В Олієві Зборівської міської територіальної громади на Тернопільщині прибрали старе католицьке кладовище.
Уже кілька років тривають роботи над приведенням до ладу оліївського некрополя. У 2022–2023 рр. на ньому перепоховали останки понад 2600 католиків зі Стрийського цвинтаря у Львові. Про те, що вдалося зробити і що тут буде в майбутньому, розповіли учасники робіт.
Ініціатором впорядкування старого католицького кладовища в Олієві виступила фундація «Свобода і демократія», яка за посередництвом спеціалізованої установи «Волинські старожитності» надала кошти на проведення необхідних робіт. Разом з археологами на волонтерських засадах працювали харцери здолбунівського осередку харцерського загону «Волинь» (комендант – Олександр Радіца) та працівники Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки Національного військово-історичного музею України. Їм допомагали місцеві мешканці, зокрема школярі, які якраз в цей період мали осінні канікули.
Археолог Олексій Златогорський, директор «Волинських старожитностей», розповів, що упорядкування тривало 10 днів, із 16 до 25 жовтня. Цвинтар має велику площу, близько 2 га, тож роботи не бракувало. Старші чоловіки зрізали дерева та вирубували кущі, але основну роботу взяв на себе харцерський загін. Його члени виносили деревину та гілля, якого було чимало. Археолог давно співпрацює з харцерами, а у вересні цього року в Центрі діалогу «Костюхнівка» Олексій читав їм лекцію про польсько-українські пошукові археологічні експедиції, які проводили на території Волинського консульського округу.
«Багато зробили жителі села Оліїв, які прийшли нам на допомогу, серед них – сільський староста Володимир Гончаренко, який особисто працював із нами. Без технічного забезпечення, яке він надав, ми, мабуть, і не бралися би за таку велику роботу», – поділився Олексій Златогорський.
За його словами, у хащах під час робіт виявили близько 70 надгробків у досить непоганому стані. Серед них – могила Міхала Бариса, поляка з Олієва, чия сім’я рятувала євреїв під час Другої світової війни, надгробок графині Ружі Потоцької, в дівоцтві Водзіцької. Насправді її могила міститься у Львові на Личаківському цвинтарі, а тут, як вважають дослідники, просто збереглася епітафія на камені, який перебував у сімейній каплиці Водзіцьких на оліївському кладовищі. Вціліла також гробниця роду Водзіцьких, де, наприклад, похований граф Казімеж-Станіслав-Міхал Водзіцький (1816–1889 рр.), видатний польський орнітолог.
«Але на прибиранні все не закінчується. Одна львівська компанія пообіцяла зробити на місці перепоховання католиків зі Стрийського цвинтаря меморіал – за умови, що кладовище буде впорядковане. Вони дотримали слова. Коли ми поінформували, що розпочали прибирання, вони паралельно теж узялися за роботу. Львів’яни заздалегідь розробили проєкт, уже заливають бетон», – сказав Олексій.
«Прагнемо відреставрувати пам’ятники, але це завдання на майбутні роки. А цьогоріч хочемо зробити двомовний каталог з описами і GPS-координатами кожного надгробка», – анонсував він.
«Просто почистити цвинтар і так його залишити – це не діло. Потрібен комплексний підхід: варто зробити інвентаризацію, відновити, що вдасться, а потім підтримувати все в належному стані. У нас багата історична спадщина. Коли я розмовляв із вихідцями з Олієва, вони мені сказали: «Головне – не втратити тих надбань, які є. Навіть кожен камінь, який лежить на кладовищі, є свідком історії». І ми хочемо цю історію зберегти», – прокоментував сільський староста Володимир Гончаренко.
За його словами, в Олієві на відновленому католицькому цвинтарі можна зробити не тільки місце пам’яті померлих, що надзвичайно важливо, а й історико-культурний об’єкт, який зацікавлюватиме туристів.
«Зараз усе співпало: наше бажання і зацікавлення та професійний підхід фахівців. Так, в Україні триває війна, але ми живемо на відносно мирній території. Війна не дає нам права сидіти, склавши руки. Ми повинні використовувати цей час, щоб зробити щось корисне. І якщо нам вдасться реалізувати наші плани, то, думаю, це буде правильна робота», – наголосив сільський староста.
Анатолій Оліх
Фото надав Олексій Златогорський
