Приклад героїзму
Інтерв'ю

У луцькій Галереї мистецтв відбулося відкриття виставки, присвяченої Варшавській битві 1920 року. 94 роки тому Польща перемогла більшовиків на Віслі, завдяки чому захистила свою незалежність, а також уберегла Європу від більшовицької навали.

 

У день відкриття виставки, 17 серпня, в Луцьку відбувалися похорони Ігоря Філіпчука – бійця батальйону «Айдар», який загинув на сході України. Присутні на відкритті вшанували його пам’ять хвилиною мовчання.


Виставку привезли до Луцька Ришард Мадзяр, мер Воломіна, де 94 роки тому відбулася одна з найважливіших битв в історії людства, та Максим Голось, директор Самоврядної інституції культури «Культурний парк – Оссів – Ворота Варшавської битви 1920 року». Експозиція представляє архівні фото, описи і карти періоду польсько-більшовицької війни. Варшавська битва, яка відбулася на Віслі в серпні 1920 року, мала вирішальний вплив на долю Польщі та Європи. Після відкриття виставки ми розмовляли з Ришардом Мадзяром і Максимом Голосєм про битву та її наслідки. Зустріч відбулася в редакції «Волинського монітора».


– Чому настільки важлива пам’ять про цю битву?
– Ришард Мадзяр: 1920-ий рік – один із найважливіших у польській історії, бо саме в цьому році під Оссовом (село у Воломінському повіті, – ред.) Польща захистила себе та Європу від більшовицької навали. Саме під Оссовом 36-ий Полк піхоти академічного легіону воював із більшовиками і їхній наступ вдалося зупинити. Ми зобов’язані берегти пам’ять про ці події. Сучасне покоління потребує зразків. І розповідаючи про цей прекрасний приклад героїзму, котрий мав місце 94 роки тому, ми показуємо молоді ці зразки. Але потрібно розуміти, що щось, що відбулося колись, може повторитися в майбутньому. У 1920 році ми були насторожі й підготувалися до того, що війна з більшовиками неминуча, тому вдалося відстояти незалежність Польщі.


– Як живеться в польському європейському Оссові?
– Р.М.: Жителі Оссова пам’ятають про історію і це саме вони були першими, хто беріг пам’ять про Варшавську битву. Перший хрест, котрий стоїть на місці смерті о. Ігнація Скорупка, як символ боротьби з більшовиками, з’явився тут уже на наступний день після його смерті. У 1944 році «совєти» знищили цей хрест. 11 квітня 1981 року місцева громада знову поставила його на тому ж місці.


Ми хочемо, щоб Оссів був місцем, де говорять про історію, і, водночас, щоб тут розвивався туризм. Два роки тому тут заснували Самоврядну інституцію культури «Культурний парк – Оссів – Ворота Варшавської битви 1920 року», директором якої є Максим Голось.


– Яке місце в пам’яті поляків відіграє польсько-українське збройне братерство?
– Максим Голось: У пам’яті поляків є співпраця з українцями, з отаманом Петлюрою, а також наші спільні збройні, цивілізаційні та суспільні зусилля. Ми усвідомлюємо, що Варшавська битва була вирішальною не лише для незалежності Польщі, але й для долі західної цивілізації. Ми також розуміємо, що стратегічний маневр Пілсудського не завершився б успіхом, якби не допомога українських союзників, які затримали великі сили ворога в районі Львова, на південному театрі воєнних дій. Якби не війська Петлюри, якби не генерал Марко Безручко, не вдалося би пробитися від Вєпша і провести контратаку на лівий фланг більшовиків.


Потрібно пам’ятати, що ми боролися не тільки за свою незалежність, але також за самовизначення народів, розташованих на схід від Польщі. Таким був задум Пілсудського, який, на жаль, не вдалося реалізувати. Але ми пам’ятаємо про це, як також про те, що ми зуміли визнати цю невдачу. Пілсудський особисто попросив вибачення за це в українських та білоруських солдатів після підписання з більшовицькою Росією Ризького мирного договору. Ми, поляки, ніколи чогось такого не почули від наших союзників із заходу.


Крім цього, ми також усвідомлюємо, що, воюючи з більшовиками, ми виконали завдання, адже зуміли об’єднати всі частини – і Польське Військо, і добровільну армію. І дивлячись на те, що діється нині в Україні, ми впевнені, що Україна переможе, якщо тільки буде єдиною.


– Пане директоре, чи ми, випадково, не зіткнулися нині з наслідками незавершеної у 20-их роках ХХ століття роботи, коли Захід не захотів добити більшовицького гада?
– М.Г.: В історії Польщі багато прикладів невикористаних перемог. І 1920 рік, мабуть, є одним із них, оскільки ми зламали хребет більшовицькій армії під Варшавою та на Німані. Цього не змогли зробити інтервенційні війська: ані британські, ані французькі. Якби ми мали значнішу допомогу Західної Європи в 1920 році, ми могли би перевернути цілий політичний порядок того часу, могли би побудувати Європу, спираючись на цивілізовані стандарти. На жаль, окрім того, що ми самі повинні були відстояти свою незалежність і захистити велику частину Європи, ми не дочекалися жодної допомоги після 1920 року, коли цю перемогу можна було використати. Безпорадність західноєвропейської еліти та відсутність дипломатичної ініціативи, зокрема, з боку Англії спричинили те, що на крові громадян Радянського Союзу, українців, білорусів, татар, грузинів і ін. виріс найстрашніший режим, який бачив світ. Ці помилки повторювалися. У нас був також 1939 рік. Ключем до розуміння значення Варшавської битви 1920 року і цієї війни є усвідомлення того, що таке комунізм.


