Луцькі полоністки взяли участь Світовому конгресі полоністів
Події

VIII Світовий конгрес полоністів у Ягеллонському університеті став підведенням підсумків чергового етапу діяльності Міжнародного товариства полоністичних студій. До роботи конгресу долучилися працівниці кафедри полоністики і перекладу Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Із 12 до 14 липня цього року члени Міжнародного товариства полоністичних студій  і представники полоністики з усіх куточків світу – всього 200 учасників – взяли участь у VIII Світовому конгресі «Філологія від/нова», який проходив у стінах Ягеллонського університету в Кракові.

Із вітальним словом під час урочистого відкриття конгресу виступили голова правління товариства Магдалена Попель, декан факультету полоністики Ягеллонського університету Ярослав Фазан і три ректори польських вишів: Яцек Попель із Ягеллонського університету, Богумила Каневська з Університету імені Адама Міцкевича в Познані та Ришард Козьолек із Сілезійського університету в Катовіцах.

Фото: Наталія Цьолик

Відкриті лекції для учасників конгресу з подальшою дискусією провели Міхал-Павел Марковський із Чикаго («Чим була і повинна бути філологія»), Данута Уліцька з Варшави («Філологічне читання Романа Інгардена»), Марія Делапер’є з Парижа («І все-таки філологія… Французькі полоністи щодо спадщини і сучасності»), Луїджі Марінеллі з Риму («Філологія та порятунок»), Марія Пруссак із Варшави («Покинута філологія»), а також Ришард Нич («Наша культура розширеного сьогодення»), Магдалена Попель («Філологія – мистецтво пам’яті. До питання цифрового архіву Станіслава Виспянського»), Ян Рибіцький («Польська література, прочитана з віддалі: перші спостереження») та Катажина Фазан з Кракова («Театротека Кантора: місця – об’єкти – слова»).

Учасники пленарних засідань обговорили проблеми філології в часовому вимірі, творчий доробок Віслави Шимборської, пов’язаний із Римом, та досягнення чеської полоністики з нагоди її 100-річчя.

Фото: Наталія Цьолик

Фото: Патрик Беганський

На урочистому засіданні сенату Ягеллонського університету професору Генрику Северському, полоністові, письменникові та перекладачеві з Бразилії, вручили медаль «Merentibus» за особливі заслуги перед краківською Alma Mater. Також Премію імені Яна Кохановського отримали Кріс Ван Хойкель із Бельгії, перекладач і дослідник творчості Чеслава Мілоша – за книжку «Polish Migrants in European film 1918–2017» (польське видання: «Nostalgia, solidarność, (im)potencja. Obrazy polskiej migracji w kinie europejskim») і Стенлі Білл, полоніст і перекладач із Кембриджу – за книжку «Czesław Miłosz’s Faith in the Flesh. Body, Belief & Human Identity».

На завершення конгресу члени Міжнародного товариства полоністичних студій провели загальні збори, на яких обрали нове правління та оновили склад комісій на наступний звітний період. Новим головою товариства обрано професора Томаша Більчевського, натомість попередня очільниця, професор Магдалена Попель, отримала титул почесного голови товариства. Прийнято рішення про проведення IX Світового конгресу полоністів через чотири роки у Познанському університеті імені Адама Міцкевича. А цьогорічна наукова імпреза у Кракові стала яскравою сторінкою історії розвитку світової полоністики.

Фото: Патрик Беганський

Світлана Сухарєва, Наталія Цьолик,
кафедра полоністики і перекладу
Волинського національного університету імені Лесі Українки

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026