Лист до редакції: «Зараз мій дім тут»
Статті

«Сьогодні ти не підеш до школи. Війна! Росія напала на Україну!» – сказала мама вранці 24 лютого. В її очах – страх і тривога про те, що з нами буде. Схвильовані розмови батьків і нарешті рішення: втікаємо!

Я покинула свою школу, колектив «Акцент», у якому танцювала і здобувала призи, подруг, однокласників… Автомобіль батьків, завантажений найпотрібнішими речами, довге, повне сліз прощання з бабусею й вирушаємо в дорогу. До Польщі, куди прямують мільйони моїх співвітчизників. Проїхавши багато годин, ми опинилися в цій незнайомій нам доти країні. Турбота, яку до нас проявили вже на кордоні, давала надію, що ми потрапили до добрих людей. Так і було. Невдовзі ми оселилися в невеликому селі Кринки у Свєнтокшиському воєводстві. Там я пішла до школи. Але ходила до неї недовго, бо через два місяці батьки знайшли квартиру на третьому поверсі 11-поверхового будинку в Стараховіце.

Це вже втретє за той рік я поміняла школу. Я стала ученицею 3-С класу в Загальноосвітній школі імені Сірих шеренг. Я не була першою українкою у своєму класі, адже тут уже два місяця навчалися Поліна з Умані та Влада з Кременчука. Однокласниці й однокласники прийняли мене сердечно, а я все краще розуміла, що говорять мені однолітки та пані Гражина, моя вихователька. Я швидко опанувала польську і почала користуватися шкільною бібліотекою. Я читала польські книжки і це мені дуже подобалося. Наприкінці навчального року, крім табеля з відмінною характеристикою, я отримала грамоти як зразкова учениця і як найактивніша читачка. Наш сусід, мій новий польський дідусь Збишек, сказав, що пишається мною, бо, хоч усього чотири місяці вчу польську мову, стала єдиною в школі українською ученицею, яка отримала нагороду за читання. Він пообіцяв мені й моїм подружкам-українкам, що канікули будуть цікавими і дозволять забути про страшну війну в моїй країні.

Прийшовши до батьків, дідусь Збишек озвучив пропозиції кількаденних екскурсій, які допомогли профінансувати його друзі. Перші дні канікул ми з Поліною з Умані та Софією і Машею з Новомосковська провели в Закопаному та Кракові. Я ознайомилася з частинкою польської історії, легендами, зробила дуже багато знімків. Потім була Варшава. До нашої невеликої групи приєдналася Тоня, яка разом із мамою і братом утекла з обстрілюваного Нікополя. Столиця Польщі справила на нас велике враження, ми дізналися про долі дітей-учасників Варшавського повстання, а ще годували білок у королівському парку в Лазєнках.

Три літні дні ми провели в Криниці, Мушині та словацькому місті Стара Любовня. Ми відвідали чудовий Сандомєж, кілька разів були в Кельце, мандрували Свєнтокшиськими горами, оглянули замки в Хенцінах, Ілжі та Нідзіці.

Я успішно взяла участь у кількох конкурсах та фестивалях у Кельце, Воліні та Свідниці, а разом із дванадцятьма українськими однолітками, які проживають у Стараховіце, ми підготували двогодинний концерт із нагоди Дня Незалежності України.

Та й після канікул у мене немає часу нудьгувати: я танцюю в танцювально-театральному ансамблі «Плеяда», відвідую заняття в Державному художньому осередку, стараюся брати активну участь у житті школи та міста. Адже зараз мій дім тут. І я почуваюся в ньому дедалі краще.

Маргарита Лазукіна
Дніпро–Стараховіце
Фото надав Збігнев Левінський

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026