Тепер – Вроцлав!
Статті

Із 6 травня до 16 червня триває реєстрація для участі у проекті «Study in Wrocław» («Teraz Wrocław»), у рамках якого можна подати документи до одного з п’яти вроцлавських університетів. Ця пропозиція стосується осіб, які не мають Карти поляка.

«Study in Wrocław» – це проект, який виник з ініціативи міської влади Вроцлава та вроцлавських вищих навчальних закладів. Він промує освітні пропозиції університетів цього міста серед молоді з країн Східної Європи. У рамках проекту вступникам пропонують визначену кількість безплатних місць у вищих навчальних закладах Вроцлава, а також знижку на платне навчання. Приймальні комісії у внз беруть до уваги рівень знання польської мови, середній бал атестата, оцінки із профільних предметів та мотивацію абітурієнта.

Про подробиці вступної кампанії і не тільки ми розмовляли з координатором проекту Аллою Вітвіцькою-Дудек.

– Про відомий проект «Teraz Wrocław» нині все частіше говорять «Study in Wrocław». Яка назва правильна?

– У 2006 році була підписана угода між Економічним університетом у Вроцлаві, президентом міста Вроцлава Рафалом Дуткевичем та Агентством розвитку вроцлавської агломерації про промування Вроцлава як академічного осередку. На основі угоди з’явився проект «Teraz Wrocław». Це освітня програма, яка дає шанс навчатися. Нині сайт називається study-in-wroclaw.pl, назва «Study in Wrocław» є також на логотипі. У зв’язку з цим, програма поволі починає функціонувати під назвою «Study in Wrocław», хоча ми, щоб нас легко було ідентифікувати, завжди залишаємо також першу назву – «Teraz Wrocław», оскільки це відома марка. «Teraz Wrocław» – це міська програма, а ми на її базі промуємо навчання у вроцлавських вищих навчальних закладах в основному серед країн, що розташовані на схід від Польщі. Проте ми хочемо показати, що освіта – це особлива сфера, тому цей проект із початку минулого року називається «Study in Wrocław».

– Скільки осіб подає документи в рамках проекту?

– Ця цифра дуже різниться в різні роки. У перший рік ми мали тільки 25 осіб. Натомість у минулому році до нас надіслано близько 500 комплектів документів, не кажучи вже про те, що близько 1 тис. осіб зареєструвалися на сайті. Порядок такий: спочатку треба зареєструватися на сайті, потім вислати комплекти документів і лише отриманий нами комплект документів ми визнаємо завершеним поданням. Із цих 500 абітурієнтів, які подали документи, до університетів було зараховано 210 осіб: 60% – на безкоштовні місця, 40% – на платне навчання.

– У мене складається враження, що в Україні «Teraz Wrocław» асоціюється передусім з безкоштовними місцями. Багато хто не звертає уваги на те, що існує також можливість вступити на платне навчання зі знижкою.

– Це, загалом, позитивний ефект, бо протягом багатьох років ми працювали над тим, щоб переконати клієнта, що можна навчатися в Польщі і при цьому не платити посередникам. На початку ми, в основному, саме це промували, тому програму і сприймають як безкоштовну. Пізніше університети, які є нашими партнерами, прагнули розширити свою пропозицію, але при цьому також заробляти. Якщо вони дають частину безкоштовних місць, то хочуть давати і платні місця, щоб мати прибуток, бо за це навчання платить внз.

targi-2

– Тобто кошти на навчання осіб, які в рамках проекту вступили на безкоштовні місця, виділяє університет.

– Так. Тому така різниця безкоштовних місць, які в рамках проекту пропонують нам навчальні заклади. Економічний університет пропонує 7 безкоштовних місць, Вроцлавська політехніка – 5, Вища банківська школа – 2, Природний університет – понад 50, Вроцлавський університет – понад 40. Існують законодавчі норми, які чітко регулюють, скільки цих місць може бути. І це лише близько 1 % від кількості студентів цілого університету.

Якщо мова йде про безкоштовне навчання, то особисто я використовую визначення «безкоштовне для вступника». Але таке навчання має свою ціну, бо за нього повинен заплатити університет. Як нещодавно оцінив керівник нашого фінансового відділу, на покриття коштів навчання одного студента в середньому потрібно близько 10 300 злотих на рік, тобто близько 2200-2500 євро.

– Чи в рамках проекту існують вступні оплати?

