«Я зворушений до сліз тим, що через 82 роки після мого від’їзду з Володимира-Волинського за допомогою інтернету знову можу побувати в моєму гарному, улюбленому місті. Я пам’ятатиму цей великий день», – сказав режисер Єжи Антчак під час онлайн-з’єднання з містом свого дитинства.

26–27 серпня на Волині відбувся фестиваль польських художніх фільмів «Ночі і дні», у рамках якого показали три стрічки видатного польського режисера Єжи Антчака. Подія стартувала 26 серпня у Володимирі-Волинському – місті, де народився митець.

Учасники фестивалю спочатку перенеслися в міжвоєнний період. Допомогли їм у цьому актори Народного аматорського театру-студії «Різнобарв’я», які організували театралізовану екскурсію містом. На гостей заходу чекали також художні заняття та зустріч у кав’ярні «U Basi», стилізованій під XIX – початок XX ст. Усіх, хто прийшов до Культурно-мистецького центру, привітали мер міста Ігор Пальонка та Генеральний консул РП у Луцьку Славомір Місяк.

Дуже зворушливою була зустріч із Єжи Антчаком, організована через Skype, під час якої митець, що нині живе в Лос-Анджелесі, поділився спогадами про дитинство, проведене у Володимирі-Волинському.

«Я зворушений до сліз тим, що через 82 роки після мого від’їзду з Володимира-Волинського за допомогою інтернету знову можу побувати в моєму гарному, улюбленому місті. Ми з Ядвігою Баранською, яка грає роль Барбари у фільмі «Ночі і дні», щасливі, що Бог розпорядився так, що цю стрічку, справу всього нашого життя, показуватимуть у Володимирі-Волинському. У ній є шматок мого серця, яке назавжди залишиться в цьому місті», – сказав Єжи Антчак.

Організатори розповіли режисерові про перебіг першого дня фестивалю та пообіцяли надіслати йому відео, зроблене під час екскурсії містом, щоб він також міг хоча би віртуально пройтися його вуличками. Особливим подарунком для Єжи Антчака стала українська пісня, виконана акторкою театру «Різнобарв’я» Ольгою Щербиною.

«Пам’ятаю казарми, ринок у Володимирі-Волинському, синагогу, яка стояла напроти костелу, ковельську залізницю та луг, куди я часто ходив. Пам’ятаю також село Верба неподалік Володимира-Волинського. Ми їздили туди по яблука. Цілий дім потім ними пах. Смак тих яблук я пам’ятаю до сьогодні», – згадував режисер, якого учасники фестивалю запитали про те, що він пам’ятає про місто, в якому з’явився на світ.

«Я дякую за ці зворушливі хвилини, яких я ніколи не забуду. З однієї чашки ми пили цієї миті (режисер процитував слова з вірша Марії Конопницької «Чашка», який він прочитав під час зустрічі, – авт.). Я випив із вами натхнення з Володимира-Волинського, мого улюбленого міста», – сказав режисер, завершуючи онлайн-зустріч із містом свого дитинства.

У рамках фестивалю відбулися прелекція Пьотра Стельмащука з Товариства транскордонної інтеграції «Єднає нас Буг» та перегляд сімейної саги «Ночі і дні» – найвідомішого фільму в доробку Єжи Антчака. Стрічка вийшла на екрани в 1975 р., пізніше її номінували на премію «Оскар» як найкращий фільм іноземною мовою, вона здобула гран-прі на Фестивалі польських художніх фільмів та інші нагороди.

Єжи Антчак народився у Володимирі-Волинському 25 грудня 1929 р. у сім’ї офіцера Війська Польського. У місті він провів перші 10 років свого життя. У жовтні 1939 р. сім’я переїхала спочатку до Ченстохови, а потім до села Рендзіни (нині в Сілезькому воєводстві). Після війни він закінчив гімназію в Ополі та ліцей у Люблінці, після чого вступив до Вищої театральної школи імені Леона Шіллера в Лодзі. Єжи Антчак працював актором, а згодом став режисером. У 1979 р. емігрував до США.

«Постать Єжи Антчака ще донедавна (приблизно 7–10 років тому) широкому загалу у Володимирі фактично не була відома взагалі. Публічно, наскільки я пригадую, першими про нього  почали розповідати ми на шпальтах газети «Слово правди», згодом також були публікації і музейників, і інших дослідників. Його ім’я вийшло в публічний простір. Але якщо окреслити коротко, то містянам він відомий як польський кінорежисер, який народився у Володимирі і фільм якого номінували на «Оскар». Фестиваль «Ночі і дні», по суті, відкрив володимирчанам Антчака, причому одразу і як режисера, і як особистість із такою досить відчутною вкоріненістю в наше місто, в наш край. Це дуже цінно», – сказала Віталіна Макарик, журналістка і культурна менеджерка з Володимира-Волинського.

27 серпня фестиваль фільмів Єжи Антчака продовжили на сцені «Гармидер ангар-stage» у Луцьку. Про це місто режисер також згадав під час з’єднання у Володимирі-Волинському, зазначаючи, що багато разів бував тут разом із батьком.

У програмі другого фестивального дня, в якому брали участь представники Генерального консульства РП у Луцьку, органів влади міста та області, викладачі і студенти з місцевих навчальних закладів та поціновувачі польського кіно, були концерт музики Фридерика Шопена, прелекції та покази двох фільмів Єжи Антчака: «Шопен. Бажання любові» та «Графиня Козель». Цього дня режисер теж вийшов на зв’язок з учасниками фестивалю. Розмову з ним вів Пьотр Стельмащук.

Організували дійство Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку, Володимир-Волинська міська територіальна громада, Товариство транскордонної інтеграції «Єднає нас Буг» у партнерстві з «Дискусійним кіноклубом «Плеограф» та ГО «Мистецьке об’єднання «Стендаль».

Текст і фото: Наталя ДЕНИСЮК