Солідарне суспільство
Статті

Через війну кілька мільйонів українців були змушені покинути свою країну. Польське суспільство із відкритими обіймами прийняло воєнних біженців під свій дах. Завдяки безпрецедентному рішенню польської влади українці отримали такі ж права, що й поляки, хіба крім можливості голосувати.

24 лютого 2022 р. російські війська ввійшли на територію України і розпочали війну, найбільшу в Європі з часів Другої світової. Згідно з даними ООН, майже 14 млн осіб були змушені покинути свої домівки, а майже 8 млн виїхали з країни. Це в основному жінки, діти й особи поважного віку.

Так само, як під час Другої світової війни, Росія розпочала заслання в Сибір, а в захоплених населених пунктах піддавала тортурам еліти і солдатів, ґвалтувала жінок і вчиняла геноцид. Від жахіть, які принесли із собою російські військові, втікали мільйони жінок. 80 років тому серед них була моя бабуся. Вона вирішила залишитися разом зі своєю сестрою в Польщі, а не повертатися в Україну, яку тоді захопили варвари. Війна в Україні для мене й багатьох поляків – це акт агресії не тільки проти сусіда, але й насправді проти нас.

Із початку російської агресії польсько-український кордон перетнули понад 7,4 млн біженців з України, але водночас близько 5,6 млн українців перетнули кордон у напрямку України, що означає, що в Польщі залишилися близько 1,5–2 млн біженців. Разом із попередньою хвилею емігрантів з України, яка розпочалася після війни на Донбасі в 2014 р., у Польщі проживають близько 3–3,5 млн українців.

Спонтанна реакція польського суспільства перебільшила будь-які очікування. В допомогу біженцям були задіяні 70 % дорослих поляків. Люди пропонували кімнати або навіть цілі помешкання. Так зробили близько 7 % поляків, завдяки яким кількасот сімей потрапили до їхніх домівок, а не в табори, як було раніше у випадку інших криз такого типу.

59 % поляків були задіяні в акції купівлі необхідних речей першої потреби, а 53 % пересилали кошти для біженців. Згідно з дослідженнями Польського економічного інституту, поляки пожертвували на допомогу Україні 2 млрд злотих протягом перших трьох місяців.

Завдяки змінам у польському законодавстві українці можуть отримати ідентифікаційний номер PESEL, такий самий, який має кожен громадянин Польщі. На цій основі вони можуть протягом 18 місяців легально перебувати в Польщі. Мають право утворити довірений профіль, тобто цифрову ідентифікацію, можуть отримувати різні соціальні виплати, включно із сімейною допомогою, а це близько 120 євро на кожну дитину.

Хвилю біженців після початку війни склали в основному жінки. Понад 60 % із них приїхали з дітьми, тому спочатку вони прилаштовують їх у школах і садочках та тільки після цього можуть шукати роботу.

Українські біженці можуть користуватися такими виплатами як сімейні, на виховання чи опіку, а також виплатами на початок навчання в школі. Їх розмір може сягати навіть 2,6 тис. євро. Щоб опікуватися дітьми, гміни відкрили додаткові ясла на спрощених умовах, а багато громадських інституцій було пристосовано під тимчасові місця проживання. Біженцям надали можливість отримати теж одноразову виплату – 80 євро на людину.

Українцям, які втікають від війни, в Польщі гарантували психологічну і продовольчу допомогу, а також доступ до медичної опіки.

Завдяки досвіду онлайн-навчання школи змогли швидко реорганізуватися, щоб прийняти 200 тис. додаткових учнів з України (тільки у Варшаві їх близько 20 тис.). У Польщі спростили правила прийому на роботу вчителів, щоб працевлаштувати україномовних педагогів, які стали біженцями. Українські діти, що навчаються в польських школах польською мовою, часто паралельно вчаться в українських школах.

Польща спростила правила прийому на роботу для українців. Достатньо, щоб роботодавець у випадку працевлаштування осіб з України повідомив протягом шести днів відповідну службу зайнятості. Українці можуть працювати у приватних підприємців на таких самих засадах, як громадяни Польщі. Завдяки цьому роботу отримали понад 450 тис. осіб. Якщо взяти до уваги те, що в Польщі зареєстровано близько 600 тис. українських біженців продуктивного віку, це означає, що близько 60 % із них почали працювати. Ба більше, українці утворили понад 10 тис. фірм, тобто на них припадає кожне десяте зареєстроване в Польщі приватне підприємство.

