У Володимирі-Волинському й Луцьку відбулися покази фільмів Єжи Антчака
Події

«Я зворушений до сліз тим, що через 82 роки після мого від’їзду з Володимира-Волинського за допомогою інтернету знову можу побувати в моєму гарному, улюбленому місті. Я пам’ятатиму цей великий день», – сказав режисер Єжи Антчак під час онлайн-з’єднання з містом свого дитинства.

26–27 серпня на Волині відбувся фестиваль польських художніх фільмів «Ночі і дні», у рамках якого показали три стрічки видатного польського режисера Єжи Антчака. Подія стартувала 26 серпня у Володимирі-Волинському – місті, де народився митець.

Учасники фестивалю спочатку перенеслися в міжвоєнний період. Допомогли їм у цьому актори Народного аматорського театру-студії «Різнобарв’я», які організували театралізовану екскурсію містом. На гостей заходу чекали також художні заняття та зустріч у кав’ярні «U Basi», стилізованій під XIX – початок XX ст. Усіх, хто прийшов до Культурно-мистецького центру, привітали мер міста Ігор Пальонка та Генеральний консул РП у Луцьку Славомір Місяк.

Antczak 1

Antczak 3

Antczak 7

Antczak 9

Antczak 10a

Antczak 14

Дуже зворушливою була зустріч із Єжи Антчаком, організована через Skype, під час якої митець, що нині живе в Лос-Анджелесі, поділився спогадами про дитинство, проведене у Володимирі-Волинському.

Antczak 17

Antczak 13

«Я зворушений до сліз тим, що через 82 роки після мого від’їзду з Володимира-Волинського за допомогою інтернету знову можу побувати в моєму гарному, улюбленому місті. Ми з Ядвігою Баранською, яка грає роль Барбари у фільмі «Ночі і дні», щасливі, що Бог розпорядився так, що цю стрічку, справу всього нашого життя, показуватимуть у Володимирі-Волинському. У ній є шматок мого серця, яке назавжди залишиться в цьому місті», – сказав Єжи Антчак.

Організатори розповіли режисерові про перебіг першого дня фестивалю та пообіцяли надіслати йому відео, зроблене під час екскурсії містом, щоб він також міг хоча би віртуально пройтися його вуличками. Особливим подарунком для Єжи Антчака стала українська пісня, виконана акторкою театру «Різнобарв’я» Ольгою Щербиною.

«Пам’ятаю казарми, ринок у Володимирі-Волинському, синагогу, яка стояла напроти костелу, ковельську залізницю та луг, куди я часто ходив. Пам’ятаю також село Верба неподалік Володимира-Волинського. Ми їздили туди по яблука. Цілий дім потім ними пах. Смак тих яблук я пам’ятаю до сьогодні», – згадував режисер, якого учасники фестивалю запитали про те, що він пам’ятає про місто, в якому з’явився на світ.

«Я дякую за ці зворушливі хвилини, яких я ніколи не забуду. З однієї чашки ми пили цієї миті (режисер процитував слова з вірша Марії Конопницької «Чашка», який він прочитав під час зустрічі, – авт.). Я випив із вами натхнення з Володимира-Волинського, мого улюбленого міста», – сказав режисер, завершуючи онлайн-зустріч із містом свого дитинства.

Antczak 18

У рамках фестивалю відбулися прелекція Пьотра Стельмащука з Товариства транскордонної інтеграції «Єднає нас Буг» та перегляд сімейної саги «Ночі і дні» – найвідомішого фільму в доробку Єжи Антчака. Стрічка вийшла на екрани в 1975 р., пізніше її номінували на премію «Оскар» як найкращий фільм іноземною мовою, вона здобула гран-прі на Фестивалі польських художніх фільмів та інші нагороди.

Antczak 16

Antczak 15

Єжи Антчак народився у Володимирі-Волинському 25 грудня 1929 р. у сім’ї офіцера Війська Польського. У місті він провів перші 10 років свого життя. У жовтні 1939 р. сім’я переїхала спочатку до Ченстохови, а потім до села Рендзіни (нині в Сілезькому воєводстві). Після війни він закінчив гімназію в Ополі та ліцей у Люблінці, після чого вступив до Вищої театральної школи імені Леона Шіллера в Лодзі. Єжи Антчак працював актором, а згодом став режисером. У 1979 р. емігрував до США.