– Вступні оплати вимагають безпосередньо в університетах. Може, тут потрібно ще раз пояснити, чим є вступні оплати. Це оплата за розгляд документів вступника, який проводять приймальні комісії та відділи в університетах. Згідно з вимогами вищих навчальних закладів, здійснювати вступні оплати повинні всі абітурієнти. Зазвичай розмір цих оплат для студентів-іноземців відрізняється від їх розміру для польських громадян і становить від 50 до 200 євро. Наприклад, Економічний університет не бере вступних оплат від осіб, які будуть зараховані на безкоштовне навчання. Розпорядженням ректора вони відмінені на користь нашого проекту. При цьому особи, які в рамках проекту вступають на платне навчання, вносять 200 євро вступної оплати. Натомість за участь у проекті «Teraz Wrocław», в тому числі за консультування, прийом документів, організацію занять із мови під час адаптаційно-мовного курсу ми ніколи не вимагали жодної оплати.

– На сайті проекту Ви інформуєте користувачів, що це некомерційна ініціатива і що Ви не співпрацюєте з посередниками. Чи є у Вас інформація про агентства, які пробують бути посередниками при вступі на навчання в рамках «Teraz Wrocław»? А якщо так, то чи вони діють тільки в Україні, чи також в інших країнах? Які кроки Ви здійснюєте для того, щоб побороти це явище?

– Ми розуміємо, що функціонуємо на відкритому ринку, отже, може існувати конкуренція. Питання тільки втому, наскільки це шкодить нашому іміджу. І тоді дійсно ми починаємо діяти. Ми постійно стежимо за тим, хто використовує гасло «Teraz Wrocław». Протягом цих років траплялися різні ситуації. Коли ми присутні на ярмарку в Києві, то багато агентств хоче заключити з нами контракти. Ми відразу чітко говоримо, що не провадимо такої співпраці.

Боротьба з цим полягає в роз’яснювальній роботі з нашими клієнтами та агентствами, які за наш рахунок хочуть заробити. У 2010 році ми мали таку ситуацію, коли одне агентство майже скопіювало наш сайт і під зовсім іншим посиланням пропонувало послуги нібито від нашого імені. Справа ледве не закінчилася в суді. Це нас остаточно переконало, що ми не будемо співпрацювати з посередниками. Недавно ми мали подібний інцидент з агентством із Луцька, яке інформувало, що співпрацює з нами. Ми написали лист українською та польською мовами з інформацією про те, що ми не співпрацюємо і дуже просимо, щоб це агентство не послуговувалося нашими логотипами і нашою маркою для отримання власної вигоди. Ми не беремо грошей від вступників і зацікавлені в тому, щоб, у випадку зі студентами з України, зменшити вартість вступу, а не в тому, щоб ще додатково на цьому заробляти. Після того, як ми вислали скани цих листів, інформація із сайту фірми зникла. Вони нам не відповіли, просто швидко сховалися.

wroclove studenci

Найбільше таких агентств є в Україні, оскільки тут розвинений ринок посередників та освітніх пропозицій із Польщі. Це – бізнес. Якщо хтось знаходить клієнтів, які хочуть за це платити, то все в порядку. Але хотілося би, щоб ніхто не приклеював нам такої марки, бо це шкодить ідеї проекту – безкоштовно допомагати студентам з України.

Розуміємо, що ми перші в Польщі представили таку ініціативу. Знаємо, що нас неодноразово копіюють. Проте ми безсилі, якщо це відбувається за рахунок студента та його батьків. На жаль, ця інформація часто потрапляє до студентів уже постфактум: вони скористаються послугами такого агентства, приїжджають на навчання і раптом починають дивуватися, що самостійно та безплатно могли заповнити формуляр. Будь ласка, уважно читайте на нашому сайті: ми не співпрацюємо з посередниками. Багато речей можна зробити самостійно.

– Згідно з Правилами участі в проекті, в котрих визначено принципи його реалізації, передбачається, що вступати в рамках проекту не можуть особи, які мають Карту поляка. Яким чином Ви перевіряєте таких осіб?

– В анкеті вступник інформує, що він не має Карти поляка, а нижче залишає свій підпис під формулюванням про те, що вся подана інформація правдива. Ми не маємо доступу до якоїсь бази, щоб перевірити, чи подана інформація дійсно правдива, тому змушені довіряти. Розраховуємо також на те, що якщо ці особи входять до цивілізованого світу, то вони почнуть поважати норми, які є обов’язковими в цьому світі. Проте трапляються такі ситуації, що студенти на другому чи третьому курсі раптом витягають Карту поляка і просять звільнити їх від оплати. Проректори найчастіше не звільняють, оскільки в розпорядженні чітко зазначено, що на цей період ця особа прийнята на платне навчання.

