Весняне прибирання організували на Польському військовому кладовищі жителі села Гайове (колишнє Пшебраже) Ківерцівської територіальної громади. До акції з упорядкування цвинтаря долучилися волонтери благодійного фонду «Добра справа». Підбілювали, мили, чистили споруди та хрести, розміщені на території кладовища. Згрібали сухе листя і траву. Поправляли стрічки й лампадки.
Світлана Возна працює бібліотекаркою в Гайовому. Другий рік поспіль бере участь у прибиранні, раніше теж інколи долучалася. Каже, що цього року прибрати перед Великоднем завадила дощова погода.
«В українців існує така традиція: прибирати могили перед святом Воскресіння Христового. Через погану погоду ми не зробили це, то прибираємо в поминальний тиждень. Раніше більше людей тут було. Немісцеві приїздили, поляки. Зараз менше. Але треба допомагати тим, хто допомагає нам. Поляки стільки українців прийняли під час війни. У знак подяки потрібно впорядковувати могили їхніх предків. Родичі спочилих, можливо, не можуть приїхати чи вже й немає кому, а кожна людина має бути гідно похоронена, і могили мають бути прибрані. До повномасштабної війни ми теж тут прибирали, бо це наш обов’язок», – ділиться вона.
Голова Озерського старостинського округу Юрій Беденюк розповідає, що прибирають кладовище понад 20 років. І не один раз на рік.
«От прибрали, а як потепліє, підніметься трава, будемо її косити. На території є сухі старі дерева. Їх потрібно зрізати, бо попадають і пошкодять пам’ятники. Треба дозвіл екологічної служби і спеціальну техніку організувати. Постараємося вирішити цю проблему. Адже кладовище – це пам’ять, це свідок існування тут польської колонії Пшебраже. Це Польське військове кладовище, але за історичними даними і свідченнями місцевих мешканців тут похоронені не лише воїни Армії Крайової. Тут спочили діти й дорослі, які проживали тут під час війни. Необхідно вшанувати пам’ять усіх, хто тут похоронений», – каже староста.
Довідка. Гайове – село Ківерцівської територіальної громади, яке розташоване за 26 км від Луцька. Колишня назва – Пшебраже. Засноване як польська колонія в 1864 р. Тоді тут мешкали майже самі поляки. З українців – лише дві сім’ї. Тут діяв найбільший центр польської самооборони в період Волинської трагедії.
Текст і фото: Софія Калюжна