«Це ремесло мене привабило». Народні майстри представили свої вироби на фестивалі в Луцьку
Події

Луцьк однозначно бачив більші виставки народних мистецтв, але, попри невеликі масштаби (всі експозиції вмістилися у вестибюлі Палацу культури Луцька), на цій було що подивитися. Свої вироби на фестивалі «Професії, що зникають» представили майстри різних народних ремесел: гончарства, лозоплетіння, вишивання, витинанки, соломкарства та пасічництва.

У Палаці культури міста Луцька 11 листопада відбувся фестиваль «Професії, що зникають», організований у рамках проєкту «Розвиток польсько-українського співробітництва на основі культурної спадщини». Хоча, дивлячись на людей, які демонстрували свої вміння, і на інтерес відвідувачів виставки, здавалося, що назва заходу не стане сумним пророцтвом. Народні ремесла все ж мають майбутнє.

Мешканка Луцька Христина Савюк займається соломкарством майже 20 років. Родом вона із Турійського району (після реформи 2020 р. входить до складу Ковельського, – ред.). Займатися соломоплетінням її надихнула мама, яка здобувала вищу освіту в Івано-Франківську за спеціальністю «Декоративно-прикладне мистецтво». Вона захищала дипломну роботу із соломкарства. «Принесла додому солому, книжки – із цього почалося моє захоплення цим мистецтвом. Синові теж подобається, тільки поки що не вистачає терпеливості», – ділиться майстриня. 

Вікторія Пастерук із громадської організації «Рукотвори Волині» займається сіноплетінням. Вона розповідає, що такі вироби виготовляють із лісової трави. Коли створюють м’яку іграшку, всередину додають запашні трави: м’яту, мелісу, лаванду. «Це ремесло мене привабило, мабуть, ще з дитинства: коли з бабусею пасли корівку, я завжди щось собі плела з трави», – говорить майстриня. Крім власних, вона виставила вироби своєї подруги Юлії Співак, яка зараз перебуває за кордоном. Неабияку популярність серед відвідувачів виставки мали вінки, виготовлені Вікторією Пастерук.

Свої вироби представив волинський майстер-гончар Анатолій Філозоф, який спеціалізується на дрібній пластиці та музичних інструментах із глини. Крім простеньких свищиків, він виготовляє шейкери або ж брязкальця, барабани з глини, окарини. На цих інструментах можна виконувати нескладні мелодії, адже вони мають повноцінну октаву діапазону, включно з півтонами.

Соломоплетінням і народною флористикою на професійному рівні Валентина Якимович займається з 2006 р. «Почала я дуже давно. У нас у Турійському районі є знаменита майстриня Марія Кравчук. Коли моїй доньці було вісім років, я віддала її в науку до Марії Василівни. І коли треба було допомогти дитині, то й коло неї вчилася азів ремесла», – розповідає майстриня.

«Я працювала вчителькою математики, і коли школу в нас закривали, пішла на заслужений відпочинок. Але в районному відділі освіти мене попросили навчати дітей соломоплетіння, і я погодилася. Довелося самій вчитися, було важко, але вже 16 років цим займаюся. Працюю у студії «Поліське золото». Ремесло дуже цікаве, але трудоємке. Плетінням із соломи займається і моя сестра, я привезла її вироби. Сестра займається дідухами, а я – плетінками, ляльками. Доводиться ділити свій час між соломоплетінням і математикою, адже я продовжую давати діткам дистанційні уроки. Це моїх два крила», – говорить Валентина Якимович.

Фах Олесі Щур – майстриня лозоплетіння. Умілиця зайнялася ним 20 років тому, коли розпочала навчання у Волинському училищі культури і мистецтв. Зараз вона викладає в цьому навчальному закладі. Серед представлених на виставці виробів із лози є роботи її студентів.

Вишивальниці Людмила Завада та Людмила Сахнюк займаються українською традиційною вишивкою, і не лише волинською. «Ось сорочка з Полісся, вона зроблена за експонатом нашого Волинського краєзнавчого музею. Але як ми можемо себе обмежувати? У нас таке багатство і краса вишиванок! Тож у наших роботах представлені дуже різні регіони України», – розповідають майстрині. «Натхнення черпаємо і з музеїв, і з інтернету. Організували спільноту в соцмережах, там можна знайти наші вироби. Вишивка для нас – не просто хобі, а частина життя», – говорить одна з Людмил.

Після заходу організатори влаштували концерт фольклорних колективів. Він розпочався з польської ноти. Спочатку глядачі подивилися відеоролик-привітання від Регіонального центру курпьовської культури імені отця Владислава Скєрковського в Мишинці, а другим номером була пісня «Гей, соколи». Цікавим був показ старовинного народного одягу Волині. Далі свій творчий доробок продемонстрували дитячий ансамбль танцю «Волиняночка», оркестр народних інструментів і ансамбль танцю «Волинянка», фольклорний гурт «Чачка». На завершення відбулася лотерея, призами в якій були вироби волинських народних майстрів.

«Насамперед хочу привітати наших колег і партнерів із Республіки Польща з Днем Незалежності їхньої держави. Символічно, що саме в цей день ми завершуємо наш спільний проєкт у межах Програми транскордонного співробітництва Польща–Білорусь–Україна 2014–2020. Він присвячений фольклору нашого регіону та спільній культурній спадщині. Зараз, в умовах війни, ворог націлився саме на нашу ідентичність, нашу культуру, і для нас дуже важливо, що ми не призупинили проєкт, а маємо змогу завдяки підтримці наших партнерів із Республіки Польща його реалізувати. Разом ми переможемо», – подякувала від імені організаторів Тетяна Гнатів, директорка департаменту культури Луцької міської ради.

Текст і фото: Анатолій Оліх

Схожі публікації
Діалоги культур і народів. Запрошення на конференцію
Події
Волинський національний університет імені Лесі Українки та Університет Адама Міцкевича в Познані запрошують узяти участь у міжнародній інтердисциплінарній науково-практичній конференції «Діалоги культур і народів: медіа, література, суспільство».
22 листопада 2022
Юзеф Крашевський стає ближчим до волинян
Події
У Волинському краєзнавчому музеї діє виставка «Юзеф Крашевський і Волинь», на якій можна ознайомитися з постаттю і творчістю великого поляка. Її відкрили 15 листопада. Цього ж дня в селі Омельне, де кілька років жив Крашевський із сім’єю, в місцевій бібліотеці презентували пам’ятний куточок.
17 листопада 2022
Немає слів
Статті
Екстремальні події та ситуації, які несуть у собі величезний емоційний заряд, стрес і відчуття постійної тривоги, часто викликають у людей реакції та поведінку, в яких ніхто їх не міг навіть запідозрити. Війна, незалежно від того, чи вона зачіпає людей безпосередньо, чи впливає на психіку з безпечної, здавалося би, відстані, рано чи пізно пожинатиме свої плоди. Все це лише питання часу.
08 листопада 2022
Польща надає допомогу українським рятувальникам
Події
У рамках програми «Польська допомога» Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку надало підтримку двом пожежно-рятувальним загонам Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
31 жовтня 2022
Триває набір на перекладацький семінар «Перекладачі без кордонів»
Конкурси
До 11 листопада триває набір на Міжнародний перекладацький семінар імені Василя Стуса «Перекладачі без кордонів», який відбудеться 5–12 грудня.
26 жовтня 2022
Рівненські й люблінські підприємці співпрацюватимуть
Події
16 підприємств Рівненщини працюватимуть із польськими партнерами. Про це повідомив начальник Рівненської обласної військової адміністрації Віталій Коваль.
25 жовтня 2022
Підприємливі діти навчаються гончарства
Статті
У рамках проєкту «Підприємливі діти: Луцьк–Люблін» у луцьких школах відбуваються майстер-класи з гончарства. Про це повідомляє управління інформаційної роботи Луцької міської ради.
19 жовтня 2022
Учителі запланували нові заходи
Події
Учителі з України, яким доводиться працювати в підвалах і бомбосховищах, зустрілися на винятковому проєкті та з винятковою метою. Педагоги змогли нарешті відпочити, набратися нових сил і запланувати нові заходи.
19 жовтня 2022
Можливості осені 2022 р. для українців
Конкурси
Від початку повномасштабної війни кордон із Польщею перетнули майже 7 млн громадян України, понад 1 млн із них залишається в цій країні. Західний сусід України надає різні форми підтримки вимушеним переселенцям, зокрема допомагає знайти роботу чи відкрити власний бізнес. Литва запропонувала програму підтримки українських науковців, які залишилися на Батьківщині.
17 жовтня 2022