Сюди нас привела пам’ять
Статті

Протягом двох днів, 10 та 11 липня, у Волинській та Рівненській областях вшановували 78-му річницю трагічних подій на Волині. В жалобних месах на цвинтарі в Гуті та в луцькому кафедральному соборі брала участь Малгожата Госєвська, віцеспікерка польського Сейму.

«Цю месу ми відправляємо за всіх жертв людської ненависті на Волині під час Другої світової війни. Просимо Бога, щоби серця всіх людей були звільнені від будь-якої ненависті, упереджень та образ, щоби Бог наповнив наші серця миром та любов’ю», – сказав єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцької дієцезії, розпочавши поминальне богослужіння в Гуті (Рівненський район, до реформи 2020 р. – Костопільський район, колишня назва села – Гута Степанська).

Патроном поминальних заходів єпископ обрав отця Фаустина Лісіцького – священника з Житомира, який у 30-х рр. був настоятелем костелу в Степані, а в 1943 р. разом із парафіянами евакуювався до Гути. У 1946 р. його арештував НКВС і засудив до 10 років таборів, після чого він до кінця життя відправляв лише підпільні меси. Він служив вірянам навіть тоді, коли був тяжко хворим. Помер та похований на цвинтарі в Житомирі.

Месу разом із єпископом Віталієм Скомаровським провели єпископ-помічник Мукачівської дієцезії РКЦ в Україні Микола Лучок та католицьке духовенство. Після цього архімандрит Іларіон (Клебан), благочинний Костопільського району УПЦ, разом із настоятелем місцевої Свято-Преображенської церкви, отцем Миколою Галухою та хором помолився за померлих.

Huta missa 27

Huta missa 29

У заходах, що відбувалися в Гуті, взяли участь віцеспікерка Сейму Малгожата Госєвська, Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький, Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк разом із працівниками дипустанови, член правління Польського національного фонду Цезарій Юркевич, голова Міжнародного фонду солідарності Рафал Дзєнцьоловський, члени товариства «Волинський мотоциклетний рейд», учасники Волинського мотопробігу, харцери із загону «Волинь», поляки з усієї Волині та жителі Гути. Українську владу представляли заступник голови Рівненської облдержадміністрації Сергій Гемберг, голова Рівненської райдержадміністрації Олександр Коваль та староста Гути Наталія Корева.

Huta missa 18

Huta missa 1

Huta missa 24

Що тебе сюди привело?

«Тут так спокійно й тихо. Навіть Боже провидіння потурбувалося, щоб у таку спеку ми були в холодку. Але нас тут збирає дуже болісна пам’ять, дуже болючі події. Чому ми тут зібралися? Запитання до кожного: «Що тебе сюди привело, брате, сестро?», – зазначив єпископ Микола Лучок. Згадуючи про свій багатокультурний досвід, накопичений під час служіння в різних країнах та регіонах України, він говорив про необхідність зцілення минулих ран, звільнення від усякої брехні та життя в правді.

Huta missa 21

«До Гути нас привела пам’ять про жертв, потреба помолитися і віддати шану місцю боротьби, а нерідко й смерті, закликати до правди, виявити нашу національну єдність і солідарність, запевнити, що ми бережемо пам’ять про поляків», – сказала Малгожата Госєвська.

Huta missa 32

Під час виступу віцеспікерка розповіла про польсько-українську співпрацю, польську підтримку України в її прагненнях вступу до ЄС чи НАТО та допомогу в ситуації фактичної агресії Росії: «Важко було б назвати державу, яка більше ідентифікувала би себе з українським питанням, ніж Польща. Беручи все це до уваги, особливо переплетену спільну долю, ставлю під сумнів заклик залишити історію історикам, адже історія – це сьогодення, тільки трохи раніше, те, що відбулося недавно. Вона жива і стосується всіх нас. Волинська трагедія сталася нещодавно як на історичні мірки. Вона залишила по собі глибокі сліди і вплинула на життя багатьох людей. Тож ми передаємо слово історикам, але не хочемо цим обмежуватися. Ми прагнемо взяти частину історії на себе та подивитися, що вона нам говорить, на що вказує і про що нагадує. Ось чому ми сьогодні тут, на цій зустрічі, на богослужінні, присвяченому долі цієї землі та людей, які колись тут жили. Ми вважаємо, що лише на міцному фундаменті, яким є пам’ять та правда, можна будувати добрі відносини між народами та державами».

Малгожата Госєвська зазначила: «Сьогодні ми виконуємо почесну місію хранителів пам’яті». Вона наголосила, що поляки, які були присутні на церемонії, пам’ятають не лише про жертв, а й про праведників-українців, як-от Петро Базелюк із Бутейок, які рятували своїх сусідів.

«Ми також пам’ятаємо про тих, хто відновлював пам’ять про ці трагічні події і досі продовжує це робити. Мені шкода, що одного з них тут немає», – сказала віцеспікерка, маючи на увазі Януша Горошкевича, якому українська влада заборонила в’їзд в Україну на кілька років.

Свою промову вона закінчила словами Святого Йоана Павла ІІ, сказаними у 2001 р. у Львові: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що об’єднує, ніж те, що ділить, щоб разом будувати майбутнє».

