовно проекту – мене здивувало, що в Луцьку так мало іноземців та іноземок у порівнянні з Любліном. Через це ми були змушені дещо змінити напрямок співпраці з луцькими державними установами.

– Як виглядає навчальний візит?

– У рамках проектів відбудеться загалом шість візитів, у тому числі дві робочі зустрічі. Чотири з них уже за нами. До Любліна приїжджають представники та представниці луцьких установ та Фонду і відвідують місця, які дозволяють обмінюватися досвідом. До цього часу ми вже були в Міській адміністрації Любліна, Люблінській воєводській адміністрації, Люблінському центрі туристичної і культурної інформації, Управлінні громадського транспорту та в «Пивниці під Фортуною» (мультимедійний музей у Любліні, – ред.).

– Ви вже провели кілька навчальних візитів. Чи цілі, які Ви ставили перед собою у проекті, мають шанси на повну реалізацію?

– Так. Щоправда, кошти дещо зросли, але самі очікування нам вдасться зреалізувати. Однак уже від луцьких установ залежить, чи здобуті знання будуть застосовані на практиці. Але ми обов’язково будемо готові підтримувати їх та допомагати їм.

– Чи є у Вас плани стосовно подальшої співпраці з «Фондом місцевого розвитку»?

– Ми відкриті до співпраці. І обов’язково будемо підтримувати контакти з «Фондом місцевого розвитку».

Розмовляла Аґнєшка БОНДЕР

Схожі публікації
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу, й аби спробувати власні сили, подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу у конкурсі «Євробачення-2022» у Турині і посів у ньому 12-те місце.
16 травня 2022
Завдяки лучанам у варшавській бібліотеці створили відділ української книги
Події
В одній із бібліотек польської столиці створили відділ української книги. До ініціативи долучилися лучани, які організували збір україномовних книжок для дітей, підлітків і дорослих. Примірники з квітня передають Державній бібліотеці в середмісті Варшави.
16 травня 2022
Стипендійна програма для музейників з України
Конкурси
Товариство «Польський національний комітет Міжнародної ради музеїв ICOM» реалізує стипендійну програму #HelpUkraine – ICOM Poland Relief Fund. Вона призначена для музейників з України.
16 травня 2022
Професор Рафал Латка: За замахом на Йоана Павла ІІ стояла радянська влада
Статті
Радянський Союз прийняв рішення усунути Йоана Павла ІІ таким чином, щоб ніхто не підозрював, що за замахом стоїть безпосередньо Москва. Безчинність західних спецслужб їм це тільки спростила – пише професор Рафал Латка з Інститутут національної пам’яті Польщі. 13 травня минає 41-а річниця замаху на життя Папи Римського Йоана Павла ІІ.
13 травня 2022
Луцьк отримав ще близько 20 тонн допомоги
Події
Близько 20 тонн гуманітарної допомоги прибуло до Луцька з Великої Британії. Вантаж спочатку доставили до польського міста Піла, звідки фундація «Mewa» привезла його в Україну.
13 травня 2022
ABC польської культури: Без останку відданий театру
Статті
Серцевий напад стався в цього великого актора 22 лютого 1992 р. у Новому театрі в Познані. Його останніми словами була репліка з «Короля Ліра» Шекспіра.
12 травня 2022
Архіви у смартфоні: в Україні представили Міжархівний пошуковий портал
Статті
Державна архівна служба представила єдиний «Міжархівний пошуковий портал», який містить майже півтора мільйона оцифрованих копій документів із трьох центральних архівів України. Завдяки цьому широке коло користувачів (незалежно від місця проживання) отримає доступ до архівних матеріалів.
11 травня 2022
8,9 тис. польських організацій у світі. У Варшаві представили актуальні дані
Події
Остання версія бази польських і полонійних організацій у світі містить 8,9 тис. суб'єктів, які розташовані в 115 країнах. Найбільша кількість поляків за межами Польщі проживає в США (близько 10 млн), а чисельні польські спільноти є в Німеччині, Великій Британії, Канаді, Франції, Ісландії, Литві тощо.
11 травня 2022
Поляки допомагають Гусятину
Статті
Місто Гусятин на Тернопільщині не залишається без допомоги поляків. Не тільки матеріальної: нещодавно діти з місцевої спортивної школи взяли участь у міжнародному футбольному турнірі у Вольштині.
10 травня 2022