«Постать Єжи Антчака ще донедавна (приблизно 7–10 років тому) широкому загалу у Володимирі фактично не була відома взагалі. Публічно, наскільки я пригадую, першими про нього  почали розповідати ми на шпальтах газети «Слово правди», згодом також були публікації і музейників, і інших дослідників. Його ім’я вийшло в публічний простір. Але якщо окреслити коротко, то містянам він відомий як польський кінорежисер, який народився у Володимирі і фільм якого номінували на «Оскар». Фестиваль «Ночі і дні», по суті, відкрив володимирчанам Антчака, причому одразу і як режисера, і як особистість із такою досить відчутною вкоріненістю в наше місто, в наш край. Це дуже цінно», – сказала Віталіна Макарик, журналістка і культурна менеджерка з Володимира-Волинського.

27 серпня фестиваль фільмів Єжи Антчака продовжили на сцені «Гармидер ангар-stage» у Луцьку. Про це місто режисер також згадав під час з’єднання у Володимирі-Волинському, зазначаючи, що багато разів бував тут разом із батьком.

У програмі другого фестивального дня, в якому брали участь представники Генерального консульства РП у Луцьку, органів влади міста та області, викладачі і студенти з місцевих навчальних закладів та поціновувачі польського кіно, були концерт музики Фридерика Шопена, прелекції та покази двох фільмів Єжи Антчака: «Шопен. Бажання любові» та «Графиня Козель». Цього дня режисер теж вийшов на зв’язок з учасниками фестивалю. Розмову з ним вів Пьотр Стельмащук.

Antczak 19

Antczak 20

Організували дійство Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку, Володимир-Волинська міська територіальна громада, Товариство транскордонної інтеграції «Єднає нас Буг» у партнерстві з «Дискусійним кіноклубом «Плеограф» та ГО «Мистецьке об’єднання «Стендаль».

Antczak 12

Текст і фото: Наталя ДЕНИСЮК

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Болеслав Зелінський із Ковеля
Статті
25 вересня 1939 р., тобто буквально через кілька днів після того, як Червона армія вторглася на Волинь, службовці НКВД провели обшук у квартирі на вулиці Будищанській, 37 у Ковелі та арештували її власника Болеслава Зелінського.
12 серпня 2026
Вітання з 80-річним ювілеєм для Антона Канарейкіна
Події
12 серпня поважний ювілей – 80 років – відзначає парафіянин костелу Святого Йоана Непомука в Дубні, багаторічний член Дубенського товариства польської культури Антон Валерійович Канарейкін. Парафіяни костелу та члени ТПК щиро вітають пана Антона з днем народження!
12 серпня 2026
У Луцьку відкрили виставку «Археологічна пам’ятка Кернаве»
Події
10 серпня в Музейному просторі «Окольний замок» у Луцьку відкрили фотовиставку «Археологічна пам’ятка Кернаве: 20 років у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». Принагідно на заході директори Тракайського історичного музею і луцького Центру розвитку туризму підписали угоду про співпрацю.
11 серпня 2026
«Польські квіти» зі Здолбунова заспівали на фестивалі у Мронгові
Події
Ансамбль «Польські квіти», який діє при Товаристві польської культури Здолбунівщини, взяв участь у 31-му Фестивалі кресової культури у Мронгові у Вармінсько-Мазурському воєводстві.
11 серпня 2026
«Тернопільські акварелі» побували на фестивалі у Мронгові
Події
6–9 серпня в місті Мронгово у Вармінсько-Мазурському воєводстві відбувся 31-й Фестиваль кресової культури. Він об’єднав творчі колективи та представників польських організацій з України, Литви й Білорусі.
11 серпня 2026
Польське товариство з Тернополя прибрало територію навколо каплиці-мавзолею у Зборові
Події
Членкині Тернопільського культурно-просвітницького полонійного товариства навели лад на військовому кладовищі у Зборові.
10 серпня 2026
Діти з Тернополя ознайомилися з творчістю польських нобеліантів
Статті
У Тернополі завершився денний табір «Літо з польськими нобеліантами», організований Тернопільським культурно-просвітницьким полонійним товариством.
10 серпня 2026
Завершено цьогорічні ексгумації в Острівках та Волі-Островецькій
Події
Із 13 липня до 7 серпня в Острівках та Волі-Островецькій у Волинській області тривали ексгумаційні роботи. Під час досліджень польських поховань в Острівках знайшли останки семи людей (шістьох – у братській могилі, однієї людини – в індивідуальному похованні), у Волі-Островецькій із братської могили ексгумовано останки 48 людей.
07 серпня 2026
У Дубні й Тараканівському форті триває впорядкування поховань польських воїнів
Події
Члени Дубенського товариства польської культури проводять масштабні роботи із прибирання території біля пам’ятників польським воїнам на цвинтарі на вулиці Мирогощанській у Дубні та в Тараканівському форті.
07 серпня 2026