– Хто проводить розмову з абітурієнтом? Чи під час розмови по скайпу перевіряється тільки знання польської мови, чи також готовність вступника до навчання за обраною спеціальністю?

– Розмови проводять працівники проекту разом із викладачами польської мови Вроцлавського університету. Ми розробили модель розмови і стандартизований формуляр. Спираючись на це, ведемо розмову і зазначаємо конкретні пункти, перевіряємо конкретні вміння, наприклад, наскільки знання мови дозволить навчатися. Не перевіряємо суттєвих речей, але інколи задаємо питання, котрі дозволяють визначити, наприклад, словниковий запас зі спеціальності, на якій вступник хоче навчатися. Згідно з розробленими критеріями, ми оцінюємо також мотивацію кандидатів. Щороку ці питання трохи різняться, але суть того, що ми хочемо визначити, залишається. Після проведення розмов, передаємо всі комплекти документів приймальним комісіям в університетах.

– Щоб вступити до університету, потрібне свідоцтво про закінчення школи з добрими оцінками і знання мови, проте немає вступних іспитів. Чи в цій ситуації комісії не мають проблеми з відбором вступників?

– Це питання потрібно задати вступним комісіям. Ми знаємо тільки про критерії, які вони нам передають. Серед базових критеріїв – рівень знання польської мови та свідоцтво. Також ми визначаємо мотивацію. У Вроцлавському університеті, наприклад, потрібно додатково написати подання до ректора і тут дуже велику увагу приділяють тому, що написано в цьому поданні. Вступаючи до Вроцлавської політехніки, у формулярі потрібно пояснити, чому ти хочеш навчатися в цьому внз. Якщо вступники мають однаковий середній бал атестата і подібний рівень знання мови, то мотивація допоможе їх розрізнити. Крім того, до уваги беруться досягнення особи. Рішення про зарахування вступника на платне чи безкоштовне місце приймають комісії в університетах, бо саме університети надають безкоштовні місця. Пізніше ми тільки одержуємо інформацію про те, кого зараховано, а кого ні. Цю інформацію ми передаємо вступникам.

zajcia-jzykowe

– Економічний університет у Вроцлаві – це єдиний навчальний заклад серед тих, з котрими співпрацює проект, який вимагає від вступника зазначити у поданні, що в нього є необхідні кошти для проживання на період навчання в Польщі. Чи це означає, що хтось зі студентів, які вступили в університет у рамках проекту, мав із цим проблему?

– Існує відповідне розпорядження ректора і воно стосується всіх іноземців. Були ситуації, коли особа вступала на платне відділення, а потім просила зменшити вартість навчання, бо не мала коштів на проживання. Проте ректор не може знизити вартість навчання, бо це незаконно. Якщо хтось вирішив навчатися, то університет очікує, що ця особа підходить до цього з повною відповідальністю і розуміє, скільки вона має коштів для навчання та проживання.

– Що Ви робите у випадку, коли особа, котра вступила до університету в рамках проекту, не планує приїжджати на навчання? Чи Ви берете когось на ці безкоштовні місця?

– Це залежить від того, наскільки швидко вступник приймає таке рішення. Ми маємо свої терміни, яких порушити не можемо, тому просимо, щоб особа прийняла рішення і повідомила нам про нього. Це питання відповідальності, може, навіть не самих студентів, а їхніх батьків. Приймальні комісії мають кандидатів у резерві. Якщо вступник, якого зараховано до університету, швидко повідомляє про своє рішення відмовитися від навчання, то ми маємо можливість поінформувати наступного зі списку. Це можна зробити ще в липні і навіть до половини серпня. Проте інколи ми чуємо, що на навчання не приїжджає особа, до котрої вже вислано повідомлення про зарахування. І в цей момент ми вже не можемо нічого зробити. Це місце пропало. Тому ми також заохочуємо приймати рішення розважливо. Це також питання відповідальності. Якщо ти сам не користуєшся, то дай шанс іншим.

Розмовляла Наталя ДЕНИСЮК

Фото надані офісом проекту «Study in Wrocław». Автори фото: Олег Плахтій, Кшиштоф Шимоняк, Даяна Ісакова.

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026