Несправні енергоекономні лампи шкідливі для здоров’я та довкілля
Законодавство Європейського Союзу забороняє викидати компактні люмінесцентні лампи у смітник. У країнах Європи та США проблема утилізації енергоекономних ламп практично відсутня, оскільки там функціонують спеціальні підприємства, що займаються утилізацією. Та й самі споживачі свідомо відправляють старі лампи виробникам або підприємствам для їх знешкодження. В Україні ж такої практики немає, тому енергоекономні лампи, що вийшли з ладу, потрапляють на звичайні сміттєзвалища.
Те, що енергоекономні лампи містять пари ртуті, давно не секрет. Саме завдяки цьому вони працюють і заощаджують електроенергію. І в робочому герметичному стані вони цілком безпечні як для здоров’я людини, так і для довкілля в цілому, – в цьому переконує головний фахівець відділу цивільного захисту ГУ МНС України у Волинській області, майор служби цивільного захисту Володимир Портусь:
– Усі знають, що у звичайному медичному термометрі теж є ртуть і ніхто не каже, що він шкідливий. Хоча в термометрі ртуті у тисячу разів більше, ніж в енергоекономній лампі. Однак при акуратному використанні термометр не шкідливий. Аналогічна ситуація і з компактною люмінесцентною лампою. Якщо її не розбити, ніякої небезпеки не буде. Якщо така лампа розбилася, потрібно зібрати уламки (ні в якому разі не використовувати пилосос), винести їх та добре провітрити приміщення. Найкраще – за допомогою протягу, щоб максимально видалити пари ртуті.
Медики та екологи б’ють на сполох. Енергоекономні лампи все частіше використовуються в побуті, а після того, як вийдуть з ладу, викидаються у звичайний смітник. Згодом із сміттєзвалища ртуть потрапляє у ґрунт, воду та повітря. Експерти підрахували: якщо помножити кількість населення України на кількість ламп, які припадають на кожного українця, то щороку в українські смітники потраплятиме кількасот кілограмів ртуті. До того ж лише один грам ртуті, який потрапив у довкілля, здатний призвести до забруднення більше, ніж 3300000 куб. м повітря чи 200000 куб. м води. Навіть її мізерні дози можуть викликати гострі фізичні та психічні розлади.
– Ми не готові до такого виклику. Пішли шляхом енергозбереження, а збір та утилізація ламп належним чином не налагоджені, зокрема в місті Луцьку, – зауважив начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Федір Кошель. – Це питання потрібно вирішувати якнайшвидше і на державному рівні. Адже ртуть належить до токсичного продукту першої категорії, яка, змішуючись із водою, ґрунтом тощо, впливає на всі органи і системи людини, а це дуже небезпечно.
Як проінформувала головний державний санітарний лікар Волинської області Наталя Янко, в Україні є кілька підприємств, що займаються збором та вивозом на утилізацію відпрацьованих енергоекономних ламп. Приватні ж установи та організації повинні самі укладати договори із такими підприємствами у Рівному чи Львові, які найближче до Луцька.
– Згідно з постановою Кабінету Міністрів в Україні є перелік підприємств, що утилізують сміття різного роду, в тому числі, і ртутні енергоекономні лампи, – розповіла Наталя Янко. – Щодо ламп, які використовуються в побуті, то тут відіграє роль те, як людина ставиться до роздільного збору сміття. У Луцьку дійсно є проблема з організацією збору сміття. Тому потрібно проводити роз’яснювальну роботу серед населення і наголошувати, що лампи не можна викидати у смітник, адже це загрожує здоров’ю.
Куди ж тоді дівати лампи, які містять ртуть, після їх відпрацювання? Найкращий вихід – складати вдома у коробку, адже в Луцьку наразі немає пункту прийому енергоекономних приладів, хоча його створення є у планах міськради.
– Найбільшими утворювачами відходів із вмістом ртуті є великі підприємства і комунальні заклади (школи, садочки тощо), які уклали договори із рівненськими або львівськими фірмами, що займаються утилізацією енергоекономних ламп. Ці фірми, у свою чергу, по мірі накопичення відходів приїздять до Луцька і забирають лампи на утилізацію, – розповіла головний спеціаліст відділу екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк. – У Луцьку планується створити пункт прийому енергоекономних ламп або тимчасовий склад, куди мешканці міста зможуть приносити відпрацьовані прилади. Цього року це питання обов’язково вирішиться.
До речі, утилізація ламп не безкоштовна – вона обходиться в середньому 10% від вартості лампи. Так, утилізувати одну лампочку коштує від 2,30 до 3,50 грн. – залежно від кількості та розміру ламп. Однак чи готові сьогодні українці свідомо платити за знешкодження відходів? Адже набагато легше і дешевше викинути відпрацьований прилад у смітник.
– Думаю, 2 гривні не такі великі гроші. Ми більше витрачаємо щодня на проїзд, – каже Оксана Тарабанюк. – А заплатити кілька гривень за утилізацію ламп, що відслужили 3-5 років не дуже дорого.
А поки Луцька міськрада планує організувати стаціонарний пункт прийому енергоекономних ламп, екологи міста радять мешканцям зберігати лампи вдома – обов’язково загорнути у папір та акуратно поскладати у коробку.