Януш Горошкевич, згаданий Малгожатою Госєвською, не маючи можливості приїхати на рідні землі, надіслав учасникам заходу листа. Фрагменти з нього зачитав Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький, який спочатку наголосив: «На жаль, унаслідок незрозумілого та несприятливого рішення української влади Януш Горошкевич протягом кількох років не може приїхати до України, з якою він так тісно пов’язаний і порозуміння з якою роками будує».

Huta missa 36

Заборону в’їзду Янушу Горошкевичу, який протягом тривалого часу разом із місцевими українцями встановлював хрести там, де колись були польські села, кладовища та церкви, прокоментувала нашій редакції віцеспікерка польського Сейму. «Я не розумію таких рішень української влади, тим більше, що пан Януш – це людина, яка багато зробила саме для примирення, а не для ятріння ран. Нещодавно я розмовляла з віцеспікером Верховної Ради про те, щоб українська сторона нарешті вирішила це питання. Думала, можливо, нам вдасться зустрітися біля цього хреста. Але кроків у взаєминах між Польщею та Україною, яких я не розумію, набагато більше: різні провокації з обох сторін, спроби загострити відносини, які чинять і середовища, неприхильні до поляків в Україні, і сили, неприхильні до українців у Польщі. Всюди бачимо спроби роз’ятрити рани. Це не сприяє взаєминам між нами, але їх потрібно будувати роками, і власне це я й намагаюся робити».

«Ніколи знову – такі слова хочеться сказати, щоб не повторювалися трагедії. Ми спадкоємці важкої пам’яті, але наші серця ми маємо наповнювати любов’ю і добром. Сьогодні ми тут, щоб поклонитися і згадати душі тих, хто невинно поліг, а також щоб помолитися за майбутнє наших держав», – зазначив заступник голови Рівненської облдержадміністрації Сергій Гемберг.

Huta missa 33

Слово взяла й новообрана староста Гути Наталія Корева, яка подякувала всім за приїзд до села. Посол Бартош Ціхоцький подякував сільській, районній та обласній владі за допомогу в підготовці пам’ятних заходів та прибирання цвинтаря. Кладовище в Гуті, як і кожне місце пам’яті, вимагає щорічного догляду, адже воно інтенсивно заростає. Раніше впорядкування організовував Януш Горошкевич разом із місцевими жителями, торік та кілька разів цього року сюди приїжджали харцери з Костополя та Здолбунова, перед богослужінням було ще одне прибирання – цього разу, як сказала Наталія Корева, за роботу знову взялися місцеві жителі.

Молитва в Луцьку

11 липня меса за померлих відбулася також у кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла. Богослужіння провів єпископ-помічник Мукачівської дієцезії Микола Лучок. Разом із польською делегацією в ній взяли участь представники місцевих органів влади.

Luck missa 9

«Коли ми вшановуємо річниці цих подій, згадуємо останню хресну дорогу наших братів і сестер, які трагічно загинули. Про це нагадують хрести в нашому соборі. Але наш погляд спрямований далі. Очима віри й духу ми сягаємо далі, розуміючи, що це ще не кінець, що їхні душі в руках Бога. Тому наша молитва сповнена надії», – сказав владика Віталій Скомаровський.

Єпископ Микола Лучок говорив про зло, добро і прощення: «Прощення – це велика сила, яку нам дав Ісус Христос. Прощення не означає, що кривди не було, воно не є мовчазною згодою на кривду і зло. Зло – це зло. Його потрібно назвати своїм іменем».

«Молімося за мир в Україні (…), за нас, які тепер живемо на землі, позначені стражданням, упередженням та ненавистю, щоб наш спільний шлях ґрунтувався на правді, взаєморозумінні та почуттях братерства», – прозвучало з кафедрального амвона.

Подорож Волинню

Під час кількаденного візиту в Україну віцеспікерка Сейму Малгожата Госєвська відвідала місця, де жили й гинули поляки, та поклала квіти до встановлених там хрестів. Під час перебування на Волині вона зустрічалася з представниками влади та місцевими жителями.

«Ми молимося, розмовляємо з людьми, готуємо масштабний проєкт, який реалізуємо найближчими роками, щоб молодь навчила нас говорити між собою та будувати відносини», – підкреслила віцеспікерка.

Під час візиту на Волинь Малгожата Госєвська в супроводі польських дипломатів на чолі з Послом РП в Україні Бартошем Ціхоцьким відвідала, зокрема, Кисилин, Кузьмівку (колишня Казимирка), Березне, Яринівку, Немілю, Мочулянку, Сівки та Сарни.

Huta missa 19

Huta missa 20

Huta missa 22

Huta missa 23

Huta missa 25

Huta missa 26

Huta missa 28

Huta missa 30

Huta missa 31

Huta missa 34

Huta missa 35

Luck missa 1

Luck missa 2

Luck missa 3

Luck missa 4

Luck missa 5

Luck missa 6

Luck missa 7

Luck missa 8

Luck missa 10

Luck missa 11

Luck missa 12

Наталя ДЕНИСЮК
Фото: Анатолій ОЛІХ

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026