Лист до редакції: Ян Пєйко прихистив нас у своєму домі
Статті

Життєві обставини спонукали мене взяти ручку в руки та аркуш паперу, щоб висловити свою думку та написати власну історію. Історію громадянина України – держави, яка переживає найважчий історичний період на зламі епохальних змін не тільки для країни, а й для всього людства.

У недалекому і тоді ще порівняно спокійному 2017 р., проживаючи в Баштанці Миколаївської області та досліджуючи історію своїх пращурів в архіві у Хмельницькому, я знайшов інформацію, що мій дідусь по батьковій лінії Йосип Войцехов був поляком.

Для мене це було потрясінням. Мій батько ніколи не обмовився і словом, що ми маємо польське коріння. Причина полягала в тому, що мій дідусь Йосип був репресований і розстріляний радянською владою у 1937 р. за те, що за національністю був поляком, а за віросповіданням – римо-католиком. Згідно з архівними даними, мій дідусь говорив, що радянська влада не від Бога.

Тільки у 2017 р. я зрозумів, чому мій батько Петро та бабуся Стася, дружина мого дідуся Йосипа, ніколи, підкреслюю, ніколи не обмовилися навіть словом, що дідусь Йосип був поляком і що його репресували. Не говорили тому, що не довіряли радянській владі.

Тоді я прийняв одне з важливих у своєму житті рішень: у пам’ять про свого дідуся Йосипа для відновлення історичної справедливості пройти шлях для отримання документального підтвердження, що я його нащадок і мої діти за національністю – поляки.

Провівши моніторинг інтернет-ресурсів, я зрозумів, що для підтвердження польських коренів мені необхідно отримати Карту поляка. Але для цього, згідно з польським законодавством, необхідно було виконати деякі умови, одна з яких – знання польської мови, культури та звичаїв.

У Баштанці не було можливості вивчати польську мову, тому я знову переглянув інтернет-ресурси і на сайтах генеральних консульств Польщі в Україні знайшов інформацію про польські організації та школи в Україні. Щоб зв’язатися з представниками польських організацій, я почав здійснювати телефонні дзвінки. З розумінням сприйняв моє прохання голова Надзбручанського товариства польської культури та мови Ян Пєйко. Перше, що він запитав: чи я відчуваю себе поляком. Я відповів: «Так». Тоді він сказав мені: «Мій обов’язок – тобі допомогти». І надав безоплатну допомогу у вивчені польської мови, культури та звичаїв польського народу. Пан Ян допоміг мені також заповнити анкету, пояснив, які документи необхідно подати в консульство. Приязно поставилася до мого прохання і Галина Сокальська з Берестечка, голова місцевого підвідділу Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. Вона допомогла у вивчені польської мови моїй дочці Олені та сину Янові.

У листопаді 2017 р. відбулася співбесіда в Генеральному консульстві Республіки Польща в Одесі. Консул доброзичливо та водночас вимогливо проводив інтерв’ю з дотриманням усіх процедур, передбачених польським законодавством про Карту поляка. Мої діти також пройшли співбесіду в Генеральному консульстві Республіки Польща в Одесі й отримали Карти поляка. Завдяки цьому моя дочка Олена одержала можливість навчатися в Польщі і зараз є студенткою Вроцлавської політехніки.

Пройшов час і 24 лютого 2022 р. почалася повномасштабна війна Росії проти України. Значну територію нашої країни охопив вогонь, до багатьох населених пунктів прилетіли російські ракети, бомби та снаряди. На мою рідну Баштанщину Миколаївської області 1 березня 2022 р. заповзли чисельні колони рашистської орди, знищуючи все на своєму шляху.

Костел Божого Милосердя в Баштанці, знищений росіянами. 1 березня 2022 р.

Історія повторилася. В далекому 1937 р. російські більшовики, які окупували Україну, здійснювали терор щодо людей, які проживали на цій землі. Мого дідуся Йосипа за те, що був поляком, українця за те, що був українцем, і представників інших національностей, які проживали в Україні, знищували за те, що вони працювали на своїй від Бога родючій землі до сьомого поту.

24 лютого цього року нащадки російських більшовиків знову вторглися на нашу українську землю. Всьому світу відомо: те, що творять рашисти, – це геноцид українського народу. Мені, нащадку мого дідуся Йосипа, довелося відчути та зрозуміти те, що творила радянська влада в ті далекі часи.

Коли я шукав порятунку для своєї сім’ї, доля знову звела мене з Яном Пєйком, який прихистив нас у своєму домі. Це дійсно людина щирої душі, яка із хвилюванням зрозуміла, в якій ситуації опинилася моя родина. На сторінках видання «Волинський монітор» хочу висловити йому щирі слова подяки.

Володимир Войцехов та Ян Пєйко

Володимир Войцехов
Фото: Ян Войцехов

Схожі публікації
Толока у Скірчі
Події
На Волині триває акція зі впорядкування польських кладовищ. У селі Скірче неподалік Луцька теж прибирали католицький цвинтар.
02 червня 2022
Родинні історії: Кожна неділя була особливою
Статті
Мирослава Бутинська із Кременця – членкиня місцевого Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького та одна зі співзасновників Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. Із початку 90-х рр. проводить екскурсії для польських туристів, спочатку Луцьком і навколишніми селами, а згодом Кременцем.
20 травня 2022
Трохи нормальності в божевіллі війни
Статті
24 лютого розпочалася нічим неспровокована повна збройна агресія росії проти України. Ми знали, що обмежена війна на сході України триває з 2014 р., московський диктатор путін непередбачуваний, а його пропаганді та запевненням не можна довіряти. Попри це, мало хто очікував чогось подібного.
19 травня 2022
Поляки допомагають Гусятину
Статті
Місто Гусятин на Тернопільщині не залишається без допомоги поляків. Не тільки матеріальної: нещодавно діти з місцевої спортивної школи взяли участь у міжнародному футбольному турнірі у Вольштині.
10 травня 2022
Прибирання у Пшебражі
Події
Напередодні Великодніх свят члени Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської традиційно навели лад на Польському військовому кладовищі в Пшебражі.
04 квітня 2022
Гусятин: «Люди відмовляються від допомоги, щоб віддати тим, хто її більше потребує»
Події
Надзбручанське товариство польської культури та мови в Гусятині на Тернопільщині продовжує свою діяльність.
14 березня 2022
Гусятинські «Бузячки» зайняли третє місце у фіналі І світового турніру ведмедика Войтека
Події
Команда «Бузячки» із суботньої школи при Надзбручанському товаристві польської культури та мови зайняла третє місце у фіналі І світового турніру ведмедика Войтека.
02 червня 2021
Генеральний консул РП у Луцьку відвідав Гусятин
Події
Генеральний консул РП у Луцьку Славомір Місяк та віцеконсул Тереза Хрущ зустрілися з дітьми, які вивчають польську мову в суботніх школах, що діють при Надзбручанському товаристві польської культури та мови.
19 жовтня 2020
Святкування Дня незалежності Польщі в Хоросткові
Події
101-у річницю відновлення Польщею незалежності у Хоросткові на Тернопільщині святкували 10 листопада.
12 листопада 2019