26 березня члени Польського культурно-освітнього товариства «Збараж» відвідали друзів у Гусятині – місті, з яким Збараж має багато спільного. Це були паломництво, мандрівка й обмін досвідом, вивчення спільної історії та культурних взаємовпливів.
Дорогою до Гусятина GPS-навігація двічі намагалася розширити географію нашої подорожі, але, слава Богу, ми щасливо і вчасно прибули до місцевого Польського дому. Разом із керівником і членами громадської організації «Надзбручанське товариство польської культури та мови» ми взяли участь у богослужінні в костелі Святого Антонія (у Збаражі також маємо костел Святого Антонія), де нас гостинно зустріли священики та парафіяни.
Згодом ми взяли участь у Хресній дорозі в Гусятині. Цього дня мешканці та гості Збаража різних конфесій також узяли участь у загальноміській Хресній ході. Усіх їх об’єднала молитва за мир. Серед учасників процесії були й члени Польського культурно-освітнього товариства «Збараж», парафіяни місцевого костелу, наші друзі та родичі. Наша делегація натомість молилися за мир у Гусятині.
Після Хресної дороги нас запросили на зустріч отці Михайло та Полікарп, який двічі працював у нашому костелі. З ними ми згадували заходи, в яких колись разом брали участь, та розмовляли про історію Гусятина і Збаража. Цікаво, що раніше, у складні часи, в Гусятині неодноразово переховували цінні речі та реліквії зі Збаража. Також у костелі в Гусятині ми побачили копію чудотворної ікони Матері Божої Збаразької, яку митець написав на замовлення нашого друга, мецената Андрія Савчука.
У Надзбручанському товаристві польської культури та мови, куди ми приїхали після молитви та зустрічі в костелі, нас прийняли як рідних. Голова організації Іван Пейко провів нам екскурсію Польським домом, де діє школа польської мови, розповів історію її створення та про щоденне життя громадської організації. Ми були дуже зворушені гостинністю господарів.
Цього дня ми теж відвідали костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Сидорові (домініканський костел 1741 р.), де розпочинало свою діяльність Надзбручанське товариство, та оглянули руїни замку Калиновських (за переказами, саме родина Калиновських переховувала колись цінні речі зі Збаража).
Петро Байдецький,
Польське культурно-освітнє товариство «Збараж»
Фото надав автор