Екологічна бомба сповільненої дії
Статті

Несправні енергоекономні лампи шкідливі для здоров’я та довкілля

 

Законодавство Європейського Союзу забороняє викидати компактні люмінесцентні лампи у смітник. У країнах Європи та США проблема утилізації енергоекономних ламп практично відсутня, оскільки там функціонують спеціальні підприємства, що займаються утилізацією. Та й самі споживачі свідомо відправляють старі лампи виробникам або підприємствам для їх знешкодження. В Україні ж такої практики немає, тому енергоекономні лампи, що вийшли з ладу, потрапляють на звичайні сміттєзвалища.

Те, що енергоекономні лампи містять пари ртуті, давно не секрет. Саме завдяки цьому вони працюють і заощаджують електроенергію. І в робочому герметичному стані вони цілком безпечні як для здоров’я людини, так і для довкілля в цілому, – в цьому  переконує головний фахівець відділу цивільного захисту ГУ МНС України у Волинській області, майор служби цивільного захисту Володимир Портусь:

– Усі знають, що у звичайному медичному термометрі теж є ртуть і ніхто не каже, що він шкідливий. Хоча в термометрі ртуті у тисячу разів більше, ніж в енергоекономній лампі. Однак при акуратному використанні термометр не шкідливий. Аналогічна ситуація і з компактною люмінесцентною лампою. Якщо її не розбити, ніякої небезпеки не буде. Якщо така лампа розбилася, потрібно зібрати уламки (ні в якому разі не використовувати пилосос), винести їх та добре провітрити приміщення. Найкраще – за допомогою протягу, щоб максимально видалити пари ртуті.

Медики та екологи б’ють на сполох. Енергоекономні лампи все частіше використовуються в побуті, а після того, як вийдуть з ладу, викидаються у звичайний смітник. Згодом із сміттєзвалища ртуть потрапляє у ґрунт, воду та повітря. Експерти підрахували: якщо помножити кількість населення України на кількість ламп, які припадають на кожного українця, то щороку в українські смітники потраплятиме кількасот кілограмів ртуті. До того ж лише один грам ртуті, який потрапив у довкілля, здатний призвести до забруднення більше, ніж 3300000 куб. м повітря чи 200000 куб. м води. Навіть її мізерні дози можуть викликати гострі фізичні та психічні розлади.

Ми не готові до такого виклику. Пішли шляхом енергозбереження, а збір та утилізація ламп належним чином не налагоджені, зокрема в місті Луцьку, – зауважив начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Федір Кошель. – Це питання потрібно вирішувати якнайшвидше і на державному рівні. Адже ртуть належить до токсичного продукту першої категорії, яка, змішуючись із водою, ґрунтом тощо, впливає на всі органи і системи людини, а це дуже небезпечно.

Як проінформувала головний державний санітарний лікар Волинської області Наталя Янко, в Україні є кілька підприємств, що займаються збором та вивозом на утилізацію відпрацьованих енергоекономних ламп. Приватні ж установи та організації повинні самі укладати договори із такими підприємствами у Рівному чи Львові, які найближче до Луцька.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів в Україні є перелік підприємств, що утилізують сміття різного роду, в тому числі, і ртутні енергоекономні лампи, розповіла Наталя Янко. Щодо ламп, які використовуються в побуті, то тут відіграє роль те, як людина ставиться до роздільного збору сміття. У Луцьку дійсно є проблема з організацією збору сміття. Тому потрібно проводити роз’яснювальну роботу серед населення і наголошувати, що лампи не можна викидати у смітник, адже це загрожує здоров’ю.

Куди ж тоді дівати лампи, які містять ртуть, після їх відпрацювання? Найкращий вихід – складати вдома у коробку, адже в Луцьку наразі немає пункту прийому енергоекономних приладів, хоча його створення є у планах міськради.

– Найбільшими утворювачами відходів із вмістом ртуті є великі підприємства і комунальні заклади (школи, садочки тощо), які уклали договори із рівненськими або львівськими фірмами, що займаються утилізацією енергоекономних ламп. Ці фірми, у свою чергу, по мірі накопичення відходів приїздять до Луцька і забирають лампи на утилізацію, – розповіла головний спеціаліст відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк. У Луцьку планується створити пункт прийому енергоекономних ламп або тимчасовий склад, куди мешканці міста зможуть приносити відпрацьовані прилади. Цього року це питання обов’язково вирішиться.

До речі, утилізація ламп не безкоштовна – вона обходиться в середньому 10% від вартості лампи. Так, утилізувати одну лампочку коштує від 2,30 до 3,50 грн. – залежно від кількості та розміру ламп. Однак чи готові сьогодні українці свідомо платити за знешкодження відходів? Адже набагато легше і дешевше викинути відпрацьований прилад у смітник.

– Думаю, 2 гривні не такі великі гроші. Ми більше витрачаємо щодня на проїзд, – каже Оксана Тарабанюк. – А заплатити кілька гривень за утилізацію ламп, що відслужили 3-5 років не дуже дорого.

А поки Луцька міськрада планує організувати стаціонарний пункт прийому енергоекономних ламп, екологи міста радять мешканцям зберігати лампи вдома – обов’язково загорнути у папір та акуратно поскладати у коробку.

Аня ТЕТ
Схожі публікації
Родинні історії: «Ніколи не приховували, що ми – поляки»
Статті
«Польська культура увійшла в мою кров із самого дитинства. Наша родина ніколи не приховувала, що ми – поляки. Навіть не уявляю, щоб було інакше», – говорить Владислав Багінський, голова Товариства польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта.
29 березня 2024
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024