Чимось безпрецедентним є те, що поляки можуть працювати в Україні так само, як українці. Це стане в нагоді, коли розпочнеться процес відбудови України, навіть до досягнення миру.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) припускає, що витрати на утримання воєнних біженців з України у 2022 р. становитимуть у Польщі 8,4 млрд євро і будуть найвищими серед країн, які належать до ОЕСР (загалом такі витрати в країнах ОЕСР становлять 26,8 млрд євро). На другому місці – Німеччина (6,8 млрд євро), далі – Чехія (2 млрд євро).

Солідарність суспільства в Польщі дивовижна. Польський і український народи завжди багато чого поєднувало, хоча наша спільна історія бувала болісною. Багато поляків можуть навести приклади зі своїх власних родин, подібні до мого, або досі пам’ятають про злочини, які вчиняли на Волині українські радикали проти поляків під час Другої світової війни. Сьогодні це все в минулому. Нічого дивного, що ми допомагаємо нашим сусідам і продовжуватимемо допомагати до моменту, коли вони зможуть повернутися у свої безпечні домівки.

Пьотр Арак,
директор Польського економічного інституту

Фото: PIE

Текст публікується одночасно в польському щомісячнику «Wszystko Co Najważniejsze» в рамках історичного проєкту, реалізованого спільно з Інститутом національної пам’яті Польщі та Польською національною фундацією.

Схожі публікації
Святий Миколай завітав також до Тернополя
Події
4 грудня Святий Миколай відвідав Польський центр культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця в Тернополі.
06 грудня 2022
Фільм учнів із Рівного отримав нагороду на всесвітньому конкурсі
Події
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному вкотре отримав нагороду на всесвітньому конкурсі «Patria Nostra». Цим разом за відеороботу «Поляки під час війни в Україні».
05 грудня 2022
Подарунки від Святого Миколая
Події
Святий Миколай завітав до учнів, які цього року почали вивчати польську мову в суботньо-недільній школі при Товаристві польської культури на Волині імені Еви Фелінської.
05 грудня 2022
Без світла, зате разом. Поляки й українці з Рівного взяли участь в інтелектуальній грі
Події
Понад 70 осіб узяли участь у святкуванні Дня Незалежності Польщі в Рівному. З нагоди польського національного свята Українсько-польський союз імені Томаша Падури організував інтелектуальну гру – пабну вікторину, присвячену сучасній Польщі, польській історії та культурі.
03 грудня 2022
«Хай вам буде тепло». У Луцьку встановили нові котли для «Карітаса»
Події
У рамках проєкту «Покращення рівня соціальних послуг для осіб, які зіткнулися з різними кризовими ситуаціями в Луцьку» благодійна організація «Карітас-Спес-Луцьк» отримала два твердопаливних котли для обігрівання своїх приміщень.
02 грудня 2022
Не на тих напав
Статті
Російські терористи давно не криються, що їхня мета – не звільнення українських громадян з-під гніту міфічних фашистів і натівського чобота, а знищення і держави, й українського народу. Ще одним підтвердженням цього стала ракетна атака 23 листопада, внаслідок якої без електроенергії залишилася майже вся Україна.
02 грудня 2022
ABC польської культури: Щепан Твардох – письменник випадково?
Статті
Письменник, фейлетоніст, а також знавець сілезької мови та культури. Головний мотив його творчості – людина, яка шукає власну ідентичність. Він неодноразово повторював, що жодного з його героїв не можна асоціювати з ним, а коли він творить, всі персонажі стають собою у процесі написання. Ані їх, ані фабулу він наперед не планує. В інтерв’ю 2013 р. Твардох сказав: «Мої романи розумніші за мене».
01 грудня 2022
Пункти незламності діють
Статті
Росія обстрілює ракетами енергетичні об’єкти, залишаючи без світла, тепла, води, зв’язку та інтернету мільйони українців. Під час останнього такого обстрілу, здійсненого 23 листопада, Волинь вкотре занурилася в темряву.
01 грудня 2022
Родинні історії: Розповідь про Вацлава Герку з Ковеля
Статті
У 1998 р. у Ковелі створили Товариство польської культури. Його незмінним головою до 2017 р. був Вацлав Герка – ветеран 27-ї волинської піхотної дивізії Армії Крайової. У 50-х рр. він виїхав до Польщі, проте згодом повернувся до рідного міста. Родинні історії Вацлава Герки нам переповідають його син Анатолій Герка зі своєю дружиною Іриною.
30 листопада 2022