Український урок для Польщі Польща та Туреччина – партнери в НАТО і бізнесі Путін не повинен боятися Заходу Сербія не погоджується зі створенням збройних сил Косова Польщі не загрожує вторгнення, проте ми не можемо бути спокійними Франція надалі будує кораблі «Містраль» для Росії

Український урок для Польщі

Останні події в Криму повинні змусити польську політичну та інтелектуальну еліту до глибшого аналізу.

Агресія Росії в Україні переконливо продемонструвала, що потрібно змінити роль держави в Польщі. Оскільки бюджет не резиновий, а у зв’язку зі старінням суспільства нас очікує величезне зростання витрат на пенсії, у найближчі роки держава повинна крок за кроком вийти зі сфер, у яких ринок добре дає собі раду, і більшу увагу присвятити своїм ключовим завданням, тобто гарантуванню безпеки кордонів, енергетичної та державної безпеки.

Потрібно значно збільшити видатки бюджету на зброю, а також покращити ефективність цих витрат. Великі кошти потрібно скерувати на розвиток потенціалу нашої оборонної промисловості, але таким чином, щоб одночасно покращити рівень інноваційності всієї економіки. Вищі навчальні заклади повинні отримати додаткове фінансування на відкриття спеціальностей, безпосередньо пов’язаних із розвитком сучасних військових технологій. Про мілітарну силу в ХХІ столітті свідчить не кількість солдатів, а кількість відповідних ракет і ефективність систем протиракетної оборони. Світ переконався в цьому, спостерігаючи за «Залізним куполом» в Ізраїлі, який перехопив усі ракети, скеровані на ізраїльські міста.

Роль Польщі як буфера між Росією та Західною Європою значно зросте. Це створить додаткові можливості міжнародної військової співпраці Польщі та наших союзників із НАТО, а також може мати позитивний вплив на польську економіку. Варто це використати.

Rzeczpospolita

Польща та Туреччина – партнери в НАТО і бізнесі

«Ми є союзниками в НАТО і можемо бути партнерами в бізнесі», – переконували в Анкарі президенти Польщі та Туреччини – Броніслав Коморовський і Абдулла Гюль під час польсько-турецького економічного форуму.

Форум організовано в рамках відзначення 600-річчя початку дипломатичних стосунків між Польщею та Туреччиною.

Президент Польщі підкреслив, що 600-а річниця початку відносин із Туреччиною, а також 25-річчя переходу Польщі від «місячної соціалістичної економіки» до вільної ринкової економіки.

Президент Абдулла Гюль у своєму виступі згадав про 25-у річницю трансформації устрою та економіки Польщі, а також про 15-річне членство в НАТО і 10-річне членство в ЄС. Він хвалив Польщу за те, що за такий короткий час країна досягнула великого успіху, нині відіграє важливу роль у ЄС, а її економіка ефективно протистоїть економічній кризі.

Гюль зазначив, що Туреччина має другу за величиною армію в НАТО і, з огляду на те, що країна розташована в неспокійному регіоні світу, буде надалі її утримувати. Сказав, що оборонна промисловість, особливо військовий флот і повітряна оборона, – це сектори, в яких могла б розвиватися польсько-турецька економічна співпраця.

Polska Agencja Prasowa

Путін не повинен боятися Заходу

Те, що робить Росія, – це приклад, перенесений із періоду холодної війни, – розповідають під час розмови з виданням «Rzeczpospolita» два експерти Міжнародного центру оборонних досліджень у Таллінні.

Хоча Росія зміцнила військові частини на кордонах із Фінляндією, Латвією та Естонією, збройний конфлікт ширших масштабів, найімовірніше, неможливий.

– Ніхто в регіоні не зважає на рішучі дії окремих держав, а також НАТО, – говорить Паулі Ярвенпаа, колишній посол Фінляндії в Афганістані, а сьогодні експерт Центру. Каарел Каас додає, що дії Росії перенесені з періоду холодної війни і є сигналом для Латвії й Естонії, де відсоток російськомовного населення надзвичайно високий.

Як додають естонські експерти, ніхто не буде проводити ризиковану війну в Криму: ані НАТО, ані, тим більше, Європейський Союз. Чого не можна сказати, якщо Москва вирішить зайняти інші регіони України. Тоді ми мали би справу з відкритим збройним конфліктом і абсолютно новою ситуацією. Однак важко сказати, якою була б реакція НАТО.

Rzeczpospolita

Сербія не погоджується зі створенням збройних сил Косова

Сербія витупає категорично проти планів властей Косова, які заявили про створення власних збройних сил. Сербський уряд кваліфікував це як порушення резолюції ООН і шкідливі дії для процесу нормалізації відносин між обома країнами.

Сербський уряд повідомив: «Сербія не погоджується з наміром Приштини переформувати Сили безпеки Косова на класичну збройну формацію».

Белград формально не визнав проголошеної в односторонньому порядку в 2008 році незалежності Косова, колишньої сербської провінції, більшість населення якої становлять албанці.

На думку Белграда, оголошений Приштиною намір є порушенням резолюції 1244 Ради безпеки ООН, оскільки «тільки міжнародні сили KFOR мають право забезпечувати порядок, якщо йдеться про всі військові аспекти, необхідні для таких дій».

Завдання гарантувати безпеку в Косово виконують сили KFOR, що підпорядковуються НАТО.

Tvn24

Польщі не загрожує вторгнення, проте ми не можемо бути спокійними

– Нам не загрожує безпосереднє вторгнення, проте ситуація з безпекою навколо Польщі стає загрозливою. З’являється більше приводів до побоювання та ризиків, ніж це було рік тому, – сказав для видання «Tak jest» Станіслав Козєй, керівник Бюро національної безпеки.

– Хотів би заспокоїти, що нам не загрожує збройне вторгнення, але це не означає, що ми можемо почуватися спокійно. Існують інші загрози, треба брати до уваги також дуже чорні сценарії, особливо якщо йдеться про перспективу стратегічну, більш віддалену, – сказав генерал Козєй.

– У свою чергу, якби ми говорили про велику війну, широкомасштабну агресію потужних збройних сил, то мусимо брати до уваги, що ми є частиною альянсу, що територія Польщі – це частина НАТО. Тож це була б війна агресора проти НАТО. Ми не залишилися би наодинці, – переконує керівник БНБ.

Gazeta.pl

Франція надалі будує кораблі «Містраль» для Росії

Корабель, котрий передадуть росіянам у наступному році, носитиме назву... «Севастополь».

Про те, що Франція не має наміру відмовитися чи призупинити контракт щодо продажу росіянам десантного корабля класу «Містраль», інформує щоденна газета «Washington Post». Цитуючи прес-секретаря судноверфі, видання інформує, що перший корабель із назвою «Владивосток» відпливе в Росію, відповідно до планів, наприкінці нинішнього року.

Друге десантне судно, будівництво якого закінчиться в 2015 році, називатиметься «Севастополь», тобто носитиме ім’я окупованого росіянами міста в Криму.

Договір, укладений росіянами і французами у 2011 році, коштує 1,6 млрд доларів США. Це найбільший в історії продаж зброї Росії, який здійснює країна НАТО.

Rzeczpospolita