Солідарні проти російської агресії
Статті

«На рівнинах України зараз вирішується доля нашого континенту. Йде надзвичайно драматична боротьба за безпечне майбутнє, свободу, ідентичність та добре ім’я всієї Європи. Час дискусій закінчився. Настав час солідарності та рішучих дій», – пише президент Польщі Анджей Дуда.

Майже рік тому, під час святкування 230-ї річниці прийняття польської Конституції 3 травня, ми приймали у Варшаві президентів України, Естонії, Латвії та Литви. Наші країни пов’язують сусідські зв’язки та спільні цінності, культура, історія та сучасні виклики. Символом цих зв’язків є другий у світі сучасний основний закон, який перетворив польську шляхетську демократію на більш ефективну конституційну монархію. На жаль, це був запізнілий крок. Три абсолютизми, російський, прусський та австрійський, зруйнували унікальний політичний і цивілізаційний проєкт, яким була лібертаріанська, багатонаціональна та багатоконфесійна Перша Річпосполита. Предки сучасних громадян Центральної та Східної Європи стали переважно підданими царя. Їх змусили власною кров’ю, майном і працею підтримувати експансію Російської імперії.

Пам’ятаючи про цей урок історії, про пограбування, переслідування, знищення культурної спадщини та акти геноциду, вчинені над нашими народами Росією та Радянським Союзом, а також про фактичну окупацію частини території України військами Російської Федерації, що триває з 2014 р., як президенти країн нашого регіону ми підписали тоді урочисту декларацію. У ній ми підкреслювали, що об’єднана Європа має бути відкритою для всіх країн і народів, які розділяють її цінності, і що для всіх нас солідарність народів, особливо перед обличчям нинішніх загроз для нашої спільної безпеки, є одним із наріжних каменів миру, стабільності та розвитку (...).

Так само сильно ці твердження ще раз прозвучали майже через рік, під час повторної зустрічі президентів Польщі, України, Литви, Латвії та Естонії. Цим разом 13 квітня цього року зустріч проводив президент Володимир Зеленський. Ми зустрілися в Києві, який знаходився під обстрілом російських загарбників.

Драматичні заклики до рішучості та солідарності Європи в умовах загрози російського неоімперіалізму, повторювані роками, не змогли переконати деякі політичні еліти нашого континенту. Відверто заявлене путінським режимом бажання відтворити в тій чи іншій формі «тюрму народів», якою був Радянський Союз, і сферу впливу в колишніх державах Східного блоку; прославлення комунізму та Сталіна; розкол у європейської сім’ї народів; спроби втрутитися в демократичні процедури країн НАТО та ЄС; репресії проти російських дисидентів і підступні нападки на них; регулярні порушення російськими збройними силами повітряного та морського простору європейських країн, ворожі дії в кіберпросторі; вторгнення в Грузію у 2008 р. та гібридна війна проти України у 2014 р.; гібридна атака 2021 р., коли підпорядкований Москві режим Лукашенка перевіз мігрантів із Близького Сходу до Білорусі, а потім змусив їх перетинати східний кордон Польщі, який також є кордоном ЄС і НАТО – всі ці «тривожні дзвіночки» не стали на перешкоді деяким політикам і лідерам думок, що говорять про необхідність «розуміти Росію та її чутливість». Представникам країн нашого регіону не довіряли, коли вони попереджали, що нові інфраструктурні інвестиції та контракти на постачання російських енергоносіїв рано чи пізно будуть використані Москвою як інструмент жорстокого шантажу. Останні події довели, що ми мали рацію.

24 лютого 2022 р. – це поворотний момент у світовій історії. Після трагічного конфлікту в Боснії та Герцеговині 30 років тому в Європі знову спалахнула війна. Знову відбуваються події, яких тут не було з 1945 р. Гинуть тисячі солдатів і мирних жителів. Розбомблені села та міста зникають із лиця землі. Російські загарбники не дають евакуювати їхніх мешканців. Вони використовують терор і тактику випаленої землі. Вони вчиняють пограбування, зґвалтування та катування – також жінок та дітей – і масові страти. Поточні розслідування, які проводяться прокурорами Міжнародного кримінального суду, повинні привести до засудження командирів і виконавців цих нищівних злочинів проти людства.

Польська влада, волонтери та мільйони поляків із перших хвилин війни допомагали біженцям з України, охопленої вогнем. Ми допомагаємо громадянам із понад 150 країн світу повернутися додому. Майже 3 млн людей вдалось потрапити на територію Польщі, з них майже 2 млн залишилися у нас. Переважно це жінки, діти та люди похилого віку. Хоч ми називаємо їх гостями, а не біженцями, хоч вони знаходять тут притулок не в транзитних таборах, а в приватних помешканнях, у парафіяльних і релігійних будівлях, закладах охорони здоров’я та комунальних будинках, для нас це величезний виклик. Для порівняння, під час міграційної кризи 2015 р. до Європи прибуло трохи понад 1,8 млн людей. Нам терміново потрібна фінансова підтримка – принаймні та, яку отримала Туреччина після того, як прийняла 3 млн біженців із Близького Сходу.

Проте насамперед допомоги потребують українці, які захищаються від злочинної агресії. Їм потрібна військова техніка та послідовний економічний тиск на Росію, щоб послабити її військову машину.

На рівнинах України зараз вирішується доля нашого континенту. Йде надзвичайно драматична боротьба за безпечне майбутнє, свободу, ідентичність та добре ім’я всієї Європи. Час дискусій закінчився. Настав час солідарності та рішучих дій.

***

Текст був опублікований у польському щомісячнику «Wszystko Co Najważniejsze» та у світових ЗМІ в рамках проєкту «Opowiadamy Polskę światu», який реалізують у співпраці Національний банк Польщі та Інститут національної пам’яті Польщі.

Анджей Дуда,
президент Республіки Польща

Схожі публікації
Анджей Дуда виступив у Верховній Раді України. Повний текст промови
Статті
22 травня президент Польщі виголосив промову до українських депутатів. Анджей Дуда став першим з іноземних лідерів, який особисто виступив у сесійній залі українського парламенту після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.
23 травня 2022
Польські фразеологізми: «Рускій мір»
Статті
Оскільки російські війська напали на Україну, несучи, крім смерті та руйнування, «рускій мір», користувачі не могли залишити цей зворот без жодної уваги. Війна триває на багатьох фронтах, зокрема у площині інформації та медійних коментарів, тому меми, які заполонили мережу, теж стали зброєю в боротьбі з агресором.
23 травня 2022
Як Польща повернула собі «Червоні маки на Монте-Кассіно»
Статті
Її назва говорить про квіти, які цвіли на схилах Монте-Кассіно. Ще кілька років тому права на цю відому польську пісню належали урядові Баварії. Як Польщі вдалося їх повернути? У 78-му річницю битви під Монте-Кассіно портал dlapolonii.pl нагадує розповідь Вальдемара Доманського.
20 травня 2022
Трохи нормальності в божевіллі війни
Статті
24 лютого розпочалася нічим неспровокована повна збройна агресія росії проти України. Ми знали, що обмежена війна на сході України триває з 2014 р., московський диктатор путін непередбачуваний, а його пропаганді та запевненням не можна довіряти. Попри це, мало хто очікував чогось подібного.
19 травня 2022
«Там, де він грав, був народний театр». Спогади про Єжи Трелю
Статті
Він був живим пам’ятником театру, а дехто навіть казав: «Там, де грає Треля, там і є народний театр». Видатний польський актор Єжи Треля помер 15 травня в Кракові у віці 80 років.
18 травня 2022
Охман – голос Польщі просто з Америки
Статті
Син поляків, які вже багато років живуть у США, повертається до Польщі, щоб навчатися сольного співу. Аби спробувати власні сили, він подає заявку на участь у телевізійному шоу талантів і виграє. Знайомтеся: Кристіан Охман – молодий музикант, який представляв Польщу на конкурсі «Євробачення–2022» у Турині і посів 12-те місце.
16 травня 2022
Професор Рафал Латка: За замахом на Йоана Павла ІІ стояла радянська влада
Статті
Радянський Союз прийняв рішення усунути Йоана Павла ІІ таким чином, щоб ніхто не підозрював, що за замахом стоїть безпосередньо Москва. Безчинність західних спецслужб їм це тільки спростила – пише професор Рафал Латка з Інститутут національної пам’яті Польщі. 13 травня минає 41-а річниця замаху на життя Папи Римського Йоана Павла ІІ.
13 травня 2022
Світ із п’яти елементів
Статті
Світ повинен шукати нестандартні рішення. Тільки так ми можемо зупинити ефект доміно. Україна сьогодні подарувала нам надію, змінюючи геополітику.
05 травня 2022
Наслідки ракетних ударів по Здолбунову: один поранений, пошкоджено близько 20 будинків
Події
«Жертв немає. В одного працівника легке поранення. Пошкоджені вікна й дахи близько 20 прилеглих будинків. Оцінюємо збитки. З жителями працюють психологи. Рух пасажирських поїздів відновлено. Тривають роботи з подолання наслідків», – так голова Рівненської обласної військової адміністрації Віталій Коваль прокоментував ситуацію після сьогоднішніх ракетних ударів по Здолбунову.
25 квітня 2022