Європа не до кінця зрозуміла, чим є комунізм. Надалі існують якісь сентименти до революції. Чи комунізм був переможений, чи він усе ще існує, тільки під іншою назвою? Питання залишається відкритим.


– Чи ситуація, що існувала в 1920 році, чимось подібна до сьогоднішньої ситуації в Україні? Яку роль тут відіграє російський імперіалізм?
– М.Г.: Російський імперіалізм використовує багато масок та існує під різними прапорами. Це або толерантність, як за часів Катерини ІІ, або визволення мас, як за часів більшовицької революції, або визволення і допомога, як це було в 1939 чи 1944 році. Сьогодні російський імперіалізм має маску гуманітарної допомоги і захисту своїх співгромадян від українського націоналізму, модернізації, яка приходить до нас із заходу, від американського імперіалізму. Загалом, незалежно від того, що робиться на світі, Росія завжди знайде ідеологію, яку використає у своїх імперських замашках.


– Які найважливіші кроки сьогодні потрібно зробити Україні?
– М.Г.: Україні потрібна єдність, як в 1920 році в Польщі, рішучість і віра в перемогу. Українці – занадто великий народ, щоб його перемогти. Якщо він встане, то його ніхто не переможе. Але встати він повинен у єдності.


Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК


P.S.: 1: Варшавська битва, яку ще називають «Диво над Віслою», тривала 13-25 серпня 1920 року під час польсько-більшовицької війни. Її визнали однією з вісімнадцяти переломних битв в історії світу. Поляки перемогли у ній, що мало вирішальний вплив на збереження Польщею незалежності і вберегло Західну Європу від більшовицької навали. Союзником Польського Війська в цій битві були війська Української Народної Республіки.


P.S.: 2: Виставку «Варшавська битва 1920 року» організували Генеральне консульство РП у Луцьку, Волинське молодіжне громадське об’єднання «Єднання» та Центр самоврядування Oссів – 1920.

Схожі публікації
Завдяки лучанам у варшавській бібліотеці створили відділ української книги
Події
В одній із бібліотек польської столиці створили відділ української книги. До ініціативи долучилися лучани, які організували збір україномовних книжок для дітей, підлітків і дорослих. Примірники з квітня передають Державній бібліотеці в середмісті Варшави.
16 травня 2022
Стипендійна програма для музейників з України
Конкурси
Товариство «Польський національний комітет Міжнародної ради музеїв ICOM» реалізує стипендійну програму #HelpUkraine – ICOM Poland Relief Fund. Вона призначена для музейників з України.
16 травня 2022
Професор Рафал Латка: За замахом на Йоана Павла ІІ стояла радянська влада
Статті
Радянський Союз прийняв рішення усунути Йоана Павла ІІ таким чином, щоб ніхто не підозрював, що за замахом стоїть безпосередньо Москва. Безчинність західних спецслужб їм це тільки спростила – пише професор Рафал Латка з Інститутут національної пам’яті Польщі. 13 травня минає 41-а річниця замаху на життя Папи Римського Йоана Павла ІІ.
13 травня 2022
Луцьк отримав ще близько 20 тонн допомоги
Події
Близько 20 тонн гуманітарної допомоги прибуло до Луцька з Великої Британії. Вантаж спочатку доставили до польського міста Піла, звідки фундація «Mewa» привезла його в Україну.
13 травня 2022
ABC польської культури: Без останку відданий театру
Статті
Серцевий напад стався в цього великого актора 22 лютого 1992 р. у Новому театрі в Познані. Його останніми словами була репліка з «Короля Ліра» Шекспіра.
12 травня 2022
Архіви у смартфоні: в Україні представили Міжархівний пошуковий портал
Статті
Державна архівна служба представила єдиний «Міжархівний пошуковий портал», який містить майже півтора мільйона оцифрованих копій документів із трьох центральних архівів України. Завдяки цьому широке коло користувачів (незалежно від місця проживання) отримає доступ до архівних матеріалів.
11 травня 2022
8,9 тис. польських організацій у світі. У Варшаві представили актуальні дані
Події
Остання версія бази польських і полонійних організацій у світі містить 8,9 тис. суб'єктів, які розташовані в 115 країнах. Найбільша кількість поляків за межами Польщі проживає в США (близько 10 млн), а чисельні польські спільноти є в Німеччині, Великій Британії, Канаді, Франції, Ісландії, Литві тощо.
11 травня 2022
Поляки допомагають Гусятину
Статті
Місто Гусятин на Тернопільщині не залишається без допомоги поляків. Не тільки матеріальної: нещодавно діти з місцевої спортивної школи взяли участь у міжнародному футбольному турнірі у Вольштині.
10 травня 2022
Дубенський костел запрошує на урочисту літургію
Події
21 травня о 12.00 у храмі Святого Йоана Непомука в Дубні відбудеться урочиста літургія з нагоди престольного свята, 30-ї річниці відновлення богослужінь у храмі та 15-ї річниці призначення настоятелем парафії отця Гжегожа Оважаного.
09 